Ухвала суду № 27318769, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року м. Київ К-5724/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009

у справі № 2а-15505/09/0570

за позовом Державного відкритого акціонерного товариства „Торезьке шахто

прохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" дочірнього

підприємства Державної холдінгової компанії „Спецшахтобуріння"

до Державної податкової інспекції у м. Торезі

про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне відкрите акціонерне товариство „Торезьке шахто прохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії „Спецшахтобуріння" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: № 0003311510/0 від 14.08.2009, № 0003761510/0 від 08.09.2009.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2009 позовні вимоги задоволено частково, скасовано рішення № 0001472343 від 06.07.2009 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 13938,78 грн., у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем складено акт № 640/15-0/00180338 від 03.08.2009, результат невиїзної документальної перевірки позивача стосовно несвоєчасної сплати, в тому числі податку на прибуток 25.08.2009 відповідачем складений акт № 723/15-0/00180338 про результати невиїзної документальної перевірки позивача стосовно несвоєчасної сплати, в тому числі податку на прибуток.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомленням-рішення: № 0003311510/0 від 14.08.2009, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3868, 36 грн. за затримку на 127 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 7736, 70 грн. за платежем податок на прибуток; № 0003761510/0 від 08.09.2009, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4219, 85 грн. за затримку на 181 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 8439, 67 грн. за платежем податок на прибуток.

Перевіркою встановлено, що позивач порушив граничні строки сплати податку на прибуток.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що застосування штрафних (фінансових) санкцій стала сплата позивачем сум податку на прибуток платіжними дорученнями.

Призначенням платежу, зазначено позивачем, сплата податку на прибуток згідно наданої податковим органом розстрочки.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Разом з тим, Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов'язань інших податкових періодів.

Позивачем сплачено за податковим повідомленням-рішенням від 02.02.2009 донарахований податок на прибуток у розмірі 21934, 65 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009 у справі № 2а-15505/09/0570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009 у справі № 2а-15505/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко