Рішення № 27308609, 06.11.2012, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/2166/12 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дем'яненко Г.В.,

позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в жовтні 2012 року до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що з відповідачем зареєструвала шлюб 26 січня 2011 року у виконавчому комітеті Дачнівської сільської ради м. Судака Автономної Республіки Крим, актовий запис № 01.

Під час перебування у фактичних шлюбних правовідносинах у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя з відповідачем не склалось. Причиною розірвання шлюбу вказує різні погляди на життя та ведення спільного господарства.

Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач не надає у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина, не має постійного місця роботи.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, з огляду на зазначені в позові обставини.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням змісту заяви позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивачку, дослідивши подані докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Судом встановлено, що сторони одружені 26 січня 2011 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане виконавчим комітетом Дачнівської сільської ради м. Судака Автономної Республіки Крим, актовий запис № 01 (арк. справи 5).

Під час перебування у фактичних шлюбних правовідносинах у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 6).

Шлюбно-сімейні відносини сторони не підтримують і відновлювати не мають наміру.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності до ст. 109 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася, шлюб існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Примирення між ними неможливе. Сторонами не заявлено про спір щодо визначення місця проживання дитини та наявність майнового спору між ними.

За таких обставин суд, оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважає, що підстави, на які посилається позивачка, наполягаючи на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

У відповідності зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Як зазначається у ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегульований, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій формі.

У відповідності з вимогами п.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач офіційно не працює, має нерегулярний, мінливий дохід.

Передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.

У відповідності з вимогами п. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні свого сина передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з його утримання, чим порушує права дитини на достатній рівень життя, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану відповідача і визначає аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 грн. щомісячно.

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені до суду з позовом про стягнення аліментів, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Крім того, суд дійшов висновку щодо повернення відповідачем позивачці суми судового збору, сплаченого за подачу позову про розірвання шлюбу.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

На підставі ст.ст. 105, 112, 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26 січня 2011 року виконавчим комітетом Дачнівської сільської ради м. Судака Автономної Республіки Крим, актовий запис № 01 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - «ОСОБА_1».

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище - «ОСОБА_2».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Ладижинки Уманського району Черкаської області, аліменти у розмірі 600,00 (шістсот гривень 00 копійок) грн. щомісяця на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, починаючи з 11 жовтня 2012 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 107,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Ладижинки Уманського району Черкаської області, в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКУ, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Судацьким міським судом за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення за формою, змістом та в порядку, передбаченими ст.ст. 228, 229 ЦПК України.

Суддя М. Сич