Постанова № 27318337, 29.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2012 року № 2а-2569/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості до Державного агентства земельних ресурсів України про стягнення заборгованості в розмірі 472 872,66 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України про стягнення штрафу у розмірі 472 872,66 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2009 відкрито провадження та призначено справу №2а-2569/09/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 28.10.2009р.

Ухвалою суду від 28.10.2009 року зупинено провадження в адміністративній справі №2а-2569/09/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-1938/09/2670, що розглядається Київським апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою суду від 03.10.2012 поновлено провадження у справі № 2а-2569/09/2670 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21 вересня 2012 року, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, що викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість накладення Київським міським центром зайнятості штрафу в сумі 472 872,66грн..

В судовому засіданні 03.10.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного -Державне агентство земельних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37552980) у зв'язку з його перетворенням.

Представники сторін проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечували.

Справа розглянута в письмовому провадженні, з огляду на подане сторонами письмове клопотання, в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Заступником начальника Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості, на підставі Закону України «Про зайнятість населення»та Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 24 червня 1991 року №47, було проведено перевірку Державного агентства земельних ресурсів України.

За результатами перевірки був складений Акт № 27-ш від 03.12.2008 року про порушення законодавства України про зайнятість населення, яким виявлено порушення п. 5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»та встановлено суму штрафу у розмірі 472 872,66 грн.

Так, з метою досудового врегулювання спору, Київським міським центром зайнятості було направлено до відповідача претензію №11-749 від 24.01.09 на суму 472 872,66 грн., яка була вручена відповідачу 02.12.09, про що свідчить копія повідомлення про вручення.

Як зазначає позивач, під час перевірки було встановлено неподання Державним агентством земельних ресурсів України звітів про заплановане (форма №4-ПН (план)) та фактичне (форма №4-ПН (факт)) вівільнення працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також звітів про фактичне (форма №4-ПН (факт)) вивільнення працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнених працівників.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, територіальні органи земельних ресурсів як юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків щодо своїх працівників (в тому числі керівників та заступників керівників) і відповідно на них покладений обов'язок інформувати про вивільнення працівників територіальних органів земельних ресурсів центри зайнятості згідно із частиною п'ятою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Загальними положеннями Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників», що затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.12.2005 № 1536/11816 (далі - Інструкція) визначено, що при вивільненні працівників, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, повинні у десятиденний строк після вивільнення інформувати про це центри зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Тобто, звітність до державної служби зайнятості повинна була подаватись територіальними органами Держземагентства за фактичним місцем роботи працівнкиків.

В даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звіти про заплановане та фактичне вивільнення працівників ОСОБА_2, ОСОБА_1 та звіти про фактичне вивільнення працівників ОСОБА_6, ОСОБА_8 відповідачем були подані територіальними органами Державного агентства земельних ресурсів України за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків.

Водночас, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає, що звіти про фактичне вивільнення працівників ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 до органів державної служби зайнятості подані не були.

Судом не сприймаються доводи відповідача про те, що звіти про фактичне вивільнення працівників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не подавались у зв'язку із тим, що вказані працівники були поновлені на роботі відповідно до рішень суду, адже роботодавець зобов'язаний повідомити державну служби зайнятості про фактичне вивільнення працівників протягом 10 днів після такого вивільнення, а законодавство України не ставить в залежність обов'язок роботодавця повідомити державну служби зайнятості про вивільнення працівника від подальшого можливого поновлення на роботі відповідних працівників.

В той же час, відповідно до довідок про заробітну плату вивільнених працівників та розрахунку суми позовних вимог, суми річної заробітної плати, що враховані при обчисленні штрафу складають:

- ОСОБА_3 - 49284,92 грн.

- ОСОБА_4 -40084,85 грн.

- ОСОБА_5 - 26439,79 грн.

- ОСОБА_7 -54461,31 грн.

- ОСОБА_9 -69919,37 грн.

- ОСОБА_10 -32944,94 грн.

- ОСОБА_11 -21118,38 грн.

- ОСОБА_12 -27635,66 грн.

Отже, сума штрафу за неподання звітів про фактичне (форма №4-ПН (факт)) вивільнення працівників ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, складає 321 889,22 грн.

Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості, в даному випадку, підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37552980, адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 3) штраф в сумі 321 889 (триста двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 22 коп.

Стягувач: Київський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03491091, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б).

Суддя П.О. Григорович

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.