Постанова № 27322141, 07.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 5023/2656/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого, Жукової Л.В., Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиХарківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сферіна постанову та на рішення Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року господарського суду Харківської області від 10.08.2012 року у справі господарського судуХарківської області за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго" до1. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова 2. Військової частини А-1361простягнення 13 256,63 грн.

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Мухортова Н.В.,- КЕВ м.Харкова:не з'явились; - ВЧ А-1361не з'явились;Прокурор не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року АК "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова та Військової частини А-1361 про стягнення 7 488,85 грн. заборгованості за електричну енергію, 199,88 грн. інфляційних втрат, 292,47 грн. - 3% річних, 1322,29 грн. пені та 3953,14 грн. двократної вартості електроенергії, спожитої з перевищенням договірних величин.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.08.2012 року позов задоволено частково. З Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова на користь позивача стягнуто 199,88 грн. інфляційних втрат, 292,47 грн. -3%, 132,22 грн. пені та судовий збір. В частині стягнення 7488,85 грн. боргу провадження у справі припинено, в частині стягнення 1190,07 грн. пені відмовлено. Також судовим рішенням з ВЧ А-1361 на користь позивача стягнуто 3953,14 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії та судовий збір.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення місцевого господарського суду від 10.08.2012 року змінено шляхом виключення з резолютивної частини рішення абзац 7, відповідно до якого, Квартирно-експлуатаційному відділу міста Харкова при виконанні рішення суду надано можливість здійснювати видатки по захищеним статтям бюджету, а саме:виплата заробітної плати та грошового утримання працівників та військовослужбовців КЕВ м.Харкова МОУ.

Не погоджуючись частково з прийнятими судовими рішеннями, Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подав касаційну скаргу в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в якій просить змінити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2012 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення 3953,14 грн. двократної вартості електроенергії і в цій частині прийняти нове рішення, яким зменшити цю суму до 197,65 грн. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що судами невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.11.2008 року між позивачем та військовою частиною А-2112 (правонаступником прав та обов'язків якої є військова частина А-1361) укладено договір про постачання електричної енергії №1-0110С за умовами якого, позивач постачає електроенергію військовій частині, а остання оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Додатковими угодами до договору були внесені зміни, відповідно до яких, вартість електричної енергії, сума пені, 3% річних та інфляційні втрати здійснюються платником - квартирно-експлуатаційним відділом міста Харкова, а підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину -здійснюється військовою частиною.

Внаслідок неналежного виконання військовою частиною своїх грошових зобов'язань по оплаті використаної електроенергії, за ним утворилась заборгованість, яка під час розгляду справи була сплачена, відповідно з чим, суд припинив провадження в цій частині. Поряд цим, позивачем були нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних, які частково судом задоволені та не оскаржуються в касаційній скарзі.

Крім того, судом стягнуто 3953,14 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 3953,14 грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовили у клопотанні військової частини про зменшення цієї суми з тих підстав, що передбачена ч.6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" санкція не є штрафною в розумінні ч.2 ст.233 ГК України, відповідно з чим, її розмір не може бути зменшений.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними та такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права виходячи з наступного.

Згідно умов договору, на січень 2012 року відповідачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 32624 кВт/год.

Суди встановили, що за вказаний період військова частина спожила 37035вКт/год., тобто, понад встановлену договірну величину. При цьому, було встановлено також, що у визначеному договором порядку, сторони не узгодили збільшення договірних величин споживання. Зазначені обставини скаржником не оскаржуються.

За змістом статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі енергії зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. При цьому, споживачі енергії несуть відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Частиною 6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" (із змінами та доповненнями) встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пунктом 4.2.2 договору №1-0110С від 20.11.2008 року передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, військова частина сплачує позивачу двократну вартість різниці між фактично спожитої договірної величин споживання електроенергії та потужності. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом споживання 50 000 кВт г і більше (ст.26 ЗУ "Про електроенергетику").

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст.217 ГК України).

Враховуючи вказані приписи та оскільки, саме внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання на січень 2012 року, у позивача виникає право стягнути з відповідача не вартість фактично спожитої електричної енергії (що передбачено умовами договору, як господарське зобов'язання), а двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною, то, за переконанням колегії суддів, остання є видом відповідальності, в результаті застосування якої, для відповідача настають несприятливі економічні наслідки у вигляді зменшення матеріальних благ. Колегія суддів зауважує на тому, що п.4.2.2 договору, який передбачає обов'язок щодо сплати двократної вартості міститься у розділі 4 договору "Відповідальність сторін".

Отже, приймаючи до уваги наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що вказана санкція є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою природою є штрафною санкцією в розумінні ст.230 ГК, яка може бути зменшена згідно ст.233 ГК України та ч.3 ст.83 ГПК України.

Зазначені обставини не були враховані судами під час розгляду справи.

Таким чином, за переконанням судової колегії, виходячи з вказаних положень закону, суду слід було з'ясувати, відповідно до вимог закону та поданих документів наявність підстав для зменшення розміру вказаної санкції, чого зроблено не було.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення в частині стягнення 3953,14 грн. двократної вартості електроенергії не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа в цій частині -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, перевірити доводи відповідача та позивача, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку і, в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2012 року у справі №5023/2656/12 скасувати в частині стягнення 3953,14 грн.

В скасованій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2012 року з даної справи залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді Л.В. Жукова

В.І.Студенець