Рішення № 27321948, 02.11.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2012Справа №5002-33/939-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»

(вул. Глінки, 63, м. Сімферополь, 95022)

до Управління Держкомзему в місті Ялта

(вул. Руданського, 7, м. Ялта, 98600; площа Радянська, 1, м. Ялта,98600)

за участю третих осіб: Ялтинської міської ради

(площа Радянська,1м. Ялта, 98600)

державного підприємства «Лівадія»

(вул. Виноградна, 2, смт. Лівадія, м. Ялта, 98655)

про спонукання до виконання певних дій.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Сергєєнко Олексій Олександрович, представник, довіреність № б/н від 17.09.11, представник, ТОВ «Сонячний Берег»;

Від відповідача: не з'явився, Управління Держкомзему в м. Ялта;

Від третіх осіб: не з'явився, Ялтинська міська рада;

не з'явився, Державне підприємство «Лівадія»;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Управління Держкомзему в місті Ялта та просить суд зобов'язати відповідача надати позивачу умови відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б, площею 0,03 га, а також визнати за Ялтинською міською радою право щодо надання у користування спірної земельної ділянки.

Позовні вимоги вмотивовані незаконною, на думку позивача, відмовою у реалізації його права на набуття ним права користування земельною ділянкою на виконання рішення органу місцевого самоврядування та обґрунтовані посиланнями на статті 12, 124, 134, 152 Земельного кодексу України та статті 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Ухвалами господарського суду АР Крим від 15 травня 2012 року провадження у даній справі було зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідницькому інституту судових експертиз (а.с. 85-87).

31 травня 2012 року до канцелярії господарського суду АР Крим від Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз надійшло клопотання № 01-23/2776 від 29 травня 2012 року про надання додаткових матеріалів, які необхідні для надання висновку (а.с. 90).

Так, постановою пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до якого клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядаються господарським судом з винесенням відповідної ухвали (після поновлення провадження у справі та витребування її матеріалів з експертної установи і повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення відповідного судового засідання).

У зв'язку з викладеним, судом було витребувано господарську справу, ухвалою від 18 червня 2012 року поновлено провадження у справі та зобов'язано сторін та ДП КРФ «Центр Державного земельного кадастру» надати суду витребувані експертом документи (а.с. 99).

В судовому засіданні, призначеному на 09 липня 2012 року, сторонами було надано частину витребуваних експертом документів, у зв'язку з чим судом, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду справи та повернуто матеріали справи до експертної установи для продовження проведення експертизи разом із чим було зупинено провадження у даній справі (а.с. 114-115).

30 жовтня 2012 року до канцелярії господарського суду надійшли матеріали справи № 5002-33/939-2012 із висновком комплексної судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 124-129), у зв'язку з чим суд ухвалою від 21 жовтня 2012 року провадження по справі поновив та призначив її до розгляду (а.с. 130-131).

Враховуючи обмеженість строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначений на 02 листопада 2012 року, про що учасників судового процесу повідомлено телефонограмами (а.с. 132-134).

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання, призначене на 02 листопада 2012 року, не забезпечив, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13407567 від 26 березня 2012 року (а.с. 50-53), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованої кореспонденції (оборотна сторона а.с. 1, 73, 80, 86, 87, 100, 106, 112, 115, 131).

Крім того, доказом належного сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи також свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, яке повернулось до господарського суду АР Крим із відміткою про вручення судової кореспонденції (а.с. 60-61).

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Зважаючи на вказані обставини, суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності нез'явившогося представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Представник третьої особи, Ялтинської міської ради, проти задоволення позову заперечував посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, про що зазначив у письмових поясненнях по справі (а.с. 67-68).

В судовому засіданні 02 листопада 2012 року представником позивача надано заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання за Ялтинською міською радою права щодо надання у користування земельної ділянки, площею 0.03 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б (а.с. 137).

Відповідно до пункту 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.

Також, в порядку частини 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України суд роз'яснив представнику позивача наслідки відмови від позову.

Відповідно до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від частині позовних вимог, вважає, що така відмова не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим приймає заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег» від позовних вимог в частині визнання за Ялтинською міською радою права щодо надання у користування земельної ділянки, площею 0.03 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог позивача про визнання за Ялтинською міською радою права щодо надання у користування земельної ділянки, площею 0.03 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б, підлягає припиненню.

В іншій частини позову представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача та третьої особи роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача та третьої особи відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

Рішенням господарського суду АР Крим від 11 березня 2010 року у справі № 2-22/6253-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 липня 2010 року, визнано за ТОВ «Сонячний Берег» право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою : м. Ялта, вул. Кірова, 150-б (а.с.30-32, 34-38).

13 квітня 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег» було отримано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25846240 (а.с. 33).

В подальшому, рішенням 34 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради № 285 від 21 серпня 2010 року ТОВ «Сонячний Берег» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, орієнтованою площею 0,03 га, для будівництва та обслуговування магазину за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б, з наступною передачею в оренду на землях Ялтинської міської ради ( а.с. 42).

Так, як зазначив позивач, ним було укладено договір на розробку проекту відводу.

Одночасно, до Управління Держкомзему у м. Ялта було подано заяву на отримання умов відведення спірної земельної ділянки (а.с. 43).

Однак, у задоволенні зазначеного клопотання відповідачем листом від 23 вересня 2011 року № 5922-2/10-25-4 позивачу було відмовлено з огляду на те, що витребувана земельна ділянка розташована на землях сільськогосподарського призначення Державного підприємства «Лівадія» (а.с. 44).

Викладене з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, посилаючись на порушення відповідачем земельного законодавства позивач вимагає зобов'язати Управління Держкомзему у м. Ялта надати умови відводу земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 143 Конституції України управління майном комунальної власності здійснюється відповідною територіальною громадою безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Відповідні повноваження органів місцевого самоврядування здійснюються шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, що визначено статтею 144 Конституції України.

Разом з тим, повноваження органів місцевого самоврядування, у тому числі в сфері земельних відносин, визначені статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 12 Земельного кодексу України.

Поняття «земельні відносини» надано у частини 1 статті 2 Земельного Кодексу України, відповідно до якої - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

До повноважень міських рад, згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Так, як було встановлено судом, на виконання рішення 34 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради № 285 від 21 серпня 2010 року ТОВ «Сонячний Берег» звернулося до Управління Держкомзему у м. Ялта із заявою на отримання умов відведення спірної земельної ділянки.

Однак, у задоволенні зазначеного клопотання відповідачем листом від 23 вересня 2011 року № 5922-2/10-25-4 позивачу було відмовлено з огляду на те, що спірна земельна ділянка розташована на землях сільськогосподарського призначення Державного підприємства «Лівадія» (а.с. 44).

З метою встановлення викладених у цьому листі обставин, які з'явилися підставою для звернення до суду з даним позовом, судом було призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідницькому інституту судових експертиз.

Так, за висновком експертів, що здійснювали дослідження, земельна ділянка, розташована за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б, площею 0.03 га, не знаходиться у межах будь - якої іншої земельної ділянки, наданої у користування (оренду) або власність третьої особи (а.с. 126).

Крім того, з листа Управління Держкомзему у м. Ялта від 17 жовтня 2012 року № 237, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б, площею 0.03 га, знаходиться у межах адміністративної території м. Ялта (а.с. 138-139).

Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Пунктом 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» встановлено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розпорядження земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б, площею 0.03 га, відноситься до повноважень Ялтинської міської ради, а оскільки відомості, викладені відповідачем у листі від 23 вересня 2011 року № 5922-2/10-25-4, не відповідають фактичним обставинам, відмова Управління Держкомзему у м. Ялта у наданні ТОВ «Сонячний Берег» умов відведення земельної ділянки порушує права позивача як суб'єкта земельних правовідносин.

Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, зобов'язання вчинити певні дії.

Крім того, частина 11 статті 123 Земельного кодексу України, у відповідності зі статтями 55, 124 Конституції України, гарантує особам, що звернулися в органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування з клопотанням про надання земельних ділянок, право оскаржити в судовому порядку відмову зазначених органів у надані земельної ділянки чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому, залишення клопотання без розгляду в даному випадку може означати як не розгляд клопотання протягом встановленого для цього строку, так і деякі інші дії. Мова йде, зокрема, про можливість оскарження і негативних висновків служб, необхідних для ухвалення позитивного рішення, а також незаконних дій (бездіяльності) посадових осіб, що мають відношення до проходження (утому числі візуванню) документації до розгляду органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування питання про надання земельної ділянки.

Отже, суд робить висновок, що Управлінням Держкомзему у м. Ялта було протиправно відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег» у наданні умов відведення спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оплата судового збору покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засідання оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 07листопада 2012 року.

З огляду на викладене, керуючись статями 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег» від позовних вимог в частині визнання за Ялтинською міською радою права щодо надання у користування земельної ділянки, площею 0.03 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б.

2. Провадження у справі в частині вимог про визнання за Ялтинською міською радою права щодо надання у користування земельної ділянки, площею 0.03 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б - припинити.

3. Позов задовольнити.

4. Зобов'язати Управління Держкомзему у м. Ялта (вул. Руданського, 7, м. Ялта, 98600; площа Радянська, 1, м. Ялта,98600, ЄДРПОУ 25150255) надати товариству з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег» (вул. Глінки, 63, м. Сімферополь, 95022, ЄДРПОУ 31173285) умови відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 150-б, площею 0.03 га..

5. Стягнути з Управління Держкомзему у м. Ялта (вул. Руданського, 7, м. Ялта, 98600; площа Радянська, 1, м. Ялта,98600, ЄДРПОУ 25150255) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег» (вул. Глінки, 63, м. Сімферополь, 95022, ЄДРПОУ 31173285) 536.50 грн. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська