Постанова № 27317240, 08.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/4000/12

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2012 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень від 26.01.2012 року № 0000262301, 0000272301, 0000282301,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив в судовому засіданні, збільшивши позовні вимоги (т.1 а.с.228-229), і в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 26.01.2012 р. №№ 0000262301, 0000272301 повністю та № 0000282301 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 738985,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що підставою для нарахування ТОВ «Житомирський картонний комбінат» зобов'язання по сплаті ПДВ в сумі 5874533,00 грн. та донарахований податок на прибуток в розмірі 5439174,00 грн. стало те, що ТОВ «Житомирський картонний комбінат» мав взаємовідносини з суб'єктами господарювання, а саме з ТОВ «Ваел Плюс», ПП «Орієнс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Профіт Фактор», які на думку податкової інспекції мають неосновний стан та мають певні ознаки фіктивності, в тому числі з постачальниками товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), по яких державними податковими інспекціями за місцем їх реєстрації складено акти про нікчемність проведених правочинів. Всі висновки податкової інспекції носять чисто декларативний характер.

Фактично перевіряючими в акті перевірки ТОВ «Житомирський картонний комбінат» просто переписані акти перевірок ТОВ «Ваел Плюс», ПП «Орієнс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», але судовими рішеннями дії ДПІ у м. Луганську щодо проведених перевірок визнані неправомірними та ці акти скасовані.

По взаємовідносинах з ТОВ «Профіт Фактор» в акті перевіряючими зазначено, що він має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, не отримано відповідей про отримання підтверджуючих документах по взаємовідносинах з ТОВ «Житомирський картонний комбінат», а також те, що податковий кредит ТОВ «Профіт Фактор» сформовано за рахунок СПД з ознаками фіктивності. Все це не відповідає дійсності та спростовується наступними фактами: ТОВ «Профіт фактор» 01.11.2011 року надав до ДПІ Солом'янського району м. Києва інформацію про фінансово-господарські відносини з ТОВ «Житомирський картонний комбінат» проведені у серпні 2011 року з наданням підтверджуючих документів. 18 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена зустрічна перевірка ТОВ «Профіт-Фактор» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Житомирський картонний комбінат», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 року, результатом якої стала Довідка, у висновках якої зазначено, що звіркою ТОВ «Профіт-Фактор» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Житомирський картонний комбінат».

Щодо порушення ТОВ «Житомирський картонний комбінат» положень п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в акті зазначено, що підприємством не збільшено валовий дохід при затримці оплати за поставлені товари (роботи, послуги) постачальникам у ІІІ кварталі 2010 р. на суму 1268850 грн., у ІV кварталі 2010 р. на 107811 грн. та у І кварталі 2011 р. на 8653 грн., але такі висновки не ґрунтуються на чинному законодавстві, оскільки ТОВ «Житомирський картонний комбінат» не отримував претензію, тому він не зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини) у податковому періоді, і тому не має підстав для застосування п.12.1.5. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо порушення ТОВ «Житомирський картонний комбінат» пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та Наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41, на думку перевіряючих підприємством отримані податкові накладні попередніх податкових періодів на суму ПДВ 919198,00 грн. були безпідставно відображені у складі податкового кредиту певного звітного періоду, так як відображені в обліку пізніше за дату виписки податкової накладної. Однак законодавством передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

В судовому засіданні представники позивача заявлений позов підтримали та пояснили, що реальність проведення господарських операцій з ТОВ «Ваел Плюс», ПП «Орієнс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» підтверджується рішеннями господарського суду Луганської області за позовами ТОВ «Житомирський картонний комбінат» до вказаних підприємств про визнання договорів недійсними, яки позивачем не оскаржувались; відповідач зменшивши суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 738985,00 грн., не врахував сіх обставин, встановлених під час перевірки.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву (т.1 а.с.153-157).

Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державна податкова інспекція у м. Житомирі збільшила ТОВ «Житомирський картонний комбінат» суму грошового зобов'язання податковими повідомленнями-рішеннями від 26.01.2012 року:

- № 0000272301 (т.1 а.с.21) - з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 5438836,00 грн., за штрафними санкціями - 81873,00 грн.;

- № 0000262301 (т.1 а.с.23) - з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 5874533,00 грн., за штрафними санкціями - 420331,00 грн.

Крім того податковим повідомленням-рішенням від 26.01.2012 року № 0000282301 (т.1 а.с.22) позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1095181,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту перевірки № 8976/23-1/33644098 від 30.12.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський картонний комбінат», код ЄДРПОУ 33644098, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011р.» (т.1 а.с.24-117, 172-174), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п.8.1.2 п.8.1, пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8, п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та п.44.1, п.44.6, п.44.7 ст. 44, ст. 138, п.138.1, п.п.138.1.1, п.138.2, п.138.8, п.138.9, п.138.11, п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 7755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 5439174 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 529513 грн. за І квартал 2011 року та в сумі 565668 грн. за ІІ-ІІІ квартали 2011 року (в т.ч. за рахунок перенесення збитків І кварталу 2011 року в сумі 137308 грн.);

- пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 7755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 5874803,00 грн.

З розрахунку грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по акту перевірки ТОВ «Житомирський картонний комбінат» від 30.12.2011 року № 8976/23-1/33644098 (т.1 а.с.230-231), видно, що рішення на суму донарахувань по податку на прибуток 338 грн. та податку на додану вартість 270 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Запоріжіндустріалресурс») відповідачем не приймалось.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлені взаємовідносини позивача з суб'єктами господарювання, які мають неосновний стан та мають певні ознаки фіктивності, в тому числі і з постачальниками ТМЦ, по яких державними податковими інспекціями за місцем їх реєстрації складено акти про нікчемність проведених правочинів, а сааме:

- ТОВ «Ваел Плюс», у якого протягом періоду, що перевірявся позивач згідно договору від 28.01.2011 року № 14-М придбав макулатури на суму 10849486 грн., в т.ч. ПДВ 1808248 грн., з цієї суми придбано у І кварталі 2011 року макулатури на суму 3608978 грн., в т.ч. ПДВ 601496 грн., у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року - на суму 7251828 грн., в т.ч. ПДВ 1208638 грн., та віднесено її вартість до складу валових витрат, відповідно, 3007482 грн. та 6043190 грн. В ході перевірки до ДПІ у м. Житомирі листом від 17.11.2011 року № 60285/23-220 надійшов з Ленінської МДПІ у м. Луганську акт перевірки ТОВ «Ваел Плюс» від 11.11.2011 року № 804/23-33352187 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, в якому встановлено, що операції купівлі-продажу ТОВ «Ваел Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства є нікчемними;

- ПП «Орієнс», у якого протягом періоду, що перевірявся, позивач згідно договору від 10.01.2011 року № 46/П придбав сітку мідну, біоцид, противопінний засіб, полімер, барвник тощо на суму 14757621 грн., в т.ч. ПДВ 2459603 грн., з цієї суми придбано у І кварталі 2011 року ТМЦ на суму 3066367 грн., в т.ч. ПДВ 511061 грн., у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року - на суму 11691254 грн., в т.ч. ПДВ 1948542 грн., та віднесено її вартість до складу валових витрат, відповідно, 2555306 грн. та 9742712 грн. В ході перевірки до ДПІ у м. Житомирі листом від 15.11.2011 року № 15441/23 надійшов з ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська акт перевірки ПП «Орієнс» від 11.11.2011 року № 2756/23/3237187411 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, в якому встановлено, що операції купівлі-продажу ПП «Орієнс» не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства є нікчемними;

- ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», у якого протягом періоду, що перевірявся, позивач згідно договору від 03.01.2011 року № 46/М прибрав макулатуру та згідно договору від 04.04.2011 року № 60/П обладнання на загальну суму 3782711 грн., в т.ч. ПДВ 630452 грн., з цієї суми придбано у І кварталі 2011 року макулатури на суму 904919 грн., в т.ч. ПДВ 150820 грн. та віднесено її вартість до складу валових витрат - 754099 грн. В ході перевірки до ДПІ у м. Житомирі листом від 17.11.2011 року № 60284/23-220 надійшов з Ленінської МДПІ у м. Луганську акт перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» від 11.11.2011 року № 803/23/355544567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, в якому встановлено, що операції купівлі-продажу ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства є нікчемними. Придбані основні засоби (комплектуючи до виробничого обладнання) у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у ІІ кварталі 2011 року в сумі 2398160 грн. (сума без ПДВ), були введені в експлуатацію у липні 2011 року та не вплинули на нарахування амортизації у поданій звітності за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. До складу податкового кредиту позивачем віднесено 630452 грн.;

- ТОВ «Профіт Фактор», у якого протягом періоду, що перевірявся, позивач згідно договору від 07.07.2011 року № 73/М прибрав макулатуру на загальну суму 799969 грн., в т.ч. ПДВ 133328 грн. При проведеному аналізі відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ по ТОВ «Профіт Фактор» за серпень 2011 року встановлено, що податковий кредит даного платника сформовано за рахунок СПД з ознаками фіктивності. Відповідно і ТОВ «Житомирський картонний комбінат» сформовано сумнівний податковий кредит за серпень 2011 року в сумі 55147 грн. та віднесена сума поставок 275733 грн. у серпні 2011 року (ІІІ квартал 2011 року) до витрат має ознаки сумнівності.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з ухвал Донецького апеляційного адміністративного суду (т.1 а.с.118-129), ними залишені без змін постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року по справам № 2а-10967/11, № 2а-10972/11, № 2а-10971/11, яким визнані протиправними:

- справа № 2а-10967/11 - дії ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 року № 2756/23/32371874 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Орієнс», код ЄДРПОУ 32371874, з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року»;

- справа № 2а-10972/11 - дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту перевірки від 11.11.2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року;

- справа № 2а-10971/11 - дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 року № 804/23-33352187 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ваел Плюс», код ЄДРПОУ 33352187, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року».

Рішенням господарського суду Луганської області по справам за позовами ТОВ «Житомирський картонний комбінат» про визнання недійсними договорів, які набрали законної сили, в позовах відмовлено та встановлено, що:

- від 28.08.2012 року, справа № 26пд/5014/1779/2012 (т.2 а.с.16-22), - договір поставки від 10.01.2011 року № 46/П між ПП «Орієнс» та ТОВ «Житомирський картонний комбінат» є дійсним та виконаним сторонами;

- від 29.08.2012 року, справа № 30пд/5014/1903/2012 (т.2 а.с.78-83), - зміст договору поставки від 28.01.2011 року № 14/М між ТОВ «Ваел Плюс» та ТОВ «Житомирський картонний комбінат» не суперечить вимогам чинного законодавства, не вбачається посягань на суспільні, економічні та соціальні основи держави, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, ознак нікчемності не містить, він є дійсним та виконаним сторонами;

- від 28.08.2012 року, справа № 26пд/5014/1781/2012 (т.2 а.с.102-108), - договір поставки від 03.01.2011 року № 44/М між ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Житомирський картонний комбінат» є дійсним та виконаним сторонами;

- від 28.08.2012 року, справа № 18пд/5014/1905/2012 (т.2 а.с.113-114), - договір поставки від 04.04.2011 року № 60/П між ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Житомирський картонний комбінат» є дійсним та виконаним сторонами.

Враховуючи наведені судові рішення, суд вважає протиправними висновки відповідача щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум, сплачених по операціям з ПП «Орієнс», ТОВ «Ваел Плюс» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за вищевказаними договорами.

Що стосується взаємовідносин з ТОВ «Профіт Фактор», то суд не погоджується з висновком відповідача про нікчемності договору від 07.07.2011 року № 73/М, який зроблений на підставі аналізу відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки він спростовується довідкою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 18.05.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Профіт Фактор» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Житомирський картонний комбінат», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року» (т.1 а.с.135-140), якою підтверджено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з позивачем. Крім того в акті перевірки № 8976/23-1/33644098 від 30.12.2011 року (т.1 а.с.45) відповідач зазначає, що позивачем по вказаним взаємовідносинам надані первинні документи, які підтверджують факт отримання ТМЦ та проведені розрахунки - прибуткові накладні, прибуткові ордери (внутрішні прибуткові документи складського обліку), податкові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку, в тому числі по факту зберігання та використання отриманих ТМЦ у виробництві готової продукції, товаро-транспортні накладні від ТОВ «Профіт Фактор», за рахунок та автомобільним транспортом якого, відповідно до договору від 07.07.2011 року № 73/М, поставляється товар.

В акті перевірки також зазначено (т.1 а.с.50-51), що в порушення п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством не збільшено валовий дохід при затримці оплати за поставлені товари (роботи, послуги) постачальникам у ІІІ кварталі 2010 р. на суму 1268850 грн., у ІV кварталі 2010 р. на 107811 грн. та у І кварталі 2011 р. на 8653 грн.; «враховуючи той факт, що основна сума заборгованості виникла у періоді до 01.07.2010 року (тобто до перевіреного періоду) і платником не надано первинних документів (договорів, прибуткових накладних, актів виконаних робіт тощо), згідно яких можливо було б визначити точний термін її виникнення та погашення, то непогашена заборгованість в сумі 1385314 грн. на дев'яностий день від дня граничного терміну її виникнення відповідно до законодавства повинна була включена до валового доходу у відповідних податкових періодах».

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки вони суперечать діючому законодавству.

Так, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідачем не доведено, що минув строк погашення такої заборгованості, передбаченої договором або визнаною претензією (представники позивача стверджують, що позивач претензій не отримував, а строк погашення цієї заборгованості, передбачений договорами, не минув), судом прийнято рішення про визнання (стягнення) цієї заборгованості або нотаріусом вчинений виконавчий напис.

Крім того, в акті перевірки (т.1 а.с.82-86) відповідач вказує, що в ході перевірки встановлено факти віднесення до складу певного податкового періоду податкових накладних, які виписані у попередніх податкових періодах, платником не надано документального підтвердження фактів отримання податкових накладних з запізненням, а саме зареєстрованих листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на них відбитку календарного поштового штемпеля та отримані разом з цими листами податкові накладні з відображенням на них дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції, у зв'язку з чим відповідач робить висновок, що позивачем в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 та наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, підприємством отримані податкові накладні попередніх податкових періодів на суму 919198,00грн. були безпідставно відображені у складі податкового кредиту певного звітного періоду. Перевіряючими зазначено, що позивачем не надано до перевірки документального підтвердження факту отримання накладних, а саме: зареєстрованих відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на них відбитку календарного поштового штемпеля та отримані разом з цими листами податкові накладні з відображенням на них дати реєстрації на штемпелі вхідної кореспонденції.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час його формування позивачем), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Так, п.7.4 визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення податкового кредиту встановлено ст.198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.3 вказаної статті передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями; у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковим кодексом України, визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної.

Закон України "Про податок на додану вартість" та ПК України, не містять заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Таким чином суд вважає, протиправним збільшення відповідачем позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 919198,00грн. з тих підстав, що останнім не надано до перевірки документального підтвердження факту отримання накладних, а саме: зареєстрованих відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на них відбитку календарного поштового штемпеля та отримані разом з цими листами податкові накладні з відображенням на них дати реєстрації на штемпелі вхідної кореспонденції. При цьому суд звертає увагу на те, що як вбачається з акту перевірки, позивач включав до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 26.01.2012 року № 0000282301, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1095181 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі-Закон), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 6.1 ст. 6 Закону передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

П.14.1.27 ст. 14 ПК України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

П. 14.1.56 ст. 14 ПК України встановлено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

П. 134.1.1 ст. 13 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Перевіряючими в акті перевірки зазначено, що: - позивачем невірно визначено валові витрати в рядку 04.1 декларації за 4 квартал 2010 року, внаслідок чого мало місце їх заниження на суму 2827025,00грн. (т.1 а.с.61); - позивачем безпідставно занижено приріст ТМЦ за 2010 рік в сумі 2760316,00 грн., чим занизило оподатковуваний доход. (т.1 а.с.49). Таким чином оподатковуваний дохід підприємства зменшився на суму 66709,00грн. (2827025,00грн.-2760316,00грн. = 66709,00грн.).

Також перевіркою встановлено, що ТОВ «Житомирський картонний комбінат»: - за 3 квартал 2011 року занижено задекларовані показники у рядку 06 Декларації "Інші витрати" в сумі 136476 грн. (т.1 а.с.69); - завищено валові витрати у рядку 05.1.16 Інші прямі витрати Додатку "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на суму 509381 грн. за рахунок невірного проведення коригування показників за 1 квартал 2011 року (т.1 а.с.68); - безпідставно віднесено до складу валових витрат понесені витрати в сумі 50000 грн. у 1 кварталі 2011 року по наданим послугам ТОВ компанія "Ефективні інвестиції", які спрямовані на подальше поліпшення (модернізацію, (реконструкцію) основних фондів та підлягають амортизації (т.1 а.с.37-38).

Таким чином відповідач дійшов висновку про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 1095181 грн. без врахування всіх обставин, встановлених ним під час перевірки, а тому суд вважає, що позивачем правомірно було визначено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 738985,00 грн. (1095181грн.-509381грн.-50000грн.+66709грн.+136476грн.)

Враховуючи наведене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 26.01.2012 р. № 0000262301, 0000272301 повністю та № 0000282301 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 738985,00 грн. є протиправними і підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 26.01.2012 р. № 0000262301, 0000272301 повністю та № 0000282301 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 738985,00 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" понесені ним судові витрати у розмірі 6564,00 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 15 жовтня 2012 р.