Рішення № 27322715, 29.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/13679-2012 29.10.12

За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА»доПриватного акціонерного товариства Страхова компанія «Європейський страховий альянс»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідача1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня» 2. Маричев Андрій Миколайовичпростягнення 5 197,34 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явивсявід третьої особи 1:не з'явивсявід третьої особи 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АРМА»(надалі -ПАТ «СК «АРМА») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Європейський страховий альянс»(надалі -ПАТ СК «Європейський страховий альянс») про стягнення 5 197,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «АРМА»на підставі полісу добровільного страхування наземного транспорту №022-10300514 від 23.10.2006 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер АЕ 2239 АМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Hyundai, реєстраційний номер 21848 КМ, яким скоєно ДТП, застрахована ЗАТ «Європейський страховий альянс», правонаступником якого є ПАТ СК «Європейський страховий альянс», на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/7276360, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня»та Маричева Андрія Миколайовича, розгляд справи призначено на 29.10.2012 р.

18.10.2012 р. від представника відповідача на адресу господарського суду міста Києва надійшла заява від 15.10.2012 р. №3201/8 про застосування строків позовної давності, в якій відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на пропуск позивачем строків позовної давності.

В судове засідання представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №21558927, що отримане представником позивача 15.10.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у направленій на адресу господарського суду міста Києва заяві від 15.10.2012 р. №3201/8 просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Треті особи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи, матеріали і пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2006 р. між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «АРМА», правонаступником якого є ПАТ «СК «АРМА», та Слєсарчуком Дмитром Олександровичем (страхувальник) укладено поліс добровільного страхування наземного транспорту №022-10300514 (надалі -"Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер АЕ 2239 АМ, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є Дніпропетровська філія ВАТ «Кредитпромбанк».

22.02.2007 р. о 10:10 год. на просп. Правди від мосту №2 в напрямку вул. Байкальської в м. Дніпропетровську сталося ДТП за участі застрахованого автомобіля марки ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер АЕ 2239 АМ, та автомобіля марки Hyundai, реєстраційний номер 21848 КМ, а саме: Маричев А.М. не витримав безпечну дистанцію та швидкість руху та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер АЕ 2239 АМ, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Управління ДАІ УМВС в Дніпропетровській області №2175 від 22.02.2007 р.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Маричевим А.М. вимог вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2007 р. в адміністративній справі №3Г-3573/07, відповідно до якої Маричева А.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №254, складеного 19.03.2007 р. Експертно-консалтинговою фірмою «Арт-синтез», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер АЕ 2239 АМ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 579,18 грн.

26.03.2007 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер АЕ 2239 АМ, звернувся до позивача із заявою про порядок виплати страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №1248-А-Дн від 02.04.2007 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував суму страхового відшкодування у розмірі 5 707,34 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №21265671 від 11.04.2007 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «АРМА»перейшло в межах суми 5 707,34 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у розмірі 5 707,34 грн. за заподіяну шкоду внаслідок експлуатації транспортного засобу Hyundai, реєстраційний номер 21848 КМ.

Вимоги до ПАТ СК «Європейський страховий альянс»обґрунтовані тим, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai, реєстраційний номер 21848 КМ, (Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня»), працівником (Маричев А.М.) якого скоєно ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю страхувальника, була застрахована відповідачем за договором №57 від 08.10.2008 р..

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Hyundai, реєстраційний номер 21848 КМ, встановлена у судовому порядку, а із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб належить ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня»і знаходився під керуванням його працівника.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Торгівельний дім «Ласуня», за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Hyundai, реєстраційний номер 21848 КМ, застрахована ПАТ СК «Європейський страховий альянс»згідно із полісом №ВА/7276360.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/7276360) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Строк дії полісу з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/7276360) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер АЕ 2239 АМ, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 7 579,18 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 5 707,34 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №ВА/7276360 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №1044 від

19.08.2009 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 5 957,34 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВА/7276360 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 197,34 грн. (розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, -510,00 грн. франшизи за полісом).

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Порядок визначення початку перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 Цивільного кодексу України, а враховуючи, що судом встановлено набуття позивачем права вимоги в порядку регресу, підлягають застосуванню приписи ч. 6 вказаної статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Отже, з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за Договором у нього виникло право подати регресний позов.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 07.08.2012 р. у справі №12/207.

ПАТ «СК «АРМА»виплатило страхове відшкодування 11.04.2007 р. (видатковий касовий ордер №21265671), а тому з 11.04.2007 р. розпочався перебіг позовної давності за спірним зобов'язанням, а 11.04.2010 р. строк позовної давності сплив.

Позовна заява №1509 від 25.09.2012 р. направлена на адресу господарського суду міста Києва 28.09.2012 р., тобто через 2 роки та 5 місяців та 17 днів після закінчення перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

16.10.2012 р. на адресу господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами, то за таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА»відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -01.11.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко