Постанова № 27317475, 22.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 р. № 2а-6279/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.

за участі представників

позивача Бордюка В.І., Коваленка О.С.

відповідача Базарника Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Гонта»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 04 липня 2012 року №0000312341, №0000322341, №0000332341.

Посилається на те, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту перевірки від 19.06.2012 року №582/22-40/20831832 про документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТзОВ «Оптісвіт»за період з 01.12.2009 року по 31.03.2011 рік. Перевіркою встановлено порушення вимог ст.228, ст.216, ст..215 Цивільного кодексу України, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 267 998,98 грн., а також встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження об'єкту оподаткування на суму 335 698,60 грн. Не погоджується з висновками податкового органу, які викладені в акті перевірки, так як вони не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки базуються лише на даних податкової перевірки його контрагента, а позивачем господарські операції реально виконувались, що підтверджується належним чином складеними первинними документами. Також зазначає, що висновки відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в укладених з ТзОВ «Оптісвіт» (ТОВ «Інвек») договорах зроблений на підставі невірного тлумачення відповідачем змісту норм матеріального права та вважаються недоведеними. Тому вважає, що позов слід задоволити.

Відповідачем подано заперечення проти позову, в якому зазначає, що працівниками податкової інспекції 19.06.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Гонта»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТзОВ «Оптісвіт»за період з 01.12.2009 року по 31.03.2011 рік, на підставі якої було складено акт перевірки №582/22-40/20831832. За результатами даного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 04 липня 2012 року №0000312341, №0000322341, №0000332341. Вказує на те, що в ході проведення перевірки не надано документи, що засвідчують якість товару, комплекту перевізних документів залізничним чи автомобільним транспортом та інші документи, що свідчать про транспортування ТМЦ від ТзОВ "Оптісвіт" на склад ПП "Гонта", договори на завантаження та доставку ТМЦ іншими суб'єктами господарювання, договори та акти виконаних робіт по зберіганню придбаних ТМЦ. Також, платником не надано для перевірки відомості щодо умов поставки та транспортування даного товару, щодо П.І.Б. осіб, якими здійснювалось приймання (передача), розвантаження та складання придбаних товарів, не надано документів, що підтверджуються реальність операцій з ТзОВ "Оптісвіт". Не представлення для перевірки відповідних документів свідчить про ненадходження ТМЦ від контрагента на склад позивача та відповідно про відсутність фактичного отримання ПП "Гонта" вказаних у накладних ТМЦ від даного суб'єкта господарювання. Таким чином, при перевірці підприємством не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТзОВ "Оптісвіт", що свідчить про те, що правочини між ПП "Гонта" та постачальником ТзОВ "Оптісвіт", здійсненні без мети настання реальних наслідків. Тому просить в позові відмовити.

Представники позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали, посилаються на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмовому запереченні проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлення від 08.06.2012 року №347, виданого Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 07.06.2012 року №347, проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Гонта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТзОВ "Оптісвіт" за період з 01.12.2009 року по 31.01.2011 рік, за результатами якої складено акт від 19.06.2012 року за №582/22-40/20831832.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем порушено вимоги ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Гонта" з ТзОВ "Оптісвіт", п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого ПП "Гонта" завищено податковий кредит в періоді, що перевірявся, по операціях з ТзОВ "Оптісвіт" на загальну суму 213 661,54 грн., в тому числі: за грудень 2009 року на суму 3 096,94 грн.; за січень 2010 року на суму 559,92 грн.; за лютий 2010 року на суму 559,83 грн.; за березень 2010 року на суму 3 489,42 грн.; за квітень 2010 року на суму 11 603,10 грн.; за травень 2010 року на суму 29 228,96 грн.; за червень 2010 року на суму 17 717,44 грн.; за липень 2010 року на суму 23 371,46 грн.; за серпень 2010 року на суму 38 320,00 грн.; за вересень 2010 року на суму 30 564,57 грн.; за жовтень 2010 року на суму 15 467,92 грн.; за листопад 2010 року на суму 38 221,48 грн.; за грудень 2010 року на суму 1 460,50 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 213 101,59 грн., в тому числі за грудень 2009 року на суму 3 096,94 грн., за лютий 2010 року на суму 559,83 грн., за березень 2010 року на суму 3 489,42 грн., за квітень 2010 року на суму 11 603,10 грн., за травень 2010 року на суму 29 228,96 грн., за червень 2010 року 17 717,44 грн., за липень 2010 року на суму 23 371,46 грн., за серпень 2010 року на суму 38 320,00 грн., за вересень 2010 року на суму 30 564,57 грн., за жовтень 2010 року 15 467,92 грн., за листопад 2010 року на суму 38 221,48 грн., за грудень 2010 року на суму 1 460,50 грн. та збільшення від'ємного значення за січень 2010 року на суму 559, 92 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит в періоді, що перевірявся по операціях з ТзОВ "Оптісвіт" на загальну суму 54 897,39 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 31 065,00 грн., за березень 2011 року на суму 23 832,39 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 54 897,39 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 31 065,00 грн., березень 2011 року на суму 23 832,29 грн.; п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями) завищено валові витрати за період з 01.12.2009 року по 31.03.2011 року на суму 1 342 794,57 грн., в тому числі за ІV квартал 2009 року на суму 15 484,70 грн., І квартал 2010 року на суму 23 045,86 грн., ІІ квартал 2010 року на суму 292 747,50 грн., ІІІ квартал 2010 року на суму 377 946,78 грн., ІV квартал 2010 року на суму 359 082,78 грн., І квартал 2011 року на суму 274 486,95 грн., що призвело до заниження об'єкта оподаткування на суму 335 698,60 грн., в тому числі за ІV квартал 2009 року на суму 3 871,18 грн., І квартал 2010 року на суму 5 761,47 грн., ІІ квартал 2010 року на суму 73 186,88 грн., ІІІ квартал 2010 року на суму 94 486,70 грн., ІV квартал 2010 року на суму 89 770,70 грн., І квартал 2011 року на суму 68 621,74 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на те, що перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість на суму 267 998,98 грн., збільшення відємного значення за січень 2010 року на суму 559,92 грн., заниження об'єкта оподаткування на суму 335 698,60 грн. та правочини між ПП "Гонта" та ТзОВ "Оптісвіт" здійсненні без мети настання реальних наслідків. При перевірці підприємством не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТзОВ "Оптісвіт", що свідчить про те, що правочини між ПП "Гонта" та постачальником ТзОВ "Оптісвіт", здійсненні без мети настання реальних наслідків

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 04 липня 2012 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000332341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 402 467, 85 грн., в тому числі основний платіж - 335 698,60 грн., штрафні санкції - 66 769,25 грн., №0000322341, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 559,92 грн. та №0000312341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 321 275,39 грн., в тому числі основний платіж - 267 998,98 грн. та штрафні санкції 53 276,41 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Враховуючи те, що в п.п. 5.3.-5.7. ст. 5 Закону не встановлено обмежень стосовно віднесення до валових такого типу витрат, позивачем правомірно віднесено такі витрати до валових.

Відповідно до п. 5.11. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як передбачено п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Також, згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ "Інвек" - поточна назва ТзОВ «Оптісвіт»з 19.05.2011 року позивач представив суду наступні документи: договори поставки №53/05/10Р, №78/01/11Р; податкові накладні №118 від 22.03.2011 року, №39 від 09.03.2011 року, №31 від 04.03.2011 року, №156 від 31.01.2011 року, №2852 від 07.12.2010 року, №2739 від 22.11.2010 року, №2685 від 15.11.2010 року, №2685 від 15.11.2010 року, №2599 від 03.11.2010 року, №2558 від 29.10.2010 року, №2539 від 27.10.2010 року, №2354 від 04.10.2010 року, №№2337 від 30.09.2010 року, №2283 від 23.09.2010 року, №2100 від 31.08.2010 року, №2152 від 07.09.2010 року, №2063 від 27.08.2010 року, №2001 від 18.08.2010 року, №1871 від 03.08.2010 року, №1748 від 19.07.2010 року, №1679 від 09.07.2010 року, №1506 від 16.06.2010 року, №1445 від 08.06.2010 року, №1303 від 21.05.2010 року, №1190 від 11.05.2010 року, №1130 від 29.04.2010 року, №1048 від 22.04.2010 року, №0834 від 31.03.2010 року, №0757 від 23.03.2010 року, №0716 від 17.03.2010 року, №0503 від 03.02.2010 року, №0314 від 25.01.2010 року, №0299 від 22.01.2010 року, №0084 від 12.01.2010 року, №0076 від 09.12.2009 року, №0018 від 02.12.2009 року, №42 від 12.03.2011 року; видаткові накладні №ТОВ-1333 від 22.03.2011 року, №ТОВ-1052 від 09.03.2011 року, №ТОВ-1007 від 04.03.2011 року, №ТОВ-0437 від 31.01.2011 року, №ТОВ-4956 від 14.12.2010 року, №ТОВ-4530 від 22.11.2010 року, №ТОВ-4426 від 15.11.2010 року, №ТОВ-4315 від 03.11.2010 року, №ТОВ-4262 від 29.10.2010 року, №ТОВ-4258 від 28.10.2010 року, №ТОВ-3977 від 04.10.2010 року, №ТОВ-3876 від 24.09.2010 року, №ТОВ-3669 від 07.09.2010 року, №ТОВ-3521 від 27.08.2010 року, №ТОВ-3433 від 18.08.2010 року, №ТОВ-3235 від 03.08.2010 року, №ТОВ-3042 від 19.07.2010 року, №ТОВ-2936 від 09.07.2010 року, №ТОВ-2620 від 16.06.2010 року, №ТОВ-2507 від 08.06.2010 року, №ТОВ-2065 від 11.05.2010 року, №ТОВ-1932 від 29.04.2010 року, №ТОВ-1795 від 22.04.2010 року, №ТОВ-1443 від 31.03.2010 року, №ТОВ-1300 від 23.03.2010 року, №ТОВ-1210 від 17.03.2010 року, №ТОВ-0503 від 03.02.2010 року, №ТОВ-0314 від 25.01.2010 року, №ТОВ-0299 від 22.01.2010 року, №ТОВ-0084 від 12.01.2010 року, №ТОВ-0076 від 09.12.2009 року, №ТОВ-0018 від 02.12.2009 року.; виписки по рахунках в банку. Також позивачем були надані товарно-транспортні накладні (вантажні декларації ) №2421165 від 22.03.2011 року, №2417173 від 09.03.2011 року, №2406785 від 31.01.2011 року, №2490968 від 15.11.2010 року, №2487397 від 03.11.2010 року, №2477261 від 04.10.2010 року, №№2468818 від 07.09.2010 року, №2465596 від 27.08.2010 року, №№2463427 від 18.08.2010 року, №№2453937 від 19.07.2010 року, №2444148 від 16.06.2010 року, №2441297 від 08.08.2010 року, №2432503 від 11.05.2010 року, №2430596 від 29.04.2010 року, №2428133 від 22.04.2010 року, №2421788 від 31.03.2010 року, №2406275 від 03.02.2010 року, №2486208 від 09.12.2009 року; декларації про прийняття вантажу від 23.03.2010 року, від 22.01.2010 року; ветеринарні свідоцтва АЄ-08 №567146, АЄ-574919, договори оренди №1 від 01.04.2009 року та №1/2011 від 01.04.2011 року, договір зберігання №23/09-10в ВІД 23.09.2010 року, акт №1 приймання-передачі на відповідальне зберігання від 23.09.2010 року, договір №1 найму приміщення під офіс від 02.01.2007 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Крім цього, позивачем представлено підтверджуючі документи щодо подальшої реалізації придбаних у ТзОВ "Оптісвіт" (ТОВ"Інвек") товарів, зокрема видаткові, податкові накладні та подорожні листи службового автомобіля.

Судом встановлено, що первинні документи, які представлені позивачем оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", доказів протилежного відповідачем не представлено.

Відповідно до п.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку ПП "Гонта" є покупцем товару (послуг), а платником податку є його контрагент ТОВ "Інвек" (ТзОВ "Оптісвіт"), а відтак саме на нього Законом покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого покупцем (позивачем), і він несе відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону.

Чинне податкове законодавство, зокрема Закон України "Про податок на додану вартість" не містить положень відповідно до яких на покупця покладався б обов'язок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але ще й до бюджету.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 5 ст.203 вищенаведеного Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак, відповідач не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження обставин, які б слугувати підставою для розцінення нікчемними договорів укладених між позивачем та його контрагентом - ТзОВ "Оптісвіт".

Судом також береться до уваги той факт, що договори, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсним не визнавалися.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно за перевірений період включено витрати до валових та віднесено суми до податкового кредиту, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо резолютивної частини постанови, суд вважає за доцільне використовувати формулювання наведене в п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 04 липня 2012 року №0000312341, №0000322341, №0000332341.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гонта»сплачену ним суму судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп..

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2012 року