Постанова № 27317169, 25.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/9807/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Ковальському А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока»

до Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги

за участю сторін:

прокурора: Вартанова О.М (за посв. 000973 від 20 серпня 2012 року)

від позивача: Лукашкова І.О. (дов. № 25 від 10 лютого 2012 року)

від відповідача: Помогаєв А.В. (дов. № 05-13-11-17/258 від 12 січня 2012 року)

Компанієць Д.В. (дов. № 05-13-11-17/2605 від 28 лютого 2012 року)

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 20 січня 2010 року № 05-05.2-10-14/377 в частині встановлення порушень, що призвели до втрат на суму 2 501,22 тис. грн. внаслідок безпідставного списання дизельного палива станом на 9 листопада 2009 року та 11 листопада 2009 року у кількості 376 123,40 л та втрат на суму 406,48 тис. грн. внаслідок завищення вартості активів через безпідставне врахування в бухгалтерському обліку 15 реалізованих об'єктів основних засобів та вимог про відшкодування, у тому числі за рахунок винних осіб, витрат з понаднормового списання дизельного пального в сумі 2 501,22 тис. грн. та приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства, посилення контролю за фінансовою дисципліною.

11 листопада 2010 року через канцелярію суду позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд визнати протиправною вимогу від 20 січня 2010 року № 05-05.2-10-14/377 в частині встановлення порушення, що призвело до втрат на суму 2 501,22 тис. грн. внаслідок безпідставного списання дизельного палива станом на 9 листопада 2009 року та 11 листопада 2009 року у кількості 376 123,40 л та вимог органу контролю щодо відшкодування, у т.ч. за рахунок винних осіб, витрат з понаднормового списання дизельного пального в сумі 2 501,22 тис. грн. та приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства, посилення контролю за фінансовою дисципліною.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що у періоді, що перевірявся ревізорами відповідача списання дизельного палива здійснювалося відокремленим підрозділом «Шахта «Шахтарська-Глибока» на підставі подорожніх листів типової форми N 3 "Подорожній лист службового легкового автомобіля", затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 74 від 17 лютого 1998 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції 5 березня 1998 року за № 149/2589 та форми N 2 "Подорожній лист вантажного автомобіля", затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488/346 від 29 грудня 1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю». В подорожніх листах відомості про пройдений автомобілями підрозділу позивача кілометраж вносилися на підставі відомостей графіку руху автобусів та сітки відстаней. З урахуванням зазначеного кілометражу та норм витрат палива та мастильних матеріалів, встановлених наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10 лютого 1998 року, визначалося фактичне споживання пального із врахуванням залишку на початок дня. Позивач зауважував на тому, що непрацездатність одометрового обладнання автотранспорту, яке забезпечує облік пройденого кілометражу, не забороняє можливість експлуатації транспортного засобу.

Крім цього, позивач наполягав на тому, що відповідач припустився порушень при визначенні вартості безпідставно списаного відокремленим підрозділом позивача пального, оскільки його вартість була визначена відповідачем станом на момент закінчення ревізії на підставі довідки стороннього підприємства - Комунального підприємства Шахтарської міської ради «Авто-Експресс». Тобто, при визначенні грошового виразу виявленого порушення відповідачем не встановлювалася вартість палива списаного відокремленим підрозділом у перевірений період.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року замінено відповідача у справі Контрольне-ревізійне управління в Донецькій області на його правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Донецькій області.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив правомірність викладеного в акті ревізії, підтвердження встановленими в ході проведеної ревізії обставинами порушення позивачем порядку списання палива загальною вартістю 2 501,22 тис. грн. В судовому засіданні відповідач, наполягаючи на правомірності прийнятої вимоги просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення, просив суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Виконуючим обов'язки начальника управління представництва, захисту громадян та держави в суді прокуратури Донецької області направлено до Донецького окружного адміністративного суду повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи. В судовому засіданні прокурор підтримав позицію Державної фінансової інспекції в Донецькій області, просив суд відмовити Державному підприємству «Шахтарськантрацит» в задоволенні заявлених вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Допитані в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_4 (начальник автотранспортної ділянки відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока») та ОСОБА_5 (головний бухгалтер відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока») зазначили про наявність на підприємстві великої кількості автотранспорту з непрацюючими одометрами, зокрема, автобусів «Ікарус», автовантажників МАЗ та КРАЗ. Несправність даного автотранспорту встановлено в 2005 році, втім, ремонт цього автотранспорту неможливий через відсутність необхідних запасних частин. Автобуси марки «Ікарус» зняті з виробництва, а тому знайти оригінали деталей, необхідних для ремонту одометрів неможливо. Працездатність одометрів не впливає на роботу автотранспорту підрозділу. Інформація про пройдений кілометраж транспортом підрозділу визначається в подорожніх листах на підставі сітки відстаней. При проведенні ревізії працівниками контрольно-ревізійного управління оглядалися подорожні листи та зазначені в них відомості, фактів невиїзду автотранспорту підрозділу на лінію маршруту при проведенні перевірки не встановлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року призначено проведення судово-економічної експертизи у справі, проведення якої доручено спеціалістам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Висновок судової економічної експертизи надійшов на адресу суду 10 травня 2012 року. Відповідно до висновку в ході проведеної судової економічної експертизи: 1) не підтверджений висновок Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області щодо безпідставного списання дизельного палива у кількості 376 123 літрів вартістю 2 501 220,00 грн.; 2) встановлено відповідність документів первинного бухгалтерського обліку на вантажний та легковий автотранспорт, що перевірялись під час документальної ревізії вимогам чинного законодавства, достатність наведених в них даних для списання паливно-мастильних матеріалів; 3) встановлено необґрунтованість розрахунку вартості безпідставно списаного дизельного пального за період з 01 січня 2007 року по 28 жовтня 2009 року, виконаного Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області; 4) визначено величину пробігу автотранспорту відокремленого підрозділу позивача за період з 01 січня 2007 року по 28 жовтня 2009 року в розмірі 990162,28 км.; 5) визначено кількість палива, використаного для роботи автотранспорту за період з 01 січня 2007 року по 28 жовтня 2009 року на рівні 368 346,2 л., у тому числі заправка за рахунок підприємства - 315 155,18 л., заправка за рахунок замовника - 53 191,02 л.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, прокурора, свідків та судового експерта суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32299510. Шахта «Шахтарська-Глибока» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» без статусу юридичної особи, діє на підставі положення, затвердженого Генеральним директором Державного підприємства «Шахтарськантрацит», погодженого Міністерством вугільної промисловості України (т. 1 арк. справи 22-30).

В період з 2 листопада 2009 року по 20 листопада 2009 року на підставі постанови Апеляційного суду Донецької області № 3366 н/т від 29 жовтня 2009 року Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області, правонаступником якого є відповідач, на підставі направлень № 420 від 2 листопада 2009 року та № 427 від 11 листопада 2009 року проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу позивача за період з 1 січня 2007 року по 28 жовтня 2009 року. За наслідками проведення ревізії робітниками контрольно-ревізійного управління складений акт № 054-17/17 від 4 грудня 2009 року (т. 1 арк. справи 169-190).

20 січня 2010 року на підставі акту ревізії Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області складено вимогу № 05-05.2-10-14/377 «Щодо усунення виявлених ревізією порушень» (т. 1 арк. справи 7-10). У розділі 1 вимоги зазначено, що проведеною в період з 02 листопада 2009 року по 27 листопада 2009 року ревізією встановлені порушення загальною сумою 3 019,48 тис. грн., у т.ч. на суму 2 501,22 тис. грн., що є вартістю безпідставно списаного дизельного палива станом на 9 листопада 2009 року та 11 листопада 2009 року у кількості 376 123,4 л. у зв'язку із встановленою розбіжністю між фактичними показників спідометрів та даними показників спідометрів, зазначених у подорожніх листах роботи транспорту на кінець робочого дня, чим порушено вимоги статті 2 Закону України «Про автомобільний транспорт», пунктів 1, 11.1, 11.3 наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1999 року № 363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», пункти 2.2., 2.3., 2.6., 2.7, пункту 3 Типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобілю та інструкції про порядок її застосування, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року № 74, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня1998 року за № 149/2589, пункту 1 наказу Мінтрансу України та Мінстатистики України від 29 грудня 1999 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», пунктів 2.13-2.16, 3.4. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року.

Зазначеною вимогою відповідач вимагав від позивача відшкодування, у тому числі за рахунок винних осіб витрати з понаднормового списання дизельного пального в сумі 2 501,22 тис. грн. (пункт 1 вимоги); приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства та посилення контролю за фінансовою дисципліною (пункт 4 вимоги).

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закон). Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (стаття 2 закону).

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення інспектування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року. Згідно пункту 35 цього Порядку виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Прийняття органом контрольно-ревізійної служби вимоги за наслідком проведеної ревізії є засобом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень функцій, що застосовується у разі виявлення порушення вимог чинного законодавства об'єктом контролю. Вимоги органів контрольно-ревізійної служби є обов'язковими до виконання.

Прийнята відповідачем вимога оскаржується в частині встановлення відповідачем порушення відокремленим підрозділом позивача порядку списання паливно-мастильних матеріалів, прийняття заходів спрямованих на усунення виявленого порушення та прийняття заходів спрямованих на приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог законодавства, посилення контролю за фінансовою дисципліною.

Виявлене відповідачем порушення порядку списання матеріалів вмотивовано встановленими ревізорами відповідача обставинами, наведеними в акті ревізії, що описані нижче.

Так, в ході ревізії для організації фактичного контролю за використанням автомобілів комісією у відокремленому підрозділі «Шахта «Шахтарська-Глибока» проведено зняття показників спідометрів станом на 9 листопада 2009 року та 11 листопада 2009 року, за результатами якого встановлено, що показники спідометрів (одометрів) на 6 автобусах (Ікарус 256 державний номер АН 79-19 ЕВ, Ікарус 260 державні номери 367-30 ЕВ, 367-29 ЕВ, 267-11 ЕВ, 367-21 ЕВ, 367-33 ЕВ) та на 4 автомобілях (МАЗ 5551 державний номер 367-22 ЕВ, КРАЗ 6510 державний номер 367-28 ЕВ, 367-96, Міцубісі-Деліка державний номер 299-19 ЕВ) не відповідають показникам спідометра (одометра), зазначеним на кінець робочого дня в останніх подорожніх листах роботи цього транспорту. Показники спідометрів у подорожніх листах більше ніж фактичні дані спідометрів (одометрів) на 1 005 792 км.

Так, відповідно до акту комісії від 9 листопада 2009 року (т. 3 арк. справи 48-49):

1) показники одометру по автомобілю КРАЗ 6510 д/н 367-96 ЕВ - 91891 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю серії 01АББ № 2864 від 6 листопада 2009 року - 92996 км (т. 3 арк. справи 80-81). Різниця складає 1105 км;

2) показники одометру по автомобілю КРАЗ 6510 д/н 367-28 ЕВ - 7334 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю від 07 липня 2009 року - 25486 км (т. 3 арк. справи 53-54). Різниця складає 18152 км;

3) показники одометру по автомобілю МАЗ 5551 д/н 367-22 ЕВ - 01919 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю серії 01АББ № 2895 від 6 листопада 2009 року - 49206 км (т. 3 арк. справи 60-61). Різниця складає 47287 км;

4) показники одометру по автобусу Ікарус - 260 д/н 367-30 ЕВ -295036 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю серії 01АББ № 2886 від 6 листопада 2009 року -432620 км (т. 3 арк. справи 62-63). Різниця складає 135784 км;

5) показники одометру по автобусу Ікарус -260 д/н 367-21 ЕВ - 205441 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю серії 01АББ № 2884 від 8 листопада 2009 року - 314312 км (т. 3 арк. справи 94-95) Різниця складає 108871 км;

6) показники одометру по автобусу Ікарус -260 д/н 367-33 ЕВ - 274744 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю серії 01АББ № 2858 від 3 листопада 2009 року - 425355 км (т. 3 арк. справи 88-89). Різниця складає 150611 км;

7) показники одометру по автобусу автобус Ікарус -260 д/н АН 79-19 ЕВ - 087855 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю серії 01АББ № 2902 від 8 листопада 2009 року - 159479 км (т. 3 арк. справи 86-87). Різниця складає 71624 км;

8) показники одометру по автобусу Ікарус -260 д/н 367-11 ЕВ - 108373 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю серії 01АББ № 2898 від 8 листопада 2009 року - 257161 км (т. 3 арк. справи 76-77). Різниця складає 148788 км;

9) показники одометру по автомобілю Міцубісі Деліка д/н 299-19 ЕН - 626277 км, згідно подорожнього листа службового легкового автомобілю № 784 від 7 листопада 2009 року - 777996 км (т. 3 арк. справи 97). Різниця складає 151 719 км.

Відповідно до акту від 1 листопада 2009 року (т. 3 арк. справи 50) показники одометру по автобусу Ікарус -260 д/н 367-29 ЕВ - 041844 км, згідно подорожнього листа вантажного автомобілю серії 01АББ № 2903 від 8 листопада 2009 року - 213695 км (т. 3 арк. справи 90-91). Різниця складає 171851 км.

Водночас, перевіркою наданих до ревізії журналів «Впуску та випуску автотранспорту», «Інструктажу і бесід по правилам безпеки та правилам дорожнього руху», «Нарядів по ремонту автотранспортної техніки та щоденному інструктажу на робочому місці», «Обліку опломбування спідометрів та їх приладів» та «Видачі подорожніх листів» випадки недопущення до руху транспорту ВП «Шахта «Шахтарська-Глибока» з причин непрацездатності спідометрів (одометрів) або наявності відміток про їх непрацездатність не встановлені; вибірковою ревізією подорожніх листів за період з 1 січня 2009 року по 11 листопада 2009 року встановлено, що у графі «виїзд дозволений, підпис механіка» наявні підписи відповідальних осіб, які засвідчують передачу автомобіля в технічно справному стані та дозвіл на виїзд з гаражу. Випадків недопущення до руху транспорту Відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» з причин непрацездатності засобів визначення швидкості (спідометрів), пробігу (одометрів) та лічильників спеціального устаткування не встановлено.

Крім цього, начальником дільниці автотранспорту ОСОБА_4 на початок проведеної перевірки надані пояснення, що акти про те, що спідометри (одометри) автотранспорту знаходяться в неробочому стані відсутні (т. 3 арк. справи 172). В ході ревізії начальником дільниці надані акти огляду спідометрів, затверджені директором ВП «Шахта «Шахтарська-Глибока» від 2 січня 2008 року на наказ № 841 від 31 грудня 2008 року «Про облік руху автотранспорту», яким передбачено проведення огляду транспорту шахти на предмет працездатності спідометрів та складання відповідних актів та, у разі встановлення фактів непрацездатності спідометрів, облік руху транспорту здійснювати шляхом визначення пройденого кілометражу, визначеного на підставі актів обміру відстаней.

При вирішенні судом питання щодо правомірності встановлених зазначеного порушення, суд виходить з наступного.

Списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється за нормами на підставі даних про пробіг автомобіля. Норми витрат палива i мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджено наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10 лютого 1998 року. Відомості про пробіг автомобіля визначаються у подорожніх листах. При перевезенні вантажів автомобільним транспортом суб'єктами господарської діяльності всіх форм власності застосовуються єдині уніфіковані типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, затверджені наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року N 488/346: форма N 2 "Подорожній лист вантажного автомобіля", форма N 1 (міжнародна) "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні", форма N 1-ТН "Товарно-транспортна накладна", форма N 1-ТЗ "Талон замовника". Підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів є подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми N 3, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року N 74.

З наявних в матеріалах справи документів, пояснень представника позивача та опитаних в судовому засіданні свідків судом встановлено, що списання паливно-мастильних матеріалів у перевіреному державною фінансовою інспекцією періоді здійснювалося на підставі подорожніх листів вантажного автомобілю типової форми, що затверджена Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488/346 від 29 грудня 1995 року (автомобілі Ікарус 256 державний номер АН 79-19 ЕВ, Ікарус 260 державні номери 367-30 ЕВ, 367-29 ЕВ, 267-11 ЕВ, 367-21 ЕВ, 367-33 ЕВ, автомобіль МАЗ 5551 державний номер 367-22 ЕВ, автомобілів КРАЗ 6510 державні номери 367-28 ЕВ, 367-96 ЕВ) та подорожніх листів службового легкового автомобіля типової форми N 3, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року N 74 (автомобіль Міцубісі-Деліка державний номер 299-19 ЕВ). Оскільки на зазначених одиницях автотранспорту не працюють одометри, відомості про пробіг цих автомобілів по маршруту вносилися до подорожніх листів на підставі даних тарифних сіток відстаней.

Факт непрацездатності автомобілів підтверджений актами, складеними за наслідком проведеного огляду спідометрового обладнання згідно наказу № 841 від 31 грудня 2008 року (т. 3 арк. справи 172-180). Зазначеним наказом встановлено здійснення обліку пробігу автотранспорту на підставі зарахування пройденого кілометражу відповідно до затверджених актів замірів відстаней маршрутів руху автобусів та сітки відстаней між об'єктами. Що стосується автомобілю КРАЗ 6510 д/н 367-96 ЕВ, то факт непрацездатності спідометра (одометра) підтверджується актом № 1 від 28 травня 2009 року (т. 1 арк. справи 63). Крім цього, факт несправності одометрів на автомобілях Ікарус 256 державний номер АН 79-19 ЕВ, Ікарус 260 державні номери 367-30 ЕВ, 367-29 ЕВ, 267-11 ЕВ, 367-21 ЕВ, 367-33 ЕВ, МАЗ 5551 державний номер 367-22 ЕВ, КРАЗ 6510 державний номер 367-28 ЕВ, 367-96, Міцубісі-Деліка державний номер 299-19 ЕВ підтверджується актом про технічну несправність одометрів від 05 січня 2010 року ( т. 1 арк. справи 11).

Згідно статті 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.

Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 5 серпня 2008 року N 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2008 року за N 794/15485. Згідно пункту 2.1. у редакції зазначеного Порядку, що діяла в період виникнення спірних правовідносин, стосовно колісних транспортних засобів, які допускають до руху, забезпечується виконання таких видів перевірок: щозмінна перевірка колісних транспортних засобів усіх категорій; щоквартальна перевірка пасажирських колісних транспортних засобів; щопіврічна перевірка вантажних колісних транспортних засобів.

Щозміни в усіх колісних транспортних засобів перевіряють: відповідність функціювання складників і систем згідно з вимогами розділу 31 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 та технічний стан колісного транспортного засобу згідно з його експлуатаційною документацією.

Методи перевірки визначені розділом 3 цього Порядку. Згідно пункту 3.8.1 Порядку після початку руху колісного транспортного засобу перевіряють оглядом роботоздатність засобів визначення швидкості (спідометрів) та пробігу КТЗ (одометрів) за зміною їхніх показів, а також тахографів і лічильників часу роботи спеціального устаткування (за їх наявності).

Виходячи з того, що працездатність одометрового обладнання як складової технічного стану транспортного засобу перевіряється після початку руху, доводи відповідача про не підтвердження в ході ревізії непрацездатності одометрів, вмотивовані не встановленням протягом ревізії фактів не випуску транспортного засобу на маршрут з причин їх непрацездатності, судом не приймаються до уваги.

Стосовно доводів відповідача про безпідставність визначення позивачем пробігу автотранспортних засобів на підставі показників відстаней, затверджених сіткою відстаней та одночасного зазначення в подорожніх листах показників одометрів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положення якого поширюються на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (надалі за текстом Закон № 996).

Частиною 1, 2 статті 2 Закону № 996 визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Положення по організації бухгалтерського обліку в обліковій політиці відокремлених підрозділів, що входять до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» затверджено Наказом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» № 120 від 16 листопада 2006 року (т. 7 арк. справи 79-85). Згідно зазначеного положенням відповідальність за ведення бухгалтерського обліку покладено на керівника підприємства та відокремлених підрозділів. Формою організації бухгалтерського обліку є бухгалтерська служба, яка очолюється головним бухгалтером підприємства та головними бухгалтерами відокремлених підрозділів. Пунктом 1.6. цього положення встановлено, що бухгалтерська служба відокремленого підрозділу має право встановлювати форму документообігу та первинних документів (крім уніфікованих, затверджених у законодавчо встановленому порядку), які забезпечують фіксування господарських операцій з врахуванням специфіки роботи підрозділу чи його служб. Пунктами 7.1.1 та 7.1.2. положення визначено ведення обліку записів по ідентифікованій вартості придбання, списання запасів здійснюється за методом ФІФО (запаси, що вибувають у виробництво оцінюються по собівартості перших за часом прибуття записів). Списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється на підставі первинних документів з обліку роботи транспортного засобу з використанням норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України №43 від 10 лютого 1998 року. Визначення кількості палива використаного на роботу транспорту з непрацюючими приладами обліку, здійснювати на підставі затверджених схем руху транспорту, сіток відстаней між об'єктами.

В акті ревізії та протягом судового розгляду відповідачем не зазначалося про встановлення невиїздів транспортних засобів підрозділу позивача на маршрут, невідповідності відображеного в подорожніх листах пробігу по маршруту затвердженим сіткам відстаней, порушення застосування нормативів витрат палива. Доводи відповідача про безпідставність списання палива засновані на безпідставності здійсненого списання вартості палива на підставі подорожніх листів, що заповнені із порушенням - в них визначені показники одометрів за наявності актів на їх несправність.

Як вбачається з установлених обставин справи, списання спірних паливно-мастильних матеріалів було здійснено за наслідками використання позивачем палива для експлуатації автотранспорту, які знаходяться на балансі підприємства та використовувалися для задоволення власних потреб підприємства. Докази проведення позивачем списання із порушенням затверджених норм витрат на підставі подорожніх листів та докази не використання автомобілів підприємством в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що окремі недоліки у заповненні подорожніх листів є порушенням позивачем порядку обліку транспортної роботи підприємства, а не свідчать про порушення підприємством фінансової дисципліни та відсутності підстав для відображення в бухгалтерському обліку списання палива.

Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу на відповідність розрахунку визначення суми порушення - 2 501,22 тис. грн.

На підставі даних про відхилення фактичних показників, знятих в ході ревізії, від показників, що зазначені в подорожніх листах відповідачем із врахуванням нормативів втрат палива та мастильних матеріалів визначено кількість безпідставно списаного палива, яка склала 376 123,40 грн. (т. 3 арк. справи 224). На підставі довідки Комунального підприємства Шахтарської міської ради «Авто-Експрес» про вартість паливно-мастильних матеріалів станом на 16 листопада 2009 року (т. 3 арк. справи 225) відповідачем проведений розрахунок вартості безпідставно списаного палива виходячи з вартості палива 6,65 грн. із ПДВ за літр, згідно якого загальна сума зайво списаного палива складає 2 501 220,61 грн. (376 123,4 л. х 6,65 грн.).

Зазначений розрахунок є необґрунтованим, оскільки за для встановлення кількості та вартості списаного палива відповідач мав встановити загальну кількість та вартість списаного палива за певний період, чого в ході проведеної ревізії не було зроблено.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідачем не доведено порушення відокремленим підрозділом позивача фінансової дисципліни у вигляді здійснення безпідставного списання палива вартістю 2 501,22 тис. грн., що свідчить про відсутність підстав для прийняття підприємством будь-яких заходів спрямованих на усунення зазначеного порушення, а тому вимоги позивача в частині визнання протиправним пункту 1 вимоги № 05-05.2-10-14/377, яким від позивача вимагається здійснити відшкодування, у т.ч. за рахунок винних осіб, витрат з понаднормового списання дизельного пального в сумі 2 501,22 тис. грн., підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про обґрунтованість висновків про порушення підрозділом позивача порядку списання паливно-мастильних матеріалів не приймає до уваги висновок судової економічної експертизи, проведеної у межах цієї справи (т.4 арк. справи 63-77), оскільки наведені у висновку показники подорожніх листів стосовно величини пробігу автотранспортних засобів відокремленого підрозділу позивача та загальної суми витрат пального за період з 1 січня 2007 року по 28 жовтня 2009 року не відповідають відомостям, викладеним в додатках до висновку. Про допущення технічних помилок у додатках до висновку експертизи, що призвели до викладення невірних показників у висновку стосовно величини пробігу автотранспорту відокремленого підрозділу позивача за період з 1 січня 2007 року по 28 жовтня 2009 року зазначив також судовий експерт ОСОБА_6., викликана в судове засідання для надання пояснень з приводу встановлення показників, що зазначені у висновку судової економічної експертизи № 1083/24-1187/25 від 25 квітня 2012 року.

Що стосується заявлених позивачем вимог про визнання протиправною вимоги від 20 січня 2010 року № 05-05.2-10-14/377 в частині встановлення порушень, що призвели до втрат на суму 2 501,22 тис. грн. внаслідок безпідставного списання дизельного палива станом на 9 листопада 2011 року та 11 листопада 2009 року у кількості 376 123,40 л та вимоги щодо приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства та посилення контролю за фінансовою дисципліною, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Прийняття та направлення вимоги суб'єкту господарювання є заходом реагування на виявлені порушення та має на меті зобов'язання суб'єкта господарювання на усунення виявленого порушення та наслідків його вчинення.

Зазначення позивачем у вимозі про необхідність дотримання вимог чинного законодавства при веденні бухгалтерського обліку та посилення контролю за фінансово дисципліною, як само й зазначення про виявлене в ході ревізії порушення не має в своєму змісті конкретної вимоги, адресованої суб'єкту господарювання, з огляду на що не створює для відповідача жодних правових наслідків. З огляду на таке, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправною вимоги № 05-05.2-10-14/377 від 20 січня 2010 року в частині встановлення порушення, що призвело до втрат на суму 2 501,22 тис. грн. внаслідок безпідставного списання дизельного палива станом на 9 листопада 2011 року та 11 листопада 2009 року у кількості 376 123,40 л та вимог щодо приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства, посилення контролю за фінансовою дисципліною.

Таким чином, позов Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги № 05-05.2-10-14/377 від 20 січня 2010 року в частині встановлення порушення, що призвело до втрат, а саме безпідставного списання дизельного палива станом на 9 листопада та 11 листопада 2009 року у кількості 376 123,40 л. на суму 2 501, 22 тис. грн. та в частині вимог відшкодувати, у тому числі за рахунок винних осіб, витрат з понаднормативного списання пального в сумі 2 501,22 тис. грн.; приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства та посилення контролю за фінансовою дисципліною підлягає задоволенню в частині вимог про визнання протиправним пункту 1 вимоги № 05-05.2-10-14/377 від 20 січня 2010 року щодо відшкодування, у тому числі за рахунок винних осіб, витрат з понаднормативного списання пального в сумі 2 501,22 тис. грн.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягненню на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

Враховуючи викладене, на підставі наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року N 488/346, наказу Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року N 74, Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 5 серпня 2008 року N 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2008 року за N 794/15485, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», та керуючись ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги № 05-05.2-10-14/377 від 20 січня 2010 року в частині встановлення порушення, що призвело до втрат, а саме безпідставного списання дизельного палива станом на 9 листопада та 11 листопада 2009 року у кількості 376 123,40 л. на суму 2 501, 22 тис. грн. та в частині вимог відшкодувати, у тому числі за рахунок винних осіб, витрат з понаднормативного списання пального в сумі 2 501,22 тис. грн.; приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства та посилення контролю за фінансовою дисципліною - задовольнити частково.

Визнати протиправною вимогу «Щодо усунення виявлених ревізією порушень» № 05-05.2-10-14/377 від 20 січня 2010 року в частині пункту 1 щодо відшкодування, у тому числі за рахунок винних осіб, витрат з понаднормативного списання пального в сумі 2 501,22 тис. грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» (86200, Донецька обл.., м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, код ЄДРПОУ 32299510) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 25 жовтня 2012 року у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 жовтня 2012 року.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.