Рішення № 27316081, 06.11.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№1512/12095/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р. року,

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2012 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси та просив постановити рішення, відповідно до якого визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0502 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:20:003:0024).

Свої вимоги мотивував тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті його діда ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Разом з ним спадкоємцем за законом вказаного ОСОБА_4 є донька померлого (тітка позивача) ОСОБА_2.

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було відмовлено у видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0502 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, у зв'язку з відсутністю у померлого ОСОБА_4 правовстановчого документу на частину земельної ділянки, яку він прийняв у спадщину після смерті дружини, не оформивши своїх спадкових прав.

Разом з тим позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_2 заявила, що так як вона є донькою, тобто належить до першої черги спадкоємців за законом у відповідності з Цивільним кодексом України, вона має право на всю земельну ділянку спадкодавця та збирається звернутися із відповідною позовною заявою до суду про визнання за нею права власності на вищезазначену земельну ділянку та не визнає прав позивча на зазначену земельну ділянку.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи сповіщалась належним чином. До канцелярії суду надала заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, позов визнає повністю.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Іллічівським РАЦС від 11.04.1958 року вбачається, що ОСОБА_4 є батьком, а ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_6 (батька позивача по справі).

Відповідно до свідоцтва про народження виданим Іллічівським РАЦС від 25.03.1962 року вбачається, що ОСОБА_4 є батьком, а ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Київським відділом РАЦС 13 травня 1982 року, ОСОБА_6 є батьком позивача ОСОБА_1.

Рішенням виконкому Кагановічської Райради депутатів трудящих від 19 квітня 1957 року №265 ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку для індивідуального будівництва житлового будинку, участок АДРЕСА_5 площею 512 кв.м.

Рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси № 3028 було надано дозвіл ОСОБА_4 на виконання робіт на земельній ділянці № АДРЕСА_5

Рішенням Одеської міської ради від 04.07.2007 року було передано безоплатно у спільну сумісну власність гр.гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0502 га за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, із земель житлової та громадської забудови міста, раніших наданих у користуваня.

Відповідно до Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 670075 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0502 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Співвласником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержанням її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом.

16 жовтня 1998 року батько позивача ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 17 жовтня 1998 року, актовий запис № 8385.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року бабуся позивача ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від 26 травня 2010 року, актовий запис № 281.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, дідусь позивача, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис № 735.

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 відкрито спадкові справи №№ 13/2012, 18/2012 щодо спадкового майна, яке належало ОСОБА_4 та ОСОБА_5 а саме: житловий будинок з будівлями та спорудами площею 76,1 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_3; 2/5 якого належали спадкодавцю на праві приватної спільної часткової власності на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 18.1 1.1957 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 5247, зареєстрованого в КП ОМБТІ та РОН 28.05.2012 р. за номером 36748659; 3/15 частки житлового будинку належали на підставі Рішення Народного суду Київського районного суду м. Одеси від 19.03.1982 року, та інша частка належала на праві спільної часткової власності дружині спадкодавця, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (свідоцтво про смерть серія 1-ЖД № НОМЕР_1, видане Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції), спадкоємцем якої був ОСОБА_4, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав; земельна ділянка площею 0,0502 га, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 30.11.2007 р. серія ЯЕ № 670075, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010750502056 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:20:003:0024). Державний акт видано на підставі рішення сесії Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1686-У «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у спільну сумісну власність гр.гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0502 га, за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель». Частину земельної ділянки, яка належала померлій дружині ОСОБА_5, чоловік ОСОБА_4 прийняв у спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 12.06.2012 року видано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину (житловий будинок) за законом, а саме:

Свідцтво про право на спадщину за законом /р. 556/на 3/15 частин будинку за ОСОБА_1

Свідоцтво про право на спадщину за законом /р.562/ на 3/10 частин будинку за ОСОБА_1

Свідоцтво про право на спадщину за законом /р.559/ на 3/15 частин будинку за ОСОБА_2

Свідоцтво про право на спадщину за законом /р.565/ на 3/10 частин будинку за ОСОБА_2

Вищезазначені свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстровано спадкоємцями в КП «ОМБТІ та РОН»19.06.2012 року.

Крім того, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було відмовлено у видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0502 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, у зв'язку з відсутністю у померлого ОСОБА_4 правовстановчого документу на частину земельної ділянки, яку він прийняв у спадщину після смерті дружини, але не оформив своїх спадкових прав та роз'яснено спадкоємцям щодо права на звернення до суду. Відмова нотаріуса підтверджується листом - роз'ясненням «Щодо права на звернення до суду»№170/02-14 від 25.07.2012 року. У наведеному листі зазначено, що згідно із ст. 47 Закону України «Про нотаріат»та у відповідності з «Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріуси не приймають до вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом, після подання правовстановчих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

У відповідності зі ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

В судовому засіданні встановлено, що на час смерті ОСОБА_4 його спадкоємцями є донька померлого ОСОБА_2 та онук ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинилися внаслідок його смерті.

Право на успадкування частини зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 регулюється ст. 1261 ЦК України, згідно з якою ОСОБА_2, як дочка померлого, належить до першої черги спадкоємців за законом, а право ОСОБА_1 регулюється ст. 1266 ЦК України, згідно з якою онуки та правнуки спадкодавця приймають у спадщину ту частку спадщини, яка б належала по закону їх матері, батьку, бабі, діду, якщо вони були б живі на момент відкриття спадщини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»(пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Цивільним кодексом України, а саме ст. 1270 встановлюється шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини для її прийняття, що й було зроблено спадкоємцями.

Відповідно до заяв ОСОБА_1 від 22 квітня 2012 року за № 35 спадкова справа № 13/2012 та від 01 червня 2012 року за № 48 спадкова справа 18/2012 вбачається, що позивач звертався до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про прийняття спадщини за законом.

Отже суд доходить до висновку, що позивач у встановлений законом строк звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що є підставою для визнання за позивачем права власності на спірне майно в порядку спадкування за законом, так як інших спадкоємців, окрім позивача та відповідача у спадкодавців не було.

Суд, за наявності належних доказів, вважає можливим визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право спільної власності на земельну ділянку площею 0,0502 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:20:003:0024).

Згідно із ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до норми ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до чинного законодавства Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1223, 1258, 1261, 1270 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 130, 209, 212, 213, 214, 215, , 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0502 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:20:003:0024).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

С у д д я :

Суддя : Куриленко О. М.