Постанова № 27318190, 01.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3554/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Трофімової Л.В.,

при секретарі -Левчуку А.С.,

за участю: позивача - не з'явився, представника позивача -ОСОБА_1 за довіреністю, представників відповідача -Штангея А.М., Насененка В.В. за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_4, звернувшись до суду з адміністративним позовом до Канівської ОДПІ, просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001841701 від 19.04.2012 р. повністю.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства діяльності ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р. складено акт від 05.04.2012р. №69/1701/НОМЕР_1, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2012р. №0001841701 про визначення ФОП ОСОБА_4 грошового зобов'язання: з податку на додану вартість у сумі 13 730 грн. і 3 432 грн. 50 коп. штрафу. Надалі позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ФОП ОСОБА_4 без задоволення, а спірне рішення без змін. За твердженням позивача спірне податкове повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобов'язання визначено без урахування вимог Податкового кодексу України за наслідками невизнання господарських операцій правомірними з окремими контрагентами з голяду на первинні документи.

Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з проханням позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних та звітних документах, достовірність підписів посадових осіб сторін щодо визначених правовідносин, відсутність доказів про набрання законної сили вироком суду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та зазначив, що оскільки формуючи податкову звітність позивач використовував документи первинного податкового обліку, що містять недостовірну інформацію, останні не можуть належно підтверджувати реальність здійснених операцій, а тому зменшення від'ємного значення ПДВ і збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ є законним та правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ФОП ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 10.05.2000р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України 2 грудня 2010 року №2755-VI (надалі за текстом -Кодекс №2755-VI).

Відповідно до ст. 15 Кодексу №2755-VI платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Статтею 6 Кодексу №2755-VI передбачено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. За приписами ст. 9 Кодексу №2755-VI податок на додану вартість належить до загальнодержавних у податковій системі. Згідно ст. 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку діяльності ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р., складено акт від 05.04.2012р. №69/1701/НОМЕР_1 (а.с. 113-142 т. 1). В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, у результаті занижено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 13 730 грн., у т.ч. за серпень 2011р. у сумі 5 980 грн., вересень 2011р. у сумі 7 750 грн.; ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України у частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочинів, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними за правочинами, здійсненими ФОП ОСОБА_4. щодо зазначених у п.2.2.2 акту перевірки взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Укртрансзапчастина» та ТОВ «Ліга-Груп», оскільки угоди поставки є нікчемними.

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу №2755-VI передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу. За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджено податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом п. 54.3 ст. 54 Кодексу №2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З огляду на викладені вище положення Кодексу №2755-VI та на підставі даних акту перевірки від 05.04.2012р. №69/1701/НОМЕР_1 (а.с.113-145 т. 1) позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2012р. №0001841701 (а.с. 143 т. 1) про визначення ФОП ОСОБА_4 грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 13 730 грн. і 3 432 грн. 50 коп. штрафу відповідно.

Згідно пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку. За приписами пунктів 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу №2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Позивач зазначеною можливістю адміністративного оскарження скористався, за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ФОП ОСОБА_4 без задоволення, а спірні рішення без змін (а.с. 44-63 т. 1).

Системно аналізуючи положення Кодексу №2755-VI, суд дійшов висновку, що правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані п. 198.3 ст. 198 Кодексу №2755-VI, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Суд відзначає, що сума податкового кредиту має бути відображена у документі обов'язкової податкової звітності платника ПДВ за той звітний податковий період, коли виник об'єкт оподаткування, тобто, коли була здійснена господарська операція, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку». Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до пункту 2.1. статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704. Статтею 9 Закону №996-ХІІ встановлено вимоги до первинних документів, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що між сторонами ФОП ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «Укртрансзапчастина»(постачальник) і ТОВ «Ліга-Груп»(Постачальник) було укладено договори поставки обладнання від 29 серпня 2011р. №2908-01 (а.с. 64-66 т. 1) та від 27 вересня 2011р. 2709-3 (а.с 70), що підписано сторонами, останні мають двосторонній зобов'язальний характер, зміст становлять умови, що визначено на розсуд сторін і погоджено сторонами. Відповідно до порядку та на умовах, визначених договором поставки обладнання від 29 серпня 2011р. №2908-01 предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у товарознавчому довіднику -запасні частини та механізми до автотракторної техніки, підйомно-транспортних механізмів, двигуни електричні та внутрішнього згорання, редуктори, сервоприводи системи живлення та подачі палива, електричні та електронні системи управління та контролю технологічні та технічні рідини, гумотехнічні вироби та комплектуючі, фільтри, інструменти, обладнання для ремонту та експлуатації техніки тощо. Предметом поставки від 27 вересня 2011р. 2709-3 є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у товарознавчому довіднику -дизельне паливо Л-0, 04-62 за ДСТУ 3868-99.

У судовому засідання встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина»і ТОВ «Ліга-Груп»на момент здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 зареєстровані суб'єктами господарювання (ідентифікаційний код НОМЕР_2 та ідентифікаційний код НОМЕР_3 відповідно). Згідно витягів з ЄДРПУ керівником ТОВ «Укртрансзапчастина»є ОСОБА_5 та керівником ТОВ «Ліга-Груп»є ОСОБА_6 (а.с. 222-225 т. 1).

У судовому засіданні судом досліджено, що на виконання умов договору поставки обладнання від 29 серпня 2011р. №2908-01 постачальником ТОВ «Укртрансзапчастина»нібито передано ФОП ОСОБА_4 товар -ТНВД 0460426255 за ціною 35 880 грн. відповідно до видаткової накладної від 29.08.2011р. №2908-01 (а.с. 67 т. 1) та податкової накладної від 29.08.2011р. №52 (а.с. 68 т. 1).

Зазначені накладні підписано нібито ОСОБА_5, проте суд наголошує, що посади чи представництва (повноважень, доручень) ОСОБА_5 не зазначено, також суд звертає увагу, що у матеріалах справи міститься попереднє дослідження науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області сектор з ТКЗР ОСОБА_7 (а.с. 249-25 т. 1, а.с. 1-23 т. 2) з висновку якого вбачається, що підписи ОСОБА_5 у декларації з податку на прибуток підприємства від 31.01.2011р. №154203, у податковій декларації з податку на додану вартість від 31.01.2011р. №154220 та інших документа виконано ймовірно не ОСОБА_5, а іншою особою. Враховуючи вищевказане, суд зауважує, що видаткова накладна від 29.08.2011р. №2908-01 та податкова накладна від 29.08.2011р. №52 також можуть містити підписи іншої невстановленої особи, а не особисто ОСОБА_5 як керівника ТОВ «Укртрансзапчастина», що є порушенням вимог Закону №996-ХІІ. Суд наголошує, що у матеріалах справи (а.с. 24-27 т. 2) міститься розшифровка товару ТНВД 0460426255 -паливний насос високого тиску, окрім того згідно сайту: www.d-o-w.ru/catalog/128435/33/&cur=eu ціна паливного насосу високого тиску становить 5 106,25 євро, що приблизно становить 51 000 грн., що у закупці значно вище ніж вказано у видатковій накладній від 29.08.2011р. №2908-01 та податковій накладній від 29.08.2011р. №52.

Судом досліджено та дано критичну оцінку, про те. що господарський договір поставки обладнання від 27 вересня 2011р. 2709-3, де продавцем виступає ТОВ «Ліга-Груп»підписано ОСОБА_5, проте як досліджено у судовому засіданні ОСОБА_5 значиться керівником ТОВ «Укртрансзапчастина», а керівником ТОВ «Ліга-Груп»є ОСОБА_6 (витяг з ЄДРПОУ а.с. 222-225 т. 1). Суд критично оцінює додаткову угоду від 27.09.2011р. №1 до господарського договору поставки обладнання від 27 вересня 2011р. 2709-3 стосовно внесення змін до розділу «Реквізити сторін та підписи», зокрема щодо заміни у графі директор ТОВ «Ліга-Груп прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_8, оскільки відповідно до витягу з ЄДРПОУ (а.с. 222-223 т. 1) керівником ТОВ «Ліга-Груп»є ОСОБА_6, доказів того, що ОСОБА_8 було призначено директором ТОВ «Ліга-Груп», а у подальшому звільнено із займаної посади сторонами не надано. А тому відповідно видаткова накладна від 27.09.2011р. №152 (а.с. 76 т. 1) та податкова накладна від 27.09.2011р. №152 (а.с. 77 т. 1) як доказ виконання умов господарського договору поставки від 27 вересня 2011р. 2709-3 викликають у суду недовіру та сумніви стосовно реальності фіксації та відображення у звітності здійснення господарської операції.

Пункт 187.1 ст.187 Кодексу №2755-VI визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 Кодексу №2755-VI визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту з податку на додану вартість. Проте, як вбачається з Акту перевірки, в ньому зафіксовано неналежне оформлення податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, оскільки, вони складені з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання визначені Господарським кодексом України 16 січня 2003 року №436-IV (надалі за текстом -Кодекс №436-IV).

За змістом ст.3 Кодексу №436-IV під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Нормою ст. 55 Кодексу №436-IV визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-IV (ст. 13) визначає межі здійснення цивільних прав: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Судом досліджено, що ФОП ОСОБА_4 перебував на загальній системі оподаткування і у перевіряємому періоді відображав операції у книзі обліку доходів і витрат(а.с.19 т.1).

В акті перевірки вказано, що згідно висновку спеціаліста НД експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України у м. Києві від 29.09.2011р. №1641 податкову звітність ТОВ «Ліга-Груп»гр. ОСОБА_8 не підписував (а.с.32 т.1); в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів щодо транспортування, чим безпідставно сформовано податкові зобов'язання(а.с.33 т.1).

Перевіркою не встановлено факту передачі товару від ТОВ «Укртрансзапчастини» (а.c. 22 т.1) у зв'язку із відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів щодо транспортування, чим безпідставно сформовано податкові зобов'язання. В акті перевірки вказано, що підприємцем за напит не надано договір з ТОВ «Укртрансзапчастини» на поставку (а.с. 28 т.1).

«Укртрансзапчастина»(постачальник) і ТОВ «Ліга-Груп»(постачальник) було укладено договори поставки обладнання від 29 серпня 2011р. №2908-01 (а.с. 64-66 т. 1) та від 27 вересня 2011р. 2709-3 (а.с 70) з позивачем. У договорах (місце укладання -м.Київ) з ТОВ «Укртрансзапчастини» (а.с.64-66 т.1) та ТОВ «Ліга-Груп»(а.с.70-73 т.1) зазначено: п.2.1 -поставка товарів здійснюється зі складу продавця у кожному конкретному випадку, п.4.4 - постачальник зобов'язаний дати покупцю ФОП ОСОБА_4 не пізніше ніж за п'ять днів до дати поставки достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження остаеннього. Матеріали справи не містять таких повідомлень, оскільки на підтвердження реальності операцій щодо поставки з м. Вишневе, смт. Чабани Київської області до м.Канів і правомірності відображення податкового кредиту у серпні у сумі 5 980 грн. (а.с. 68 т.1) та вересні у сумі 7 750 грн. позивачем не надано.

За Законом №996-ХІІ метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (договорів оренди транспорту, актів виконаних робіт, актів прийому -передачі товару, довіреностей, товарно-транспортних накладних, достовірних платіжних документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано, то суд вважає прийняття податкового повідомлення -рішення від 19 квітня 2012р. №0001841701 Канівської ОДПІ правомірним. Старшим слідчим з ОВС управління СБУ в Київській області 16.01.2012р. постановлено порушити кримінальну справу щодо осіб, у діях яких вбачаються ознаки злосину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України з метою фіктивного підприємництва ТОВ «Ліга Груп»(НОМЕР_3) щодо відображення операцій не спрямованих на реальне настання наслідків, оскільки операції проведені не були (а.с.177 т.1). З протоколу допиту свідка ОСОБА_8 вбачається, що останній ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ліга Груп» не має (а.с.179 т.1). Прокурором Києво-Святошинського району за фактом перевірки ТОВ «Укртрансзапчастини» (НОМЕР_2) порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва (а.с.194 т.1). З пояснень ОСОБА_5 вбачається, що отстанній не діяв в інтересах ТОВ «Укртрансзапчастини»(а.с.195-201 т.1). Щодо оцінки доказів, що надані позивачем стосовно подальшої реалізації ГСМ (а.с.30-122 т.2), то суд враховує, що вказаний період не був охоплений перевіркою за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р., а саме щодо робіт (послуг) за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) з 24.10.11р. по 31.10.11р.

З огляду на викладені вище обставини відповідачем вірно визначено податкові зобов'язання позивача, отже суд не знаходить підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотиву та підстави прийняття спірного рішення.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно ст. 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 6 листопада 2012р.

Суддя

Суддя Л.В.Трофімова