Ухвала суду № 27318929, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року м. Київ К-8703/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2010

у справі № 2а-9159/09/0570

за позовом Маріупольського міжрайонного управління водного господарства

до Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької

області

про визнання недійсним податкових повідомлень -рішень та частково

недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Маріупольське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000102340/0 від 05.05.2009, № 0000112340/0 від 05.05.2009 та частково недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000322352 від 05.05.2009.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2009, позовні вимоги задоволено, визнано не дійсним податкове повідомлення-рішення № 0000102340/0 від 05.05.2009, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 316007 грн., визнано не дійсним податкове повідомлення-рішення № 0000112340/0 від 05.05.2009, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 6720 грн., визнано частково недійсним рішення № 0000322352 від 05.05.2009 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 760, 50 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.09.2008 та складено акт № 271/23/01034544 від 14.04.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000102340/0 від 05.05.2009, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 316007 грн.; податкове повідомленням-рішенням № 0000112340/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 6720 грн.; податкове повідомлення -рішення № 0000322352 від 05.05.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість в сумі 4480 грн. за період з 01.01.2006 по 30.09.2008 внаслідок не віднесення до складу податкових зобов'язань операцій з поставки електроенергії особам, які мешкають у відомчому будинку, що знаходиться на балансі позивача; операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування та послуги зв'язку працівникам позивача.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права па патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що операції з поставки електроенергії особам, які мешкають у відомчому будинку, що знаходиться на балансі позивача, операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування та послуги зв'язку працівникам позивача, не є операціями цивільно-правового характеру в розумінні п. 14 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість".

Стосовно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000322352 від 05.05.2009 у розмірі 56115, 80 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає застосування фінансових санкцій за порушення вимог зазначеного Закону у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача відсутній реєстратор розрахункових операцій, що унеможливлює його як застосування, так і не застосування.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що наявності складу правопорушення у даному випадку необхідна наявність зареєстрованою, опломбованого реєстратора розрахункових операцій та факт його незастосування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2010 у справі № 2а-9159/09/0570 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2010 у справі № 2а-9159/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко