Постанова № 27317672, 31.10.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3278/2012

31 жовтня 2012 року 16год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарасюк Р.В., Серветник С.В.,

відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеагроспецмонтаж»(далі, - ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі, - ДПІ в м.Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001542342 та №0001532342 від 06.04.2012 року.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову зазначили, що валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»сформовано відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість». Пояснили суду, що ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»з ПП «Харлем»було укладено усний договір купівлі-продажу, на виконання умов якого останнім для позивача було поставлено запасні частини на загальну суму 1500 грн., що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Розрахунки за отриманий товар між позивачем та даним контрагентом проведено в безготівковій формі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Стверджують, що зміст даного договору не суперечить чинному законодавству України та первинні документи не були визнані недійсними в судовому порядку, а тому підстав стверджувати про їх нікчемність у податкового органу немає. Вказують на те, що висновки податкового органу про порушення позивачем положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року ґрунтуються не на даних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж», а виключно на поясненнях директора ПП «Харлем»ОСОБА_4, наданих в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі №80/36-10, порушеної відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо вчинення фіктивного підприємництва, а саме: створення ПП «Харлем»з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 205 КК України. Акцентують увагу суду на тому, що будь-якого рішення за результатами розгляду кримінальної справи №80/36-10 судом прийнято не було. Крім того, податковим органом в ході проведення перевірки не було встановлено обізнаності ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»щодо протиправного характеру діяльності ПП «Харлем», прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди. Також пояснили суду, що для здійснення господарської діяльності в перевіряємому періоді ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»придбало у ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»товарно-матеріальні цінності, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Стверджують, що формування позивачем валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»здійснювалося по першій події, а саме: отримання товару. Зазначають, що позивачем для перевірки надано факсокопії видаткових накладних, про що бухгалтером ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж», під час проведення перевірки, надано письмові пояснення. У зв'язку з чим, покликаючись на ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стверджують, що ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»правомірно включило до складу валових витрат суму 428146 грн. Крім того, акцентують увагу суду на тому, що оспорювані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням приписів п.86.9. ст.86 Податкового кодексу України, оскільки за результатами проведення перевірки призначеної відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність ні вироку, ні постанови суду про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами на сьогоднішній день немає. В зв'язку з наведеним, представники позивача вважають висновки акта перевірки про порушення ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року безпідставними, а податкові повідомлення - рішення №0001542342 та №0001532342 від 06.04.2012 року такими, що підлягають скасуванню. З таких підстав, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що результатами позапланової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено та не сплачено до бюджету податок на прибуток за ІІІ квартал 2010 року в сумі 107349 грн. та занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року на суму 250 грн. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт». Вказує на те, що відповідно до інформації, наданої УМВС України в Рівненській області, слідчим відділом УБОЗ в Рівненській області розслідується кримінальна справа №80/36-10 порушеної відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо вчинення фіктивного підприємництва, а саме: створення ПП «Харлем»з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 205 КК України. Вказав на те, що зі свідчень директора ПП «Харлем»ОСОБА_4 вбачається, що на розрахунковий рахунок ПП «Харлем»перераховувалися грошові кошти «нібито»за господарські операції та товари, які фактично підприємством не постачалися. У зв'язку з цим, стверджує, що податковим органом в акті перевірки від 16.05.2011 року було правомірно зроблено висновок, що укладений позивачем з ПП «Харлем»договір суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, оскільки спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Також пояснив суду, що ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»до складу валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»включено суму 428146 грн., не підтверджену первинними бухгалтерськими документами. У зв'язку з наведеним, вважає оспорювані рішення правомірними. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.07.2009 року ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»зареєстроване юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-11). Позивач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва №100235379 від 23.07.2009 р. (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2011 року Рівненським міським судом по справі №4-503/11 прийнято постанову (а.с.13), якою ДПА в Рівненській області надано дозвіл на призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року.

З 12.04.2011 року по 06.05.2011 року ДПА в Рівненській області та ДПІ в м.Рівному на підставі наказів №105 від 12.04.2012 року та №122 від 28.04.2011 року (а.с.15-17) та направлення на перевірку №10 від 12.04.2011 року (а.с.14) проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №14/35-30/00910699 від 16.05.2011 р. (а.с.18-38).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

· №0001542342 від 06.04.2012 року, яким ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 312,50 грн., в тому числі за основним платежем - 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62,50 грн.;

· №0001532342 від 06.04.2012 року, яким ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 134186,25 грн., в тому числі за основним платежем - 107349 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26837,25 грн.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до ДПС в Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0001542342 та №0001532342 від 06.04.2012 року. Рішенням ДПС в Рівненській області про результати розгляду скарги №10204/10-210/129 від 11 червня 2012 року дані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" - без задоволення (а.с.41-44). Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України про скасування податкових повідомлень-рішень №0001542342 та №0001532342 від 06.04.2012 року. Рішенням ДПС України про результати розгляду повторної скарги №12738/6/10-2115 від 16.07.2012 року дані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу директора ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" - без задоволення (а.с.45-46).

Суд при розгляді справи застосовує законодавство, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001532342 від 06.04.2012 року, суд виходить з наступного.

Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про заниження ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року на суму 107349 грн.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»з ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року.

З описової частини акта перевірки від 16.05.2011 р. (а.с.18-38) вбачається, що у перевіряємому періоді на підставі усної домовленості ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»проводило взаєморозрахунки із ПП «Харлем»на предмет купівлі в останнього запасних частин на загальну суму 1500,00 грн. (з ПДВ). Придбання товару на загальну суму 1250 грн. (без ПДВ) оформлено видатковою накладною. Загальна вартість отриманих ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»запчастин в сумі 1250,00 грн. (без ПДВ) в повному обсязі віднесена до складу валових витрат, про що свідчить кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку Дт-202 Кт-631.

Одночасно, в акті перевірки податковим органом зазначено, що відповідно до інформації, наданої УМВС України в Рівненській області, слідчим відділом УБОЗ в Рівненській області розслідується кримінальна справа №80/36-10, порушена відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо вчинення фіктивного підприємництва, а саме: створення ПП «Харлем»з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 205 КК України. В рамках розслідування даної кримінальної справи, 04.10.2010 року було допитано ОСОБА_4, директора ПП «Харлем», зі свідчень якого вбачається, що він фактично не здійснював ніякої підприємницької діяльності та жодних документів не підписував. На розрахунковий рахунок ПП «Харлем»перераховувалися грошові кошти «нібито»за господарські операції та товари, які фактично підприємством не постачалися. У зв'язку з цим, податковий орган в акті перевірки від 16.05.2011 р. (а.с.18-38) прийшов до висновку, що відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України укладений ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»з ПП «Харлем»договір має ознаки нікчемності і не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Поряд з цим, актом перевірки від 16.05.2011 р. (а.с.18-38) констатовано, що ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 віднесло до складу валових витрат суму 428146 грн., не підтверджену бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, для підтвердження формування валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»надано для перевірки факсокопії видаткових накладних. Дане порушення призвело до завищення валових витрат підприємства у ІІІ кварталі 2010 року на суму 428146 грн.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29 січня 2010 року між ТОВ «Газ-Пласт»(Постачальник) та ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»(Покупець) було укладено договір поставки товару за №08-01-23/2010 (а.с.50-51), згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно замовлень. Поставка товарів здійснюється за рахунок Постачальника.

На виконання умов даного договору сторонами оформлено: податкову накладну №472 від 14.07.2010 року (а.с.52), видаткову накладну №РН-0000489 від 14.07.2010 року (а.с.54). Передача товару від постачальника до покупця підтверджується товарно-транспортною накладною від 14.07.2010 р. (а.с.167). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №32918 від 06.10.2010 р. (а.с.53). Актом перевірки встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ «Газ-Пласт».

29 квітня 2010 року між ПП «НВП «Голіаф»(Продавець) та ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»(Покупець) було укладено договір №1-29/04/10 (а.с.61-62), згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити металопрокат в кількості, в строки та за ціною, що вказана у специфікаціях, яка є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов даного договору сторонами оформлено: податкову накладну №753 від 04.08.2010 року (а.с.63), видаткову накладну №РН-0000625 від 04.08.2010 року (а.с.65). Передача товару від постачальника до покупця у процесі здійснення даними контрагентами господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.08.2010 р. (а.с.221). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №2561 від 17.08.2010 р. (а.с.64). Актом перевірки встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ПП «НВП «Голіаф».

30 червня 2010 року між ТОВ «Євротрубпласт»(Постачальник) та ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»(Покупець) було укладено договір за №159 (а.с.55-57), згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари, партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях. Поставка товарів здійснюється за рахунок Постачальника.

На виконання умов даного договору сторонами оформлено: податкові накладні №1019 від 25.08.2010 року, №1083, №1084, №1085 від 26.08.2010 року (а.с.208-211), видаткові накладні №ЦБ2508/020 від 25.08.2010 року, №ЦБ2608/017, №ЦБ2608/018, №ЦБ2608/019 від 26.08.2010 року (а.с.204-207). Доставка товару здійснювалася ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж», на підтвердження чого позивачем надано подорожній лист вантажного автомобіля №1024 від 26.08.2010 р. (а.с.227). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №2772 від 31.08.2010 р. (а.с.59). Актом перевірки встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ «Євротрубпласт».

Як вбачається з матеріалів справи на виконання усного договору поставки, укладеного між ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»та ПП «Харлем», останнім для позивача було поставлено у серпні 2010 року товарно-матеріальні цінності (гідроштовхач крановий, накладки гальмівні), в зв'язку з чим виписано видаткову накладну за №16 від 12.08.2010 року (а.с.49), податкову накладну №16 від 12.08.2010 року (а.с.47). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №2489 від 12.08.2010 р. (а.с.48). Актом перевірки встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ПП «Харлем».

На підставі вказаних вище отриманих видаткових накладних, виписаних ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт», позивачем здійснювалося формування валових витрат у ІІІ кварталі 2010 року.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі, - Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Поряд з цим, відповідно до пп.11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пункт 5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень витрати на оплату товарно-матеріальних цінностей, які були виключені відповідачем зі складу валових витрат позивача, відсутні. Крім того, відповідно до п.п.5.11 ст.5 Закону №334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо включення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, які зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

У відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі -Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, товарно-транспортні накладні в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і представником відповідача не заперечується, що на момент існування господарських правовідносин позивача з ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт», останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, належним чином були зареєстровані платниками ПДВ і не були позбавлені права укладати угоди у відповідності до вимог діючого законодавства.

Рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, доказами зібраними судом та наданими позивачем підтверджено, що видами діяльності позивача є: будівництво будівель, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, діяльність у сфері інжинірингу, інші монтажні роботи, газопровідні роботи, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9-11).

Видами діяльності ПП «Харлем», зокрема, є: оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, інші види оптової торгівлі, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.110-111).

З спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.138-139) вбачається, що видами діяльності ПП «НВП «Голіаф»є: оптова торгівля металами та металевими рудами, виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі.

Видами діяльності ТОВ «Євротрубпласт»є: надання в оренду будівельних машин і устаткування, оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, оптова торгівля іншими проміжними продуктами, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.140-141).

Як вбачається з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.142-143) видами діяльності ТОВ «Газ-Пласт»є: виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, неспеціалізована оптова торгівля, виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі.

Таким чином, господарські операції ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»із вказаними вище контрагентами пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»товарно-матеріальних цінностей (гідроштовхача кранового, накладки гальмівної, труб) підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: актами №2, №3 від 21.08.2010 року (а.с.91-92), актами на списання №58 від 30.07.2010 року, №85, №87 від 31.08.2010 року (а.с.93-95).

Одночасно надані до матеріалів справи позивачем документи свідчать про подальшу реалізацію з відповідною націнкою частини придбаних у ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»товарно-матеріальних цінностей, зокрема, для ПАТ «Рівнегаз»Сарненське УЕГГ, ДП «Агроспецкомплект»ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж», що підтверджується податковими накладними від 26.08.2010 року за №63, від 12.08.2010 року за №16 (а.с.96,98), видатковими накладними від 26.08.2010 року за №16, від 12.08.2010 року а №8/1 (а.с.97,99). За результатами даних операцій позивачем сформовано податкові зобов'язання з ціни продажу у відповідному податковому періоді.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»та ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт», використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій. Докази того, що товарно-матеріальні цінності, придбані ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»та ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт», з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано.

Відтак, віднесення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених на оплату товарно-матеріальних цінностей відповідає вимогам п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а виключення відповідачем витрат на оплату товарно-матеріальних цінностей зі складу валових витрат ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»ІІІ кварталу 2010 року, суд вважає, протиправним.

Суд звертає увагу на те, що податковий орган ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду справи не ставив під сумнів реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт», не доводив, що вказані операції є безтоварними, тобто такими, які відбувалися лише на папері, а ставив у вину позивачу лише надання для перевірки факсокопій видаткових накладних.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки 16.05.2011 року головним бухгалтером ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»надано письмові пояснення (а.с.181), зі змісту яких вбачається, що «по результатах позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»виявлені порушення, які допущені в зв'язку з великим документообігом на підприємстві. В зв'язку з неуважністю при підготовці документів, для підшивки були покладені копії видаткових накладних від постачальників, які зазначені в акті перевірки. На даний час постачальникам направлені листи про надання оригіналів документів».

З системного аналізу норм законодавства, чинного на час існування спірних правовідносин вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак податковий орган безпідставно не взяв до уваги наявні розрахункові, платіжні та інші документи, оформлені за результатами господарських відносин з ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт»(зокрема, податкові накладні, податкові декларації, документи, що свідчать про реалізацію придбаного товару іншим покупцям), які підтверджують понесені позивачем витрати за наслідками господарських операцій з вказаними контрагентами і свідчать про рух активів в ході їх здійснення.

Суд також, акцентує увагу на тому, що згідно з видатковою накладною №ЦБ2608/018 від 26.08.2010 року вартість придбаного ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»у ТОВ «Євротрубпласт»товару становить 60445 грн., в т.ч. ПДВ 10074,17 грн. Тобто витрати ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»становлять 50370,83 грн. Однак в акті перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»на підставі даної видаткової накладної до валових витрат віднесено витрати в сумі 52454,16 грн. Причини таких розбіжностей представник відповідача суду не пояснив і звідки взято суму 52454,16 грн. суду не повідомив. За таких обставин, суд вважає, що неправильне зазначення відповідачем в акті перевірки суми витрат позивача (замість 50370,83 грн. вказано 52454,16 грн.) призвело до неправильного розрахунку і визначення податковим органом розміру основного платежу та штрафних санкцій по податку на прибуток приватних підприємств, вказаних у податковому повідомлення-рішенні №0001532342 від 06.04.2012 року, що є протиправним.

Крім того, суд критично оцінює висновки податкового органу про те, що договір, укладений між ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»та ПП «Харлем»є нікчемним, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховним судом України в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»констатовано, що правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Жодних доказів того, що ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»та/або ПП «Харлем»під час укладання договорів завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано, як і не надано суду відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»та/або ПП «Харлем»постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Судом також не беруться до уваги покликання відповідача на пояснення директора ПП «Харлем»ОСОБА_4, надані в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі №80/36-10, порушеної відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо вчинення фіктивного підприємництва, а саме: створення ПП «Харлем», з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи те, що на момент проведення перевірки та під час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган в акті перевірки покликається лише на наявність кримінальної справи №80/36-10, що перебуває на стадії досудового слідства, суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочину ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»з ПП «Харлем»є передчасними, а посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справі №80/36-10 в обґрунтування висновків викладених в акті перевірки -безпідставними.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001532342 від 06.04.2012 року не відповідає вказаним критеріям правомірності.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду справи обставин в їх сукупності, не знайшли свого підтвердження висновки податкового органу про порушення ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року, а відтак податкове повідомлення-рішення №0001532342 від 06.04.2012 року є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001542342 від 06.04.2012 року, суд виходить з наступного.

Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про заниження ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 250 грн.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»з ПП «Харлем»та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Серед даного переліку, господарські операції по придбанню гідроштовхача кранового, накладки гальмівної, відсутні.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку па податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податковий кредит по отриманих позивачем від ПП «Харлем»товарно-матеріальних цінностях повністю підтверджено відповідною податковою накладною, що не заперечується відповідачем.

Зауважень до форми та змісту податкової накладної, виписаної ПП «Харлем»для ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж», в акті перевірки податковим органом не зазначено.

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ПП «Харлем»для ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»містить всі необхідні обов'язкові реквізити встановлені законодавством. Крім того, зобов'язання за договором поставки були виконані сторонами в повному обсязі, розрахунок проведений у відповідності до умов договору, заборгованість ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»перед ПП «Харлем»відсутня.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення ПП «Харлем»податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у ПП «Харлем»до складу податкового кредиту у серпні 2010 року.

За таких обставин, суд вважає, висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0001542342 від 06.04.2012 року - протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог п.86.9. ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Додатково, вказане правило зазначене і в нормі п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, за якою, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Це правило не застосовується лише тоді, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Перевірка позивача, результати якої оформлені актом №14/35-30/00910699 від 16.05.2011 р. (а.с.18-38) була призначена на підставі постанови Рівненського міського суду від 10.03.2011 року по справі №4-503/11 (а.с.13), за поданням УПМ ДПА в Рівненській області прийнятого в ході проведення оперативно-розшукової діяльності, за результатами проведення якої ні вироку, ні постанови суду про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами на сьогоднішній день немає.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0001542342 та №0001532342 від 06.04.2012 року ДПІ в м. Рівному винесено на підставі постанови оперуповноваженого ВВПЗ ВПМ ДПІ в м. Рівному від 30.03.2012 року (а.с.184-185) про відмову в порушенні кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»у зв'язку із відсутністю події злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Наведене вище свідчить про порушення відповідачем норми п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, представником відповідача не заперечується, що акт перевірки №14/35-30/00910699 за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року прийнято 16.05.2011 р. ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»до ДПІ у м. Рівному із запереченнями до акту перевірки №14/35-30/00910699 від 16.05.2011 р. не зверталося. Однак, податковим органом, всупереч вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення №0001542342 та №0001532342 прийнято лише 06.04.2012 року.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0001542342 та №0001532342 від 06.04.2012 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб визначений чинним законодавством, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, такими, що прийняті без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень і підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0001542342 та №0001532342 від 06.04.2012 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби:

№0001542342 від 06.04.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 312,50 грн., в тому числі за основним платежем - 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62,50 грн.;

№0001532342 від 06.04.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 134186,25 грн., в тому числі за основним платежем - 107349 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26837,25 грн.

Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1344,98 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Ткачук Н.С.