Рішення № 27312964, 31.10.2012, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/15043/12

2/1715/2875/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н.Ю.,

при секретарі Швець А.Л.,

з участю представника позивача Шелестюка В.П.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Із серпня 2012 року в провадженні Рівненського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки у вигляді квартири АДРЕСА_1 загальною площею 33,50 метрів квадратних, належного на праві власності відповідачу, на підставі договору Іпотеки № ROHIGK00000083 від 08 листопада 2006 року між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р. № 85, на забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії /Договором кредиту/ між сторонами № ROHIGK00000083 від 08 листопада 2006 року, загальна сума заборгованості по якому станом на 05.07.2012 року становить 29 999,03 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ від 05.07.2012 року складає 239 767,25 грн. На підставі ч.2 ст. 39, ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України одночасно із рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки просять суд винести рішення про виселення зі зняттям із реєстраційного обліку відповідача та інших мешканців житлового приміщення за заявою іпотекодерджателя, оскільки такі підлягають виселенню на вимогу іпотекодержателя.

Письмове заперечення відповідача на позовну заяву суду не надане.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі і просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачу, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 33, 50 метрів квадратних, для задоволення грошових вимог позивача за Договором кредиту в сумі 29 999,03 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ від 05.07.2012 року складає 239 767,25 грн., виселити із житлового приміщення відповідача та інших мешканців, що з нею проживають. Також просить суд стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково в частині звернення стягнення на квартиру, позовну вимогу позивача з приводу виселення із квартири, яка зареєстрована у встановленому порядку за нею на праві власності, не визнала. Додатково пояснила, що іншого житла вона не має, сама виховує дочку, яка є студенткою, проживають без реєстрації із неповнолітньою донькою в спірній квартирі. Розрахунку суми заборгованості не оспорює. Посилається на скрутне матеріальне становище.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено на підставі досліджених доказів, що 08 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № ROHIGK00000083.

Відповідно до п. 1.1. договору кредиту, позивач в порядку та на умовах, визначених договором кредиту, надає відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді не поновлювальної кредитної лінії в сумі 27 000 (п'ять тисяч) доларів США 00 центів (далі за текстом - „Кредит") для купівлі нерухомості, а також 4 860 (чотири тисячі вісімсот шістдесят) доларів США 00 центів на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,00 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00 % або 12% річних на суму залишку заборгованості кредиту, щомісяця в період сплати в розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п. 3.11 Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 Договору, з кінцевим терміном повернення 05.11.2026 року.

Розрахунок заборгованості згідно кредитного договору № ROHIGK00000083 від 08 листопада 2006 року свідчить про наявність заборгованості по кредиту наданому відповідачу станом на 05 липня 2012 року на вказану позовом суму, що складалася із 25 246,40 доларів США заборгованості за кредитом, 3 350, 18 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, 503,38 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 899,07 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

У зв'язку з порушення відповідачем умов договору в останньої перед банком виникла заборгованість, яка становить 29 999,03 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ від 05.07.2012 року складає 239 767,25 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 08 листопада 2006 року був укладений договір іпотеки № ROHIGK00000083, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р. № 85. Предметом іпотеки згідно п. 7 даного договору є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 Згідно п.11 Договору, вартість предмета іпотеки сторони визначили в сумі 136 350,00 грн. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 08 листопада 2006 року за реєстровим № 2611, зареєстрованого в Державному реєстрі іпотек 08 листопада 2006 року за реєстраційним номером - 4019578. Відповідачем здійснена державна реєстрація права власності на вказану квартиру у встановленому порядку, після чого відповідачка ОСОБА_2 разом із неповнолітньою дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають в спірній квартирі, яка є предметом іпотеки, будучи зареєстрованими в с. Бережки Дубровицького району. Доказів наявності іншого житла у власності чи користуванні відповідача або її дитини не встановлено.

Відповідно до п. 7 договору іпотеки, відповідач ОСОБА_2 передала в іпотеку позивачу вище вказану квартиру у якості забезпечення виконання відповідачем зобов'язань, що випливають із договору кредиту, а саме: повернення кредиту в сумі 29 999,03 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ від 05.07.2012 року складає 239767,25 грн., що складалася із 25 246,40 доларів США заборгованості за кредитом, 3 350, 18 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, 503,38 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 899,07 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Згідно умов договору іпотеки (п. 16.7.1.), позивач (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_2 вимог кредитного договору щодо своєчасного погашення процентів за користування кредитом, на виконання вимог кредитного договору, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про іпотеку», 28 березня 2012 року позивачем був надісланий відповідачу лист з вимогами повністю повернути заборгованість за кредитним договором протягом тридцяти днів з моменту отримання вказаного повідомлення та з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зазначених вимог. Такі вимоги позивача були залишенні без задоволення. Банком також було запропоновано відповідачу здійснити продаж предмета іпотеки на погоджених з банком умовах з метою використання отриманих коштів на погашення кредиту, однак відповідач не погодився на такі умови, та не вчиняв жодних дій для їх реалізації.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в тому числі зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У відповідності до ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право в разі порушення боржником, забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки після того, як вони добровільно не звільнять житлове приміщення.

Отже, суд вважає, що позовна вимога позивача про звернення стягнення на майно повністю доведена, обґрунтована на підставі чинного законодавства та підлягає до задоволення.

Відповідно положень ст.ст. 386, 387,391,393 ЦК України, передбачені забезпечений державою рівний захист прав усіх суб'єктів права власності від порушень такого права.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як за підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 до виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки зберігає право власності на предмет іпотеки, крім тугого врегульований вказаний вище порядок виселення мешканців, позивач має право після звернення стягнення на будинок направити відповідачу, та особам, що мешкають у вказаному будинку письмову вимогу про їх добровільне виселення протягом одного місяця з дня отримання вимоги. Уразі відмови мешканців квартири висилитися, їх виселення може бути проведено у судовому порядку. Таким чином, позовні вимоги щодо виселення відповідача та членів його сім'ї з будинку, що є предметом іпотеки та зняття їх з реєстрації є передчасним.

Відповідно до статті 88 ЦПК України -підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2504,97 грн. судових витрат, які були оплачені позивачем при подачі позовної заяви, підтверджені платіжними дорученнями позивача № IHN97B0210 від 27.04.2012 року та № PROM6B2DXR від 06.07.2012 року.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 589, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33,35 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 в частині звернення стягнення заборгованості по договору кредиту № ROHIGK 00000083 від 08 листопада 2006 року в розмірі 29 999,03 доларів США, що за курсом валют згідно службового розпорядження НБУ від 05.07.2012 року складає 239767,25 грн., на предмет іпотеки задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 належну на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки /на підставі договору іпотеки № ROHIGK 00000083 від 08 листопада 2006 року/ ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом із особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

В задоволенні позовних вимог Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та інших осіб про виселення відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, відшкодування судових витрат в справі на суму 2504, 97 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю. Музичук