Рішення № 27319093, 30.10.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/5634/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" жовтня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі головуючого - судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим, треті особи - Міськрайонне управління Держкомзему в м. Саки та Сакському районі АР Крим, Приватний нотаріус Євпаторійського міського нотаріального округу - ОСОБА_2, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим про встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача - ОСОБА_3 та про визнання права власності в порядку спадкування на два державних акти на право власності на земельні ділянки, площами 0,25 га і 0,11 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та для ведення особистого селянського господарства відповідно, за адресою: АДРЕСА_1.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері - ОСОБА_3, яка за життя володіла та користувалась зазначеними земельними ділянками, державні акти на які були видані лише після смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстровані того ж дня. Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 державні акти були видані внаслідок допущення Міськрайонним управлінням Держкомзему в м. Саки та Сакському районі АР Крим помилки при написанні кадастрових номерів земельних ділянок, а у первісному вигляді державні акти були видані ще у 2010 році, проте їх державна реєстрація, належне оформлення та остаточна видача власникові проведена не була внаслідок виявлених невідповідностей у написанні кадастрових номерів. Виходячи з того, що ОСОБА_1 отримано у спадщину та оформлено право власності на розташованій на земельній ділянці, площею 0,25 га, жилий будинок, просить суд встановити факт прийняття нею спадщини у вигляді зазначених земельних ділянок та визнати за нею право власності на державні акти, серії ЯЛ № 917399, та серії ЯЛ № 917400, видані ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони та представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися; про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, при просив позов задовольнити; представник відповідача подав заперечення проти позову, які полягають у неможливості спадкування земельних ділянок, право власності на які не виникло у спадкодавця за його життя.

Згідно з частиною 2 статті 197 цього Кодексу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 9), яка була матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 22, 23); ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері - ОСОБА_3, що не оспорюється відповідачем та відповідає наданими нотаріусом відомостям.

Положеннями частини 3 статті 1268 та частини 1 статті 1269 ЦК України визначені основні способи прийняття спадкоємцями спадщини - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3 статті 1268); спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269).

За відсутності невизнання нотаріусом чи оспорювання іншими особами факту прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3, цей факт встановленню в судовому порядку не підлягає, а тому у позові в частині встановлення факту прийняття спадщини позивачем після смерті її матері слід відмовити. Визначення конкретного майна - земельних ділянок - у складі прийнятої позивачем спадщини, факт чого просить встановити позивач, не має правових наслідків для неї за відсутності вимоги про визнання права власності на це майно, що також свідчіть про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на державні акти.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Виходячи з того, що на підставі статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, а на момент смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - права власності на земельні ділянки на підставі державних актів від ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване не було, то право власності на землю, посвідчене цими державними актами, не увійшло до складу спадщини.

Крім того, визнання права власності на державні акти не є адекватним способом захисту невизнаного права ОСОБА_1 на належні її матері земельні ділянки.

Відтак у позові слід відмовити повністю.

Враховуючи наведене, на підставі статей 1216, 1218, частини 3 статті 1268, частини 1 статті 1269 Цивільного кодексу України, статті 125 Земельного кодексу України, керуючись статтями 60, 61, частиною 2 статті 197, статтями 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Власенко А. П.