Постанова № 27317328, 06.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8056/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді - Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деркул» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2012 року Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби України звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Деркул» зареєстрований Марківською державною адміністрацією Луганської області 29.03.2002р. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридична особа внесена до ЄДРПО з кодом 03579621. 27.12.1991р. підприємство взято на податковий облік Старобільською МДПІ Марківське відділення, реєстраційний запис №5464. Відповідач є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, а також інші реквізити. Відповідно до вимог п.49.16 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом. Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ). Станом на 27.09.12 відповідач допустив податкову заборгованість у сумі 78 626,79 грн., яка складається з наступних видів податку: по орендній платі за земельні ділянки у сумі 76 997,22 грн., з яких основний борг - 52 862,32 грн., пеня - 10 601,17 грн., штрафна санкція 13 533,73 грн., нарахованих згідно наданих СТОВ «Деркул» податкових декларацій: №383 від 02.02.2009 на суму 6957,84 грн., №380 від 02.02.2009 на суму 7427,71 грн., №2855 від 22.08.2012 на суму 11397,33 грн., №757 від 31.01.2011 на суму 135,89 грн. та податкових повідомлень-рішень №0000101531/0 від 19.01.2010 на суму 200,82 грн., №00001571531/0 від 11.03.2010 на суму 224,60 грн., №000091531/0 від 19.01.2010 на суму 13032,09 грн., №0000111531/0 від 19.01.2010 на суму 76,22 грн. По фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 1629,57, з яких: основний борг - 1263,92 грн., пеня - 154,63 грн., штрафна санкція - 211,02 грн., нарахованих згідно наданих відповідачем податкових розрахунків з фіксованого сільськогосподарського податку №632 від 01.02.2010 на суму 1262,98 грн., №375 від 29.01.2009 на суму 0,94 грн. та податкового повідомлення-рішення №002681531/0 від 12.11.2010 на суму 211,02 грн. У зв'язку з несплатою боргу у встановлені строки Старобільською МДПІ сформовано податкову вимогу №1/5 від 14.04.2008р., вручено повноваженій особі 15.04.2008р. та другу податкову вимогу №2/6 від 15.05.2008р., яка вручена повноважній особі 15.05.2008р. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 78 626,79 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, а також уточнила позовні вимоги зазначивши наступне. Станом на 05.11.2012 року податковий борг відповідача у загальному розмірі складає 70 032,29 грн. та складається з податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 421,05 грн. у розмірі 67 981,67 грн., податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 1 629,57 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість станом на 05.11.2012 року та розрахунками по сумам податкового боргу СТОВ «Деркул». Просила суд уточнені позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 70 032,29 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Деркул» зареєстрований Марківською районною Державною адміністрацією Луганської області 29.03.2002 року за №1 368 120 0000 000076 (а.с.15), ідентифікаційний код 03579621, знаходиться на обліку у Старобільській міжрайонній ДПІ (Марківське відділення) з 27.12.1991 року за №5464 (а.с.17).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, мають право, окрім іншого, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХIII Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податкового боргу з податку за землю.

Відповідно до п. 285.1. ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (абз.1 п. 286.1. ст. 286 ПК України).

Згідно п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1. ст. 287 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3., п. 287.4. ст. 287 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем були подані до Старобільської МДПІ Луганської області податкові декларації №380 від 02.02.2009 року, №504 від 01.02.2010 року, №757 від 31.01.2011 року, №2855 від 22.08.2012 року з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. В податковій декларації №380 від 02.02.2009 року (а.с.30-31) відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання за 2009 рік в загальному розмірі 12 733,26 грн. (за січень-листопад по 1061,11 грн. та за грудень - 1061,05 грн.). В податковій декларації №504 від 01.02.2010 року (а.с.32) відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання за 2010 рік в загальному розмірі 26 943,45 грн. (за січень-листопад по 2245,28 грн. та за грудень - 2245,37 грн.). В податковій декларації №757 від 31.01.2011 року (а.с.33-34) відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання за 2011 рік в загальному розмірі 1517,39 грн. (за січень-листопад по 126,45 грн. та за грудень - 126,44 грн.). В податковій декларації №2855 від 22.08.2012 року (а.с.35-36) відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання за 2012 рік в загальному розмірі 19 538,22 грн. (за липень - 11397,00 грн., за серпень - грудень по 1628,00 грн.).

Таким чином, відповідач узгодив податкові зобов'язання з орендної плати за землю, подавши органу державної податкової служби податкові декларації.

Унаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання за ним виник податковий борг, який за декларацією №380 від 02.02.2009 року складає 3767,03 грн., за декларацією №504 від 01.02.2010 року складає 26 943,45 грн., за декларацією №757 від 31.01.2011 року складає 135,89 грн., за декларацією №2855 від 22.08.2012 року складає 11 397,33 грн. (а.с.110-111)

На підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (який був чинним до 01.01.2011 року) позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000101531/0 від 19.01.10, №0001571531/0 від 11.03.10, №0000091531/0 від 19.01.10, №0000111531/0 від 19.01.10 згідно з якими відповідачу були визначені суми штрафів 200,82 грн., 224,60 грн., 13 032,09 грн., 76,22 грн., відповідно (а.с.41-44). Крім того, 19.09.2012 року на підставі акту перевірки №5/15/03579621 від 19.09.2012 року позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000041531, яким відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 170,00 грн. (а.с.113)

Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані уповноваженим представником відповідача, даних про їх оскарження відповідачем суду не надано, суми штрафів визначених у податкових повідомленнях-рішеннях №0000101531/0 від 19.01.10, №0001571531/0 від 11.03.10, №0000091531/0 від 19.01.10, №0000111531/0 від 19.01.10, №0000041531 від 19.09.12 СТОВ «Деркул» сплачені не були.

На підставі ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня з орендної плати за землю на суму 12 170,13 грн. та на суму 285,16 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків та розрахунками податкового боргу (а.с.110-111).

Таким чином, податковий борг з орендної плати за земельні ділянки складає у загальному розмірі 68 402,72 грн.

Главою 2 Розділу ХІV Податкового кодексу України визначений порядок обчислення та сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Так, ст.301 ПК України встановлено коло платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно з п.302.1. ст.302 об'єктом оподаткування податку для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей,пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування податку для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року.(ст.303 ПК України ).

Розмір ставок фіксованого сільськогосподарського податку визначений у ст.304 ПК України. Відповідно до п. 305.1. ст.305 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для зазначеного податку є календарний рік.

01.02.2010 року відповідач подав до Старобільської МДПІ податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку №632 за 2011 рік, згідно з яким самостійно нарахував податкові зобов'язання за 2010 рік (а.с.39-40). Податковий борг за зазначеним податковим розрахунком складає 1262,98 грн. Також, 29.01.2009 року СТОВ «Деркул» до податкового органу надало податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку №375 за 2009 рік в якому самостійно нарахував податкові зобов'язання за 2009 рік. (а.с.37-38) Податковий борг за зазначеним податковим розрахунком виник 01.02.2010 року та складає 0,94 грн.

На підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (який був чинним до 01.01.2011 року) позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003681531/0 від 12.11.10, згідно з яким відповідачу була визначена сума штрафу у розмірі 211,02 грн. (а.с.45)

На підставі ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 154,63 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.55) та розрахунком пені (а.с.24) та розрахунком податкового боргу (а.с.112).

Таким чином, податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку складає у загальному розмірі 1629,57 грн.

Оскільки, відповідач СТОВ «Деркул» протягом строків, визначених законодавством, самостійно суми податкових зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, суми фіксованого сільськогосподарського податку, суми штрафів не сплатив, за платником податків утворився податковий борг, який з урахуванням автоматично нарахованої пені у загальній сумі становить 70 032,29 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону №2181 Старобільською МДПІ Луганської області СТОВ «Деркул» було надіслано першу податкову вимогу від 14.04.2008 року № 1/5 та другу податкову вимогу від 15.05.2008 року № 2/6, які отримані особисто уповноваженими особами товариства відповідача відповідно 15.04.2008 року та 15.05.2008 року, про що свідчить їх підпис на корінцях податкових вимог (а.с.46).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки перша податкова вимога від 14.04.2008 року № 1/5 та друга податкова вимога від 15.05.2008 року № 2/6, є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків становить процедуру саме стягнення коштів за податковим боргом.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу у загальній сумі 70 032,29 грн. на час розгляду справи підтверджена податковим органом. За таких обставин уточнені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 08 листопада 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Уточнені позовні вимоги Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деркул» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Деркул» (код ЄДРПОУ 03579621, місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, пл. Радянська, 13) на користь Державного бюджету України за податковим боргом у загальному розмірі 70 032,29 грн. (сімдесят тисяч тридцять дві грн. 29 коп.), у тому числі:

за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 421,05 грн. (чотириста двадцять одна грн. 05 коп.) на р/р 33216812700189, код 38043302 ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, призначення платежу - орендна плата 1305020, місцевий бюджет Марківська селищна рада;

за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 67 981,67 грн. (шістдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна грн. 67 коп.) на р/р 33211812700195, код 38043302 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, призначення платежу - орендна плата 13050206, місцевий бюджет Ліснополянська сільська рада;

за податковим боргом з фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 1 629,57 грн. (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять грн. 57 коп.) на р/р 31410530700195 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 38043302, призначення платежу - ФСП 19040106, місцевий бюджет Ліснополянська сільська рада.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 08 листопада 2012 року.

СуддяО.П. Островська