Рішення № 27322060, 06.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.12р. Справа № 2/5005/8440/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м.Донецьк

про стягнення 3 878,40 грн. збитків

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Швець М.О., довіреність № 18-227 від 26.12.2011 р.

Від Відповідача-1: Селяков О.В., довіреність № 79 від01.01.2012 р.

Від Відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк про стягнення 3 878,40 грн. збитків.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом його повноважного представника на повідомленні про вручення поштового відправлення 08.10.2012 року, але представника в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

Між ПАТ «ЗФЗ»та ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»укладений договір № 324 від 12.03.2012р., відповідно до умов якого по залізничній накладній №53934485 на адресу Позивача зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 25.06.2012р. прибув вагон № 66933151 з вантажем коксового горішку у вологому стані, вантажовідправником якого є ТОВ «Істек».

Вагон виданий позивачу згідно зі ст.ст. 52, 129 Статуту залізниць України, зі складанням комерційного Акту № 046420/805 від 26.06.2012р., в якому зафіксовано ознаки незбережного перевезення: поглиблення та недостача; з північного боку біля дверей мається воронкоподібне поглиблення діаметром 100 см, глибиною 50 см., на порозі біля дверей сліди від просипаного вантажу, з північної сторони нещільне прилягання стулок дверей, є зазор розміром 20*4см., присутня недостача 2.800 т.

Рахунок відповідача № 6242 від 24.06.2012р. на суму 508 284,00 грн. Позивач оплатив шляхом передплати в повному обсязі платіжним дорученням №198834 від 26.06.2012р.

Позивач зазначив, що Комерційним актом №046420/805 від 26.06.2012р. зафіксовано поглиблення діаметром 100см.. глибиною 50 см., що є ознаками незбережного перевезення, тому йому спричинені збитки за недостачу коксового горішку в сумі 3878.40 грн., які складаються з вартості відповідальної недостачі з ПДВ.

Відповідач-1 проти позову заперечує з наступних підстав.

Відповідно до статей 908 ЦК України. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці при перевезенні вантажів, засвідчуються комерційними акти або акти загальної форми.

За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то відповідні поняття розмежовуються. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження певного вантажу. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження.

Статтею 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення, екологічну безпеку та захист навколишнього середовища.

Правилами перевезень вантажу у вагонах відкритого тину, затвердженими Міністерством транспорту України № 542 від 20.08.2001, встановлено, що перед навантаженням вантажу відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів.

На думку Відповідача-1, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

Доказів вжиття заходів щодо запобігання просипанню вантажу під час перевезення скаржником не надано.

Станцією Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 26.06.2012 був складений комерційний Акт АА № 046420/805, де зазначено, що вагон № 66933151 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 138. У вказаних актах зазначено, що вагон технічно справний, проте виявлено нещільно зачинені створи дверей з північного боку, мається зазор висотою 20 см, шириною 4 см. З північного боку біля дверей лійкоподібне поглиблення, що свідчить про витікання вантажу під час перевезення.

Тобто, відправник не викопав вимог ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Тобто, це є правом залізниці, а не обов'язком. Відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення ватажу.

Відповідач-1 повідомив, що вагон № 66933151 не подавався залізницею відправнику під навантаження. Відповідно до даних, наведених у пам'ятці про забирання вагонів № 1988, спірний вагон був прийнятий у залізниці у навантаженому стані та забраний залізницею також у навантаженому стані, тобто мало місце виконання Відповідачем-2 подвійної операції з вагоном. Таким чином, відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник -Відповідач-2 по справі.

Відповідач-2 від участі у розгляді справи ухилився, представника в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Дослідивши матеріали і обставини справи, суд встановив вину відправника в нестачі вантажу, в зв"язку з чим 3 878,40 грн. підлягають стягненню з Відповідача-2. Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, на Відповідача-2 підлягають віднесенню судові витрати.

Керуючись викладеним, ст.ст. 49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (83028, м. Донецьк, вул.Майська,66, р/р 26006301781991 у Філії ГУ ПАТ ПІБ у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 334635, код ЄДРПОУ 32510349) на користь Публічного Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул.Діагональна,11, р/р 26005130029045 в ПАТ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 3 878,40 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. 40 коп.) збитків;

- 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев"ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У позові до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя М.М. Боділовська Повне рішення підписано 07.11.2012 року.