Вирок № 27315068, 06.11.2012, Ставищенський районний суд Київської області

Справа №: 1024/1242/12

Провадження № 1/1024/68/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2012 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Шевченко Т. А.,

за участю прокурора: Чугаєва В.Ю.,

потерпілого і цивільного позивача: ОСОБА_1,

його представника: ОСОБА_2,

потерпілого і цивільного позивача: ОСОБА_3,

захисника підсудного: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ставище Київської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого оператором комп'ютерного набору ДЗ «Ставищенської РайСЕС», жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, не військовозобов'язаного, є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України за слідуючих обставин.

ОСОБА_5 07 березня 2012 року, близько 17 години, у світлу пору доби, керував власним технічно-справним автомобілем марки Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1. Рухаючись по проїзній частині вул. Радянської в смт. Ставище Київської області, в напрямку м. Тараща, поблизу Центральної аптеки, водій ОСОБА_5, в порушення вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху України: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п. 1.7 Правил дорожнього руху України: «Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності», п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», 12.3 Правил дорожнього руху України: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», проявив бездіяльність та неуважність, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля, чим створив загрозу для життя і здоров'я громадян, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода, похилого віку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка перетинала в не встановленому для цього місці проїзну частину автодороги зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідно до результатів аналізу в крові ОСОБА_7 було виявлено наявність 0,14% спирту етилового.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7, від отриманих тілесних ушкоджень 18 березня 2012 року померла в Ставищенській центральній районній лікарні Київської області.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 64/д від 20 квітня 2012 року: при проведенні судово-медичної експертизи встановлено, що смерть ОСОБА_7, наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепа і крововиливом під оболонки головного мозку. Так при дослідженні трупа були виявлені ушкодження: перелом кісток зводу та основи черепа, крововилив під оболонку головного мозку, кров в шлуночках мозку, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, розрив передніх зв'язок грудного відділу хребта, садна, крововиливи. Черепно-мозкова травма, що викликала смерть ОСОБА_7, виникла від дії тупого предмета (ів), могла виникнути в результаті ДТП при наїзді легкового автомобіля на пішохода, в момент наїзду потерпіла знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні, місцем первинного контакту стала зовнішня поверхня правого стегна. Тілесні ушкодження могли виникнути в строк і при обставинах вказаних в постанові. Травма, що потягла смерть ОСОБА_7, є ознаками тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечна для життя в момент спричинення.

Порушення водієм ОСОБА_5 зазначених вище вимог Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з настанням наслідків.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, визнав повністю, суду показав, що 07 березня 2012 року близько 17 години він з ОСОБА_8 та його батьком, який сидів на задньому сидінні його автомобіля bishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, яким він керував, їхали в смт. Ставище в напрямку м. Тараща. В смт. Ставище, минувши круг, він вирішив обігнати автобус, який рухався поперед нього на швидкості близько 20 км/год. Після обгону, повертався на свою смугу руху, спереду їхав автомобіль марки «ВАЗ», в цей момент він здійснив наїзд капотом свого автомобіля на пішохода ОСОБА_7. Це сталося біля центральної аптеки на перехресті доріг. Спиртних напоїв в той день він не вживав. До моменту ДТП рухався із швидкістю 50-55 км/год. Пішохода побачив на відстані, точно не може сказати, близько 20 метрів. Коли побачив пішохода, почав гальмувати. Другого пішохода він не бачив. При обгоні з правої сторони легкового автомобіля «ВАЗ»коли порівнялися з ним, побачив пішохода. Легковий автомобіль він намагався обігнати з правої сторони, так як в нього був увімкнений лівий поворот і він мав повернути вліво. В цей момент пішохода не бачив. Легковий автомобіль чи стояв чи рухався, не може сказати. Чи рухалися на зустріч транспортні засоби, не може сказати, не пам'ятає.

У вчиненому щиро кається.

Винність підсудного у скоєнні злочину підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- потерпілого ОСОБА_3, який суду показав, що він проживає разом зі своєю дружиною та сином, окремо від батьків. 07 березня 2012 року близько 17 год. 50 хв. йому зателефонувала дружина і сказала, щоб він прийшов в реанімацію до лікарні, так як його матір збили автомобілем. Прийшовши до лікарні, йому сказали купити ліки. Сестра купувала ліки. Він бачив як працівник ДАІ і підсудний стояли за вуглом лікарні, підсудний вийшов з автомобіля ДАІ, шатався. Це було близько 18 год. 15 хв. Бачив, як підсудний підійшов до його сестри. Він запитав у підсудного, як він міг п'яний сісти за кермо автомобіля. На що він відповів, що він не був п'яний, а був тільки напідпитку. Цивільний позов підтримує;

- показами потерпілої ОСОБА_1, яка суду показала, що її мати була адекватною розумною жінкою та проживала окремо з чоловіком. 07 березня 2012 року о 15 год. вона пішла на роботу, а мати прийшла глядіти онуку з 15 до 17 години, бо вона була на роботі. Був ясний день, дощу не було. В 17.30 годині зателефонували з лікарні, повідомивши, що поступила до них жінка в тяжкому стані. Вона залишила онуку, в 17.50 годині прийшла до лікарні. В лікарні зустріла ОСОБА_9, яка повідомила, що її син збив її маму. Був лікар ОСОБА_22 і працівник міліції, оформили історію хвороби. Потім вона з чоловіком пішли до відділення швидкої допомоги, побачили, що там стоїть підсудний з своїми тещою та матір'ю. Видно було, що підсудний був п'яний, так як мав не стійку ходу, очі в нього бігали. 10 березня 2012 року повезли кров підсудного на аналізи. Лікар ОСОБА_10 пояснила, що вихідні дні, тому тільки 10 числа повезли кров на аналізи. Працівник ДАІ її синові сказав, що підсудний був п'яний. Мати та теща підсудного приходили просити вибачення 10 березня 2012 року. Підсудний приходив вибачатися 11 березня 2012 року. Теща підсудного сказала, що дитина випила, то що його четвертувати. Потім підсудний і двоє хлопців приходили, просилися. Брат спитав, чи він був п'яний, на що підсудний сказав, що був напідпитку. Розмови про матеріальну допомогу не було. Цивільний позов підтримує;

- показами свідка ОСОБА_11, який суду показав, що він їхав в березні 2012 року, точної дати не пам'ятає, близько 17 години з центру смт. Ставище і біля аптеки повертав вліво, вмикнувши поворот, зупинився, переходила дорогу баба, його обганяв автомобіль «Mitsubishi Lancer»і збив її. Автобус був зліва, його з права обганяв. Їхав зустрічний автомобіль за 20 метрів до переходу. Пішохода збив автомобіль «Mitsubishi Lancer», він обганяв автобус зліва. Чи при цьому виїжджав на зустрічну смугу, не може сказати. Видимість була, опадів не було, асфальт був вологий. При відтворенні обстановки та обставин події був, зауважень не було, все вірно записано. Визначали швидкість руху потерпілої, автомобілів. Пішохода з права він не бачив. Бабу, що загинула зліва пропускав, в неї в руках були квіти. На відтворенні обстановки та обставин події чи були квіти, не пам'ятає. Як квіти тримала баба, не бачив, напевно в правій руці. Пішохід чи зупинявся, не можє сказати. Він зупинився, вона йшла, вони порівнялися, з спереду його автомобіля проходила. Він був з водієм автобуса позаду, а підсудний на своєму автомобілі попереду. При проведенні огляду місця ДТП був до самого кінця. На місці ДТП документи не підписував. Потім давав пояснення. Огляд місця ДТП закінчився через 30 хв., точно не пам'ятає. З моменту виходу пішохода від його автомобіля до моменту коли її збили, він її бачив. Чи оглядалася, чи зупинялася вона, не пам'ятає;

- свідок ОСОБА_8, суду показав, що напередодні 8 березня 2012 року, точної дати не пам'ятає, близько 17 години він з батьком та підсудним, який перебував за кермом автомобіля рухалися в сторону маслозаводу. Батько сидів на задньому сидінні, він сидів спереду на пасажирському сидінні. Спиртних напоїв в той день він не вживав. Наїхали на пішохода. Чи був удар, чи відкинуло жінку, не може сказати. Яка була швидкість, не звертав увагу, але невелика. Було похмуро, дорога місцями була і мокра і суха. Вони обігнали автобус зліва, на перехресті доріг стояв автомобіль «ВАЗ», вони його обігнали справа, іншого пішохода чи бачив, не пам'ятає, потім наїхали на жінку, яку не бачили. Автомобіль підсудного гальмував перед наїздом. Він побачив ОСОБА_7 на дорозі, чи щось сказав підсудному, не пам'ятає. Силу удару не може сказати. Вона рухалася і її збили. В неї були квіти. Чи був в неї пакет, не може сказати. Чи швидко вона йшла, не може сказати. Підтверджує повністю покази, дані ним на досудовому слідстві;

- свідок ОСОБА_12, суду показав, що він сів до підсудного в автомобіль в п'ятницю в березні 2012 року, точної дати не пам'ятає, після 16 години. Це могло бути 07 березня 2012 року. Сів позаду справа за пасажирським сидінням, їхали в напрямку маслозавода. Він не звертав увагу на автомобілі, на дорожню обстановку, обгонів не відчував, а дивився в документи, потім різке гальмування, подивився вліво, побачив збоку лежить людина. Удару не відчув. Чи до удару було гальмування, не може сказати, видно до удару. Щоб пішохід упав на капот автомобіля, не бачив. Також не бачив звідки пішохід йшла. Викликали швидку допомогу. Хто викликав працівників міліції, не може сказати. Працівники ДАІ складали документи. Забрали працівники міліції підсудного. Він давав пояснення працівникам міліції. В інших слідчих діях участі не приймав;

- свідок ОСОБА_13, суду показав, що 07 березня 2012 року близько 17.15 -17.30 години він рухався автобусом в сторону маслозаводу. Від'їхав від клумби, і побачив в дзеркало, що обганяє його чорний автомобіль. Перед ним автомобіль вмикнув лівий поворот та їхав ще назустріч інший автомобіль, йому не було де подітися. Перед автомобілем вийшла жінка і збив її. Автомобіль „Мітсубісі" на зустрічну смугу руху виїхав, коли обганяв його. Автомобіль «ВАЗ» перед ним їхав на відстані 30-40 метрів. Пішохода він не бачив. Він її побачив, коли вдарив її автомобіль, вона вийшла перед автомобілем «ВАЗ». Коли почала переходити дорогу пішохід, він не бачив. Він перетнув пішохідний перехід, наблизився до перехрестя. Яка відстань була до автомобіля „Мітсубісі" не може сказати. Після ДТП він в огляді місця події участі не приймав. Хто викликав працівників міліції, швидку допомогу не знає. Коли працівники ДАІ приїхали, він був, а потім поїхав. Швидка допомога через 4-5 хв. приїхала, потім приїхали працівники міліції. Опитали їх на місці. Коли сталося ДТП, підсудний підбіг до жінки. При відтворенні обстановки та обставин події був, зауважень не було, швидкість руху пішохода визначали. Другого пішохода він не бачив. Коли приїхали працівники ДАІ, він був на місці. Працівники ДАІ складали документи. Чи був при цьому підсудний, не можє сказати. В потерпілої були квіти. Він побачив, що полетіли квіти та покотилася шапка. Чи були квіти на відтворенні обстановки та обставин події у статиста, не може сказати;

- свідок ОСОБА_14, суду показала, що 07 березня 2012 року близько 18 години вона переходила дорогу біля аптеки, там є знак, щоб автомобілі зменшували швидкість, пішохідного переходу не має. За нею переходила дорогу жінка. Вона йшла швидше, бо поспішала. Вони йшли в одну сторону. Вона перейшла дорогу, їхав підсудний на чорному автомобілі на великій швидкості, близько 80 км/год. Почула звук, повернулася, побачила, що він збив жінку, протягнув її, зупинився. Вона була спереду під автомобілем. Вона не підходила до тієї жінки. Підсудний вийшов з автомобіля, зупинив швидку допомогу і потерпілу забрала швидка. Працівники міліції приїжджали. Вона злякалася і пішла. Коли переходила дорогу, то дивилася на дорогу. Автомобілі були подалі не на великій відстані, запинилися. Автомобілі її пропускали. Підсудний був даличенько від неї. Зупинилися три автомобілі справа, пропускали її. З лівої сторони були автомобілі. Жінка йшла за нею на відстані 5-6 кроків. При відтворенні обстановки та обставин події приймала участь. Від учасників зауважень не було. Вона переходила дорогу в чорній куртці, джинсах, сапожках. Жінка була в коричневому плащі чи пальто, хустка темного кольору. Було світло. Дощу, снігу не було. Асфальт був сухий. Потерпіла жінка і вона чекали коли зупиняться автомобілі. Перший автомобіль пройшла, не дивилася чи є інший автомобіль. Зіткнення було, коли вона перетнула дорогу і була уже на тротуарі. Автомобіль гальмував, після того як збив пішохода. Сірий автомобіль їхав. Праворуч які автомобілі зупинилися, не пам'ятає. Перший автомобіль був ближче до тротуару, другий автомобіль був подалі за ним. Третій автомобіль був. Автобус був подалі. У потерпілої були квіти. На відтворенні обстановки та обставин події квітів не було. Про відсутність двох автомобілів на відтворенні зауважень не робила. Де стояв автобус, не може сказати. Протокол відтворення читала і чула його оголошення;

- свідок ОСОБА_15, суду показав, що 07 березня 2012 року послав сина в аптеку по ліки. Син зателефонував, сказав що сталася ДТП. Він чекав його до сьомої години. Син приїхав, запитав які уколи купувати. Він сказав, що сам поїде купить. При вході до аптеки в лікарні праворуч стояв підсудний, його мама, товариш, теща, тесть. Підсудний хотів вийти, вони тримали його. Видно було, що він був в нетверезому стані. Він стояв в черзі до аптеки, з приймального відділення вийшла лікар ОСОБА_10, йшла вона на другий поверх, мати підсудного підбігла до неї, схопила її за руку. ОСОБА_10 забрала руку і сказала їй, щоб вона прийшла через два дні. Він вийшов з аптеки, стояла мати підсудного, підсудного не було. Стояв автомобіль «ВАЗ 2108», яким їздить працівник ДАІ ОСОБА_16, в автомобілі сиділи хлопці, виривалися з автомобіля, ОСОБА_16 не пускав їх. Він з підсудним не розмовляв. Підсудний не стояв на ногах, був п'яний і мати пхала його до стіни, де крісла, ховала його від людей;

- свідок ОСОБА_17, суду показав, що 07 березня 2012 року близько 18 години на сходах біля аптеки в лікарні стояв підсудний і працівник ДАІ. Працівник ДАІ запитав його, чого він приїхав. Було видно, що підсудний п'яний, працівник ДАІ ховав підсудного в автомобіль. Підсудний був за пару метрів від нього, нерівно стояв, було видно, що він був п'яний. Коли повертався з аптеки, він знову стояв. Він не розмовляв з підсудним. Коли працівник ДАІ вів підсудного до автомобіля, він не міг рівно йти і не говорив як твереза людина;

- свідок ОСОБА_18, суду показав, що 07 березня 2012 року о 17.30 годині до дружини зателефонували з реанімаційного відділення лікарні, що поступила жінка в тяжкому стані. Він з дружиною приїхали в лікарню і чекали в приймальному відділенні. Потім він поїхав на місце ДТП. ОСОБА_19 робив схему ДТП, він сказав, що вина підсудного, він визнав. Підсудного на місці ДТП не було. Він був 20-30 хвилин на місці ДТП і поїхав в лікарню. Документи заповнили і пішли в реанімаційне відділення. Вони поверталися і побачили, що мати, теща підсудного і він сам стоять там. Підсудний не спілкувався з ними, був в стані алкогольного сп'яніння. Дружина матері підсудного сказала „не смійте щось підробити". Запаху алкоголю від підсудного не чув, але хода у нього була нестійка. Вони довго були в лікарні, потім пішли додому. 10 березня 2012 року прийшла мати, теща підсудного до них додому. Мати підсудного сказала, що не в тому місці переходила дорогу, і її син не винен. Він запитав в тещі підсудного, чи він був п'яний. Вона відповіла, що як дитина випила, то що її четвертувати за це і вони пішли. 11 березня 2012 року прийшов підсудний з ОСОБА_12. Підсудний сказав, що винен. На запитання ОСОБА_7 чи був п'яний, він відповів, що був напідпитку. Підсудний щодо відшкодування шкоди, надати допомогу не приходив;

- свідок ОСОБА_10, суду показала, що викликали її 07 березня 2012 року черговий лікар ОСОБА_20 близько 18 години. Вона прийшла, був працівник ДАІ, ОСОБА_20, підсудний, санітарки. ОСОБА_20 пояснила, що було ДТП, людина в тяжкому стані в реанімації. Вона сказала, що потрібно брати аналіз крові. Фельдшер брав кров в підсудного. Підсудного оглядала, в нього був пригнічений стан. При огляді був присутній працівник ДАІ. Підсудний подихав в апарат „Алконт", який є сертифікованим і знаходиться в робочому стані. Стану сп'яніння у підсудного апарат не показав. Склала висновок, але працівнику ДАІ його не дала, пояснивши, що поки не буде результатів крові, висновок не видасть. В скільки годин був огляд підсудного, не може сказати. В протоколі огляду вписала фактичний час огляду. Кров направили в обласну лікарню, вони дають результат. Результат крові повинен бути біля протоколу огляду, який залишається в лікарні і представнику ДАІ. Результат крові теж дається і результат записується в акт. Кров на аналізи відправили 09 березня 2012 року, а зробили результат 10 березня, бо 09 березня був вихідний день в лікарні. Результат апарату „Алконт" записується в акт. Працівнику міліції показали результат аппарату, він був присутній при освідуванні. Представник ДАІ вирішує де проводити освідування. Черговий лікар викликала її, бо вона не знала як брати біологічну речовину на аналіз. Вона не бачила як ОСОБА_20 проводила освідування підсудного на апараті. Вона робила освідування підсудного на ньому один раз. В акті зазначено 2 рази освідування на апараті, вона в 18.10 годині останній раз робила освідування на апараті. В акті записано зі слів ОСОБА_20, що в 17.50 проводилось дослідження. Фельдшер відбирав кров у підсудного 10 мл шприцом. Допустима норма до 0,2, а в потерпілої ОСОБА_7, - 0,14. Що підсудний тверезий, до неї з такими проханнями не приходили. Вказані 0,14 чи впивають на швидкість руху не може сказати, це питання до експерта;

- свідок ОСОБА_21, суду показала, що 07 березня 2012 року о 17.15 годині вона їхала з одного виклику на інший і побачила жінку, яка лежала попереду автомобіля по вул.Радянська на перехресті поблизу аптеки, зрозуміло було, що сталася ДТП. Вона була жива, без свідомості. Доставили її в реанімаційне відділення. Вона зразу поїхала на інший виклик. Підсудного не оглядала. Вона була з водієм швидкої допомоги на місці ДТП. Обставини ДТП не бачила. Коли вона після виклику приїхала, брала кров у підсудного. О котрій годині брала кров, не пам'ятає, не більше 2 годин пройшло після ДТП. З ним не спілкувалася. По зовнішньому вигляду підсудного, ознак сп'яніння не бачила. 07 березня 2012 року вона була на добовому чергуванні. В цей день ОСОБА_9 не було на роботі. Вона підпорядковується сама собі. Старший фельдшер її керівник, стосунки робочі. Після виклику повернулася, підсудного побачила біля лікаря ОСОБА_10 на приймальному відділенні. В скільки годин прийшла ОСОБА_10, вона не знає. Шприц з кров'ю підсудного розлила по двох ємностях і віддала ОСОБА_10. До крові вона нічого не додавала;

- свідок ОСОБА_20, суду показала, що вона 07 березня 2012 року перебувала на чергуванні, в її обов'язки входило оглядати тяжких хворих та тих хто поступає. Близько 19 години приїхала швидка допомога. Вона хвору не бачила. До неї привели підсудного працівники ДАІ на освідування. Вона давала апарат „Алконт", підсудний в нього продув, результат був нулі. Апарат „Алконт" чек не друкує, такої функції він не має. Вона вирішила викликати нарколога ОСОБА_10, яка прийшла і працювала з ним, а вона займалася іншими хворими. Освідування провела, бо була черговим лікарем. Вирішила викликати нарколога, бо людське життя, були сумніви, краще освідування ніж ОСОБА_10 ніхто не зробить. Вона додаткові зразки не брала у підсудного. ОСОБА_10 брала кров у підсудного. Кров брали в підсудного, коли було вже темно, на початку 20-ї год;

- свідок ОСОБА_19, суду показав, що 07 березня 2012 року близько 15-16 години він перебував на добовому чергування в складі слідчо-оперативної групи Ставищенського РВ. Повідомив черговий про ДТП по вул. Радянській в смт. Ставище. Він виїхав з слідчою групою без інспектора Ящука, який був в м. Києві, і приїхав на місце ДТП через 15 хвилин. ДТП було на перехресті вул. Радянської та вул. Гоголя. Автомобіль „Мітсубісі" знаходився за пішохідним переходом, потерпілої не було, її забрала швидка допомога. Він огородив місце ДТП, підійшов до автомобіля „Мітсубісі", там сидів водій, тобто ОСОБА_5, який на його запитання не звертав уваги, неадекватно вів себе, плакав, невнятно говорив, казав що збив людину і що йому за це буде. На його прохання пред'явити документи не реагував. Тілесні ушкодження у водія не бачив. За медичною допомогою водій не звертався. Він не відчував запаху алкоголю у водія. Схему ДТП оформляв сам. ОСОБА_16 возив підсудного на освідування. Коли ОСОБА_16 попросив вийти підсудного з автомобіля і надати документи, то водій їх йому передав. Зупиняв людей, які проїжджали для залучення в якості понятих. Слідчий вказівку не давав відпускати водія на освідування. Він прийняв таке рішення, бо водій був в шоковому стані. З життєвого досвіду знає, що потрібно було як найшвидше водію провести освідування щодо стану алкогольного сп'яніння. Водій після освідування на місце ДТП не повертався. Погода в той день була похмура. Дорожнє покриття місцями мокре і сухе. Була світла пора доби, небо затягнуте хмарами. Під час досудового слідства покази давав такі як і зараз. Протокол огляду місця події складав слідчий і повинен був зазначати погодні умови. В схемі ДТП, яку він складав не зазначав погодних умов. Чи були сліди крові на автомобілі „Мітсубісі", не пам'ятає. Кров була на дорозі, праворуч попереду вказаного автомобіля. Він забрав ключі з автомобіля, почав складати процесуальні документи. Автомобіль „Мітсубісі" забрали на штрафмайданчик. Чи складав протокол огляду транспортного засобу, на пам'ятає. На місці ДТП був слідчий, дільничний, поняті, слідча група. Підсудний відмовився від пояснень, не підписував документи на місці ДТП, а давав пояснення та підписував документи після освідування в районному відділі міліції в присутності захисника;

- свідок ОСОБА_16, суду показав, що в середу 07 березня 2012 року, о котрій годині, точно не пам'ятає, після обіду він повертався з м. Києва і заїхав в смт. Ставище. До нього зателефонував ОСОБА_11 і повідомив, що на перехресті біля аптеки трапилося ДТП, автомобіль „Мітсубісі" обганяв ОСОБА_11 з права і збив людину. ОСОБА_19 був на службовому автомобілі, він був на власному автомобілі. Він відразу приїхав за ОСОБА_19, через 1-2 хв. на місце ДТП, бо входив до слідчо-оперативної групи та спілкувався з підсудним. Складали документи. Підсудний на місці ДТП відмовився давати пояснення, підписувати схему, яку склав ОСОБА_19, хоч був присутній при складанні схеми ДТП. Погода в день ДТП видалась пасмурною, була світла пора дня. Сніг лежав на обочині, асфальтне покриття було сухе. Він взяв підсудного на освідування. Прийняли таке рішення з ОСОБА_19 за погодженням із слідчим. Освідування підсудного проводилось при ньому. Щоб підсудний був тверезий, до нього ніхто не звертався з таким проханням. Він не говорив, що підсудний був напідпитку. До лікарні коли приїхали, не може сказати. Прізвище чергового лікаря, який оглядав підсудного, не пам'ятає. Підсудний продув в прибор „Алконт", номер якого не може сказати. Результатом освідування, як він побачив, були нулі. Підсудний був в шоковому стані, забажав здати кров, черговий лікар викликала нарколога ОСОБА_10, яка прийшла близько через 20 хв. Коли чекали на ОСОБА_10, він виходив з приміщення лікарні, а підсудний був в приймальному відділенні. В цей період він не саджав його до свого автомобіля. Щоб сидів в його автомобілі підсудний близько 19 години, виривався з автомобіля, не пам'ятає такого випадку. Коли ОСОБА_10 прийшла, дала апарат „Алконт", підсудний продув апарат і фельдшер відібрала в нього кров в його присутності. Кров бралася в пробірку, здається, з пальця. Водій ходив в аптеку брав шприц. Фельдшер набрала кров в шприц, потім перелила в одну пробірку. ОСОБА_10 опечатала пробірку при ньому. Здається, лікар не писала висновок медичного освідування підсудного. Він забрав підсудного в районний відділ міліції, де той давав пояснення та підписував документи в присутності захисника, на місце ДТП з підсудним уже не повертався.

Вина підсудного підтверджується також:

- протоколом огляду місця події від 07 березня 2012 року, згідно якого оглянута ділянка проїзної частини вул. Радянської в смт. Ставище Київської області, де сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_7 (а. с. 13);

- фототаблицею до протоколу огляду місця події від 07 березня 2012 року (а.с. 14-18);

- схемою до протоколу огляду місця події від 07 березня 2012 року, де зафіксовано розташування транспортного засобу, сліди гальмування автомобіля та місце наїзду (а.с. 19);

- протоколом огляду транспортного засобу від 07 березня 2012 року, відповідно до якого оглянутий автомобіль марки Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 20);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 07 червня 2012 року, яке проводилося за участю свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, в присутності потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 107-108);

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_1 від 07 травня 2012 року (а.с. 74-75);

- висновком судово-медичної експертизи №64/д від 20 квітня 2012 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи встановлено, що смерть ОСОБА_7, наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепа і крововиливом під оболонки головного мозку. Так при дослідженні трупа були виявлені ушкодження: перелом кісток зводу та основи черепа, крововилив під оболонку головного мозку, кров в шлуночках мозку, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, розрив передніх зв'язок грудного відділу хребта, садна, крововиливи. Черепно-мозкова травма, що викликала смерть ОСОБА_7, виникла від дії тупого предмета (ів), могла виникнути в результаті ДТП при наїзді легкового автомобіля на пішохода, в момент наїзду потерпіла знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні, місцем первинного контакту стала зовнішня поверхня правого стегна. Тілесні ушкодження могли виникнути в строк і при обставинах вказаних в постанові. Травма, що потягла смерть ОСОБА_7, є ознаками тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечна для життя в момент спричинення (а.с. 92);

- висновком судової автотехнічної експертизи №116 від 08 травня 2012 року згідно якого: система робочого гальма автомобіля марки Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Рульове керування автомобіля марки ubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля марки shi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с. 96-105);

- висновком судової автотехнічної експертизи №161 від 02 липня 2012 року згідно якого: швидкість руху автомобіля марки ubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, яка приблизно може відповідати видимим слідам гальмування «юзу», залишеним автомобілем на місці пригоди, була не меншою 51.. .52км/год. Водій автомобіля марки Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 у дорожній ситуації, що склалась, з технічної точки зору, повинен був керуватися вимогами п. 12.3 ПДР України, зміст яких викладений в дослідницькій частині висновку. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки ishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху. По причинах вказаних в дослідницькій частині дослідження питання можливості об'їзду пішохода не досліджується. Проведеними дослідженнями встановлено, що водій знаходився в такій дорожній обстановці, що при своєчасному виконанні технічних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України він мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода (а.с. 111-115).

Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені і перевірені в судовому засіданні обставини справи та докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7, а саме: порушення вимог п. п. 1.5; 1.7; 2.3 (б); 12.3 Правил дорожнього руху України.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує: ступінь тяжкості злочину, вчиненого з необережності; дані, які характеризують особу підсудного; наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання; часткове усунення підсудним шкоди, заподіяної потерпілим скоєнням злочину.

Судом враховується те, що підсудний вчинив тяжкий злочин, повністю визнає вину в його скоєнні.

Аналіз даних про особу підсудного вказує на те, що він в даний час працює в ДЗ «Ставищенської РайСЕС»на посаді оператора комп'ютерного набору, на утримані має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_5, суд визнає щире каяття.

Суд відповідно до частини 4 ст. 67 КК України не враховує при призначенні підсудному покарання в якості обставини, що обтяжує покарання підсудному, такої обставини, як тяжкі наслідки, завдані злочином, оскільки тяжкі наслідки у вигляді спричинення смерті потерпілого передбачені в частині 2 ст. 286 КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, вину свою в скоєному злочині визнав повністю, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного положень ст. ст. 69, 75 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

По справі заявлено цивільні позови:

- цивільний позов потерпілої ОСОБА_1, за яким остання просить стягнути на її користь з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 51802 грн. 05 коп. та моральну шкоду в сумі 250000 грн. (Т.1 а.с.195-197). Цивільний позов підсудний визнає частково, а саме: в частині відшкодування моральної шкоди - 15000 грн., та в розмірі 3352 грн. 05 коп. (витрати на лікування) в частині відшкодування матеріальної шкоди;

- цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, за яким останній просить стягнути з ОСОБА_5 250000 моральної шкоди (Т.1 а.с. 208-209). Цивільний позов підсудний визнає частково, а саме: в частині відшкодування потерпілому 15000 грн.

Представник ПрАТ «Страхова компанія «Статус»в судове засідання не прибув, про місце, час та дату судового розгляду по справі належним чином повідомлений, направив до суду письмові заперечення на позови цивільних позивачів з додатком (Т.1 а.с.251-260).

Вирішуючи питання вказаних цивільних позовів, суд вважає, що зазначені позови підлягають частковому задоволенню з наступних міркувань.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Як вбачається з матеріалів справи 23.01.2012 року між ОСОБА_5 та ПрАТ «Страхова компанія «Статус»був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, що підтверджується полісом №АВ/2885138, відповідно до якого страховик забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим особам внаслідок транспортної пригоди. Відповідно до вказаного полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю складає 100000 гривень, за шкоду заподіяну майну -50000 гривень та розмір франшизи -510 гривень (Т. 1 а. с. 22).

Згідно із статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року №1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 9.3 статті 9 вказаного Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно із статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року №1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана, зокрема: з лікуванням потерпілого; із смертю потерпілого.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Потерпілій і цивільному позивачу ОСОБА_1 злочинними діями підсудного під час вказаної ДТП було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в тому, що вона з моменту ДТП по даний час переносить моральні страждання у зв'язку із смертю її матері, втрата матері порушила нормальні життєві зв'язки її та її сім'ї, змінився її звичний спосіб життя. В зв'язку з смертю матері погіршився стан здоров'я потерпілої і вона змушена була звертатись до лікарні (Т.1 а.с. 264), в неї з'явились певні порушення пам'яті та сну, хвилюється під час спілкування з родиною та оточуючими людьми, що в кінцевому підсумку не може не позначитися негативно на її психологічному стані. Підсудний на час розгляду справи відшкодував ОСОБА_1 5000 гривень в рахунок часткового погашення моральної шкоди (Т.2 а. с. 9).

Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу страждань, які зазнала ОСОБА_1 їй повинна бути відшкодована ПрАТ «Страхова компанія «Статус»моральна шкода в сумі 5000 гривень. Решту моральної шкоди в сумі 60000 гривень на користь ОСОБА_1, слід стягнути з підсудного, з урахуванням його майнового стану.

Потерпілому і цивільному позивачу ОСОБА_3 злочинними діями підсудного під час вказаної ДТП було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в тому, що він з моменту ДТП по даний час переносить моральні страждання у зв'язку із смертю його матері, втрата матері порушила нормальні життєві зв'язки його та його сім'ї, змінився його звичний спосіб життя. В зв'язку з смертю матері погіршився стан здоров'я потерпілого і він змушений був звертатись до лікарні (Т.1 а.с. 265), в нього з'явились певні порушення сну, хвилюється під час спілкування з родиною та оточуючими людьми, що негативно позначилось на його психологічному стані. Підсудний на час розгляду справи відшкодував ОСОБА_3 5000 гривень в рахунок часткового погашення моральної шкоди (Т.2 а. с. 11).

Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу страждань, які зазнав ОСОБА_3 йому повинна бути відшкодована ПрАТ «Страхова компанія «Статус»моральна шкода в сумі 5000 гривень. Решту моральної шкоди в сумі 60000 гривень на користь ОСОБА_3, слід стягнути з підсудного з урахуванням його майнового стану.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Згідно п.27.1 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року №1961-IV, - право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу»від 10.07.2003 року №1102- IV поховання померлого -це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Ритуальні послуги -послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштування місця поховання.

Загальна сума матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 внаслідок ДТП, що призвела до загибелі її матері становить 51802 грн. 05 коп. Підсудний сплатив потерпілій 3353 грн., в рахунок часткового погашення завданої матеріальної шкоди (Т.2 а. с. 10).

Враховуючи викладене, суд вважає, що з ПрАТ «Страхова компанія «Статус»слід стягнути на користь ОСОБА_1 27999 грн. 05 коп. матеріальної шкоди. Понесені потерпілою ОСОБА_1 затрати на організацію поминальних обідів не відносяться до витрат з поховання, які відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодовує страховик, тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в стягненні матеріальної шкоди у цій частині.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 КПК України речові докази по справі: автомобіль марки Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, що зберігається на майданчику тимчасового тримання Ставищенського РВ ГУМВС України в Київській області, слід повернути власнику ОСОБА_5

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути судові витрати на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області за експертні дослідження.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»(02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, офіс 109, ЄДРПОУ 31201694) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8, жительки АДРЕСА_3) матеріальну шкоду в розмірі 27999 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 05 копійок, та моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8, жительки АДРЕСА_3) моральну шкоду в сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»(02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, офіс 109, ЄДРПОУ 31201694) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_11, жителя АДРЕСА_4) моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_11, жителя АДРЕСА_4) моральну шкоду в сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

Міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд, не змінювати засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу.

Обчислення строку покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку у виконання.

Речові докази по справі -автомобіль марки Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_5.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, за проведення експертизи та дослідження в сумі 1765 грн. 44 коп. та за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 1471 грн. 20 коп. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713, рахунок №31250272210700, банк одержувача: УДК в Київській області, МФО 821018; призначення платежу: за проведення експертизи та дослідження, та за проведення судової автотехнічної експертизи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко