Ухвала суду № 27316804, 29.10.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/9296/2012 Провадження № 22-ц/2590/3379/2012 Головуючий у I інстанції - Цибенко І. В.Категорія - цивільна Доповідач - Мамонова О. Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіМамонової О.Є.,суддів:Губар В.С., Шемець н.В.при секретарі:Летуті Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк" на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2012 року про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк" про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 травня 2012 року у справі третейського суду за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ „Альфа-Банк" просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 травня 2012 року та постановити нову ухвалу, якою вказану заяву задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального права. Апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо непідвідомчості справи третейському суду. Зазначає, що правовідносини між сторонами повинні регулюватися нормами ЦК України, а не Закону України «Про захист прав споживачів», адже позов заявлений саме банком з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, а не боржником з приводу захисту його прав як споживача банківських послуг.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду від 04 травня 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 було надано банком кредит на споживчі потреби, що, в розумінні положень Закону України „Про захист прав споживачів", свідчить про те, що кредит є споживчим, а отже справа, у якій третейським судом ухвалено рішення, йому підвідомча не була.

Такий висновок місцевого суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства.

З матеріалів цивільної та третейської справи вбачається, 02 грудня 2011 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № SME0025777, згідно умов якого ОСОБА_4 було надано кредит у сумі 200000 грн. зі сплатою 38 % річних строком на 36 місяців (а.с.11-12).

В пункті 1.2 вказаного договору визначено, що цільовим призначенням кредиту є споживчі потреби.

З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання ОСОБА_4 02 грудня 2011 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №SME0025777/1, згідно умов якого ОСОБА_5 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед ПАТ «Альфа-Банк» по кредитним зобов'язанням ОСОБА_4 (а.с.13).

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 травня 2012 року (прийняте в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 62 суддею Бендик О.В.) стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 196885,33 грн., по відсоткам - 17840,56 грн., пені - 522,34 грн.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь банку пеню за договором поруки в розмірі 120,71 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті третейського збору в сумі 400 грн. (а.с. 8-10).

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Пунктом 2 частини 6 статті 56 Закону України «Про третейські суди», пунктом 2 частини 1 статті 389-10 ЦПК України передбачено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд знаходить, що судом першої інстанції було вірно відмовлено у задоволенні заяви ПАТ „Альфа - Банк" про видачу виконавчого документу на підставі рішення третейського суду, оскільки кредитний договір, укладений між банком та ОСОБА_4, є договором про надання споживчого кредиту, що безпосередньо визначено його умовами, в зв'язку з чим справа про стягнення заборгованості за даним кредитним договором не була підвідомча третейському суду.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відносини між банком та позичальником повинні регулюватися виключно нормами ЦК України, а не Законом України „Про захист прав споживачів", так як спір заявлений банком про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не боржником з приводу захисту його права як споживача банківських послуг, є необґрунтованими, враховуючи наступне.

Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дія вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів», згідно Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Таким чином, в розумінні вказаного Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року, на правовідносини між банком та позичальником з приводу стягнення заборгованості поширюється дія саме Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі правовідносини виникли між сторонами на стадії виконання умов договору споживчого кредиту.

Посилання апелянта на те, що порушення вимог п. 14 ст. 6 Закону України „Про третейські суди" мало б місце лише тоді, якщо б позичальник ОСОБА_4 звернулася до третейського суду з позовом про захист своїх прав як споживача банківських послуг, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються на невірному тлумаченні банком норм чинного законодавства. Необхідно зауважити, що дія норм Законом України „Про захист прав споживачів" поширюється на правовідносини з приводу надання споживчого кредиту саме з моменту виникнення кредитного зобов'язання між банком та позичальником і не може залежати від вчинення такої процесуальної дії, як звернення останнім до суду за захистом свого порушеного права як споживача послуг банку.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою і апеляційна скарга не містить визначених ст. 312 ЦПК України підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 313-315, 317, 319, 389-10, 389-11 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк" - відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: