Рішення № 27315748, 01.11.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/8484/12

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Захарчук С. С. ,

при секретарі - Власенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа - управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Київпастранс» (далі - КП «Київпастранс») про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначав, що працював водієм у КП «Київпастранс» з 1973 року до 1 липня 2011 року.

26 листопада 2008 року він звернувся до адміністрації автобусного парку № 7 КП «Київпастранс» з заявою про видачу йому довідки, яка уточнює особливий характер праці, та яка повинна була йому бути надана не пізніше 27 грудня 2008 року.

Лише 27 березня 2011 року йому було видано довідку, яка дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно трудової книжки ним фактично було відпрацьовано більше 30-ти років з урахуванням всіх перерв на посаді водія міського пасажирського транспорту, а тому на момент подачі заяви до КП «Київпастранс» - 26 листопада 2008 року, він мав достатній стаж роботи для призначення йому пенсії за вислугу років.

Посилаючись на те, що він повинен був отримувати пенсію за вислугу років, починаючи з 27 грудня 2008 року, однак, з винних дій відповідача відповідну пенсію йому було призначено з 30 березня 2011 року, просив стягнути з відповідача на його користь 55 392 грн. 39 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій йому було завдано моральну шкоду, яка полягала у погіршенні стану його здоров'я, він змушений був весь час працювати у відповідача, хоча вже мав право на пенсію, просив стягнути з відповідача на його користь 4 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому та просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що позов необґрунтований та поданий після спливу строку позовної давності. До того ж, відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення Дарницької РДА про вивчення стану дотримання законодавства про працю в автобусному парку № 7 КП «Київпастранс» від 24 червня 2011 року на момент першого звернення ОСОБА_1 для отримання довідки, необхідного стажу для призначення пільгової пенсії не було, а тому позивач не мав права на отримання пільгової пенсії з 27 грудня 2008 року.

Представник управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва вирішення спору залишив на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові доказі у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1 працював водієм міського пасажирського транспорту на лінії (автобуса) з 20 вересня 1973 року (а.с. 8-10, 12-17, 20-21).

30 березня 2011 року ОСОБА_1 подав до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва заяву про призначення пенсії (а.с. 54).

6 квітня 2011 року йому було призначено пенсію за віком (а.с. 55).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилався на норми ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина завдавача шкоди.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів того, що дійсно діями відповідача позивачу було завдано матеріальну шкоду, суду не надано. Не надано доказів того, що дії відповідача були протиправними.

Відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Досліджені судом докази: трудова книжка позивача (а.с. 12-17), довідка вивчення стану дотримання законодавства про працю управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 24 червня 2011 року(а.с. 45 - 47), довідка КП Київпастранс» від 11 серпня 2011 року, від 28 жовтня 2010 року, від 4 березня 2011 року, від 24 березня 2011 року (а.с. 48, 8, 9, 10) вказують на те, що на момент першого звернення ОСОБА_1 до КП «Київпастранс» - 26 листопада 2008 року (а.с. 7), у позивача необхідного стажу для призначення пільгової пенсії не було.

Стаття 1172 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу свого позову, не поширюються на дані правовідносини, оскільки регулює порядок відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Доказів, які підтверджують факт заподіяння позивачеві моральних страждань відповідачем, суду не надано.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа - управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. С. Захарчук