Постанова № 27318535, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/24916/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 25.10.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спільного Українсько-Німецького Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією „Кершер" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012

у справі № 2а-8064/11/2670

за позовом Спільного Українсько-Німецького Товариства з обмеженою

відповідальністю з іноземною інвестицією „Кершер"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Спільне Українсько-Німецького Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією „Кершер" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0001912305 від 12.03.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено фактичну перевірку господарської одиниці -АЗС яка належить позивачу, що розташована за адресою: м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 143а та складено акт № 04070021/2340/25196004 від 03.02.2011.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001912305 від 12.03.2011, яким застосовано до СП ТОВ „Кершер" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 967044, 20 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496, позивачем порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації: на АЗС відсутні товарно-транспортні накладні на оприбуткування нафтопродуктів, які знаходяться в резервуарах АЗС на загальну суму 471853, 25 грн. та відсутні накладні на оприбуткування інших товарних запасів, які знаходяться в магазині АЗС на загальну суму 11668, 85 грн.

Згідно пояснень начальника АЗС товарно-транспортні накладні на отримання нафтопродуктів та накладні на отримання інших товарно - матеріальних цінностей знаходяться в бухгалтерії центрального офісу в м. Дніпропетровськ за адресою: вул. Гагаріна, 115/39.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт відсутності оригіналів товарно-транспортних накладних та накладних на інші види товарів встановлений в акті перевірки та відсутні підстави вважати, що нафтопродукти та товари, які були на момент проведення перевірки на АЗС (магазині) були обліковані позивачем у встановленому порядку.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (зареєстровано у Мін'юсті України 02.09.2008 за № 805/15496.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП, який складається у двох примірниках.

Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

Фактичні залишки нафтопродуктів в резервуарах визначаються за результатами вимірювання та також відображаються у змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

Облік реалізації за готівку нафтопродуктів, за певний проміжок часу ведеться через реєстратор розрахункових операцій, в тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на АЗС за талонами, платіжними картками, відомостями.

Таким чином, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою N 17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок.

При цьому пунктом 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704, встановлено, що первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Пунктом 6.2. Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Статтею 20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій не встановлено здійснення позивачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлено обставини у справі, але судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спільного Українсько-Німецького Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією „Кершер" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 у справі № 2а-8064/11/2670 скасувати скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного Українсько-Німецького Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією „Кершер" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 у справі № 2а-8064/11/2670 скасувати.

Позовні вимоги Спільного Українсько-Німецького Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією „Кершер" задовольнити, скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0001912305 від 12.03.2011.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі слати судового збору в сумі 1502, 20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко