Постанова № 27317730, 22.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року Справа № 0870/6549/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосфера ММ»» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012 № 0000091530.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином. До канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.04.2012 № 0000091530.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином. Заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.02.2012 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя згідно пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за період грудень 2009 року. За результатами перевірки складено Акт № 60/16-32715969 від 15.02.2012, яким встановлено порушення порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за №250/2054, а саме: допущено методологічну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом та п.50.1 ст.50 Податкового Кодексу України від 28.12.2010р. а саме: не задекларовано ПДВ в сумі 44220 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет.

На підставі акту камеральної перевірки №60/16-32715969 від 15.02.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091530 від 02.04.2012 про застосування штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість у сумі 11 055,00 грн.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем було порушено передбачений Податковим кодексом України порядок складання та не надіслання позивачу акту перевірки, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №60/16-32715969 від 15.02.2012 направлено поштою 17.02.2012 на юридичну адресу підприємства, а саме: 69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна буд. 155 кв. 224. 19.03.2012 лист повернувся до відповідача з відміткою посадової особи поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про що складено довідку №1-32715969 від 19.03.2012 про неможливість вручення засобами поштового зв'язку.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що акт камеральної перевірки вважається врученим позивачу 19.03.2012. Тобто, відповідачем не порушено норм діючого законодавства щодо складання та надіслання акта перевірки позивачу.

Щодо посилань позивача на те, що податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства слід зазначити наступне.

20.01.2010р. підприємством ТОВ «ЕНЕРГОСФЕРА ММ» до ДПІ надіслано податкову декларацію за грудень 2009 року з податку на додану вартість з порушенням вимог п.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054. Відповідно до п. п. 5.3.2 п. 5 Наказу «до рядка 1 декларації включаються оподатковані за ставкою 20 відсотків обсяги поставки, здійснені на митній території України»; відповідно до п. 5 «до рядка 9 декларації включається сума значень рядків ( 1-7-8 Колонки Б»; відповідно до п. п. 5.15 п. 5 «до рядка 18 декларації включається різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду (рядок 9 - рядок 17), до рядка 18.1 декларації включається сума ПДВ, яка в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню (позитивне значення суми рядка 18); відповідно до пп. 5.10 п.15 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації».

Згідно з п.4 вищенаведеного Порядку до декларації з ПДВ надіслано розшифровку ПЗ та ПК в розрізі контрагентів (додаток №5), відповідно до якого сума ПЗ склала 44 220,00 грн. При проведенні камеральної перевірки встановлено розбіжності між декларацією з ПДВ (р.9) та додатком №5 до неї, а саме: показники декларації по р.1 „Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів (колонка Б)»; р.9 «Сума податкових зобов'язань; р.18.1 «Позитивне значення» та р.27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет» заповнено з нульовими показниками.

Відповідно п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 КАС України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У зв'язку з тим, що підприємством надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість з порушенням вимог п.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 та в порушення п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України платником податків у майбутньому періоді не виправлено помилки, що призвело до заниження податкових зобов'язань за грудень 2009 року на суму 44 220,00грн.

Крім того, відповідно до п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1 п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

Таким чином сума штрафних (фінансових) санкцій по податковому повідомленню - рішенню №0000091530 від 02.04.2012 року розраховувались наступним чином:

Сума основного платежу 44 220,00 грн. помножено на 25% відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України дорівнює 11 055,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки № 60/16-32715969 від 15.02.2012 є правомірними, а податкове повідомлення - рішення від 02.04.2012 № 0000091530 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене вище, суд робить висновки, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, а тому в задоволені адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева