Ухвала суду № 2730759, 06.08.2007, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1568/2007 p.

УХВАЛА

06 серпня 2007 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області Жмуд Н.М., у складі головуючого судовим засіданням судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розгля­нувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерної компанії "Харківобленер-го" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення оплати за дого­вором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2007 року Акціонерна Компанія "Харківобленерго" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат, посилаючись на те, що згідно відкритого особистого ра­хунку НОМЕР_1 на підставі договору про користування електричною енергією, побутовий абонент ОСОБА_1 та ч.1ени його родини використовували електроенергію для власних по­бутових потреб за адресою : АДРЕСА_1. Однак станом на 28 квітня 2007 року заборгованість по сплаті за викорис­тану електроенергію склала 170 грн. 78 коп.. У відповідності з пунктами 19,20 Правил користу­вання електричною енергією для населення і пунктів 1,11 Договору відповідачі були зо­бов'язані щомісячно проводить оплату за використану ними електроенергію не пізніше 10 чис­ла наступного місяця, або в термін вказаний в платіжному документі Лозівського РВЕ АК "Ха­рківобленерго", але своєчасно відповідачі не вносили оплату за використану електроенергію, тому у них виникла заборгованість.

На підставі вищевикладеного, Акціонерна Компанія "Харківобленерго" просить стягнути на її користь солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 : заборгованість за використану електроенергію в сумі 170 грн. 78 коп.; витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн., а також витрати по сплаті судового збо­ру в сумі 51 грн. 00 коп..

У судовому засіданні інтереси позивача представляв Куліш В.І. на підставі довіреності від 25 червня 2007 року № 01-62 ор/3570, що не суперечить положенням діючого цивільно-процесуального законодавства України, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 38 ЦПК України - сто­рона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження крім справ про усиновлення, можуть брати участь у цивільній справі особисто або через свого представни­ка.

Частиною 3 статті 38 ЦПК України встановлено, що юридичних осіб представляють органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представни­ки. Представник позивача у судовому засіданні вказав, що відповідач сплатив суму заборгова­ності за використану електричну енергію на суму в 170 грн. 78 коп.. На підставі сплати відпові­дачами заборгованості за використану електричну. Представник позивача в межах повноважень наданих йому за довіреністю, надав суду письмову заяву якою відмовляється від позовних ви­мог в частині стягнення заборгованості за використану електричну енергію, однак наполягав на стягненні з відповідачів сплачених при зверненні до суду судового збору та витрат на інформа­ційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах, оскільки відповідачами заборгованість була погашена вже після подання позивачем позову до суду.

У судовому засіданні 06 серпня 2007 року, ОСОБА_1, вказав, що позов пред»явлений до нього, він визнає і знає, що в нього на момент звернення до суду, була заборгованість по сплаті за використану електричну енергію, однак, 01 серпня 2007 року, ним дана сума заборгованості була погашена. Крім того, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, прохав суд стягнути з нього судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскіль­ки саме з ним було укладено договір про користування електричною енергією з АК «Харківоб-ленерго». В підтвердження викладеного, ОСОБА_1 про що надав суду оригінал квитанції та її копію, та прохав суд, оригінал йому повернути. Відповідач ОСОБА_2 у судове засі­дання не з»явилася, про час і місце слухання справи повідомлена своєчасно та належним чи­ном, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання нею судової повіст­ки. Заперечень на позовну заяву, не надала.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення су­ду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відпо­відача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Оскільки сторонами у досудовому порядку спір за даною цивільною справою врегульований, відповідачі позов визнали у повному обсязі, відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу, та виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі, можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання за наявності для того законних підстав для задоволення позову.

У попередньому судовому засіданні представник позивача надав суду письмову заяву, в якій вказав на відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідачів суми заборгованості за використану електричну енергію, однак наполягав на солідарному стягненні з відповідачів су­дових витрат - судового збору на 51 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпе­чення розгляду цивільної справи на суму в 30 грн. 00 коп.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 174, ч. З ст. 206 ЦПК України представник позивача попере­джений про наслідки відмови від позову, оскільки провадження у справі закривається і він не зможе повторно звернутись до суду з приводу спору між тими самими сторонам, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Згідно довіреності від 12 липня 2007 року (а.с. №15), представник позивача наділений правом відмови від позову.

Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, оскільки з доданої до мате­ріалів справи квитанції від 01 серпня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_1, дійсно було проведено проплату за використану електричну енергію на суму в 170 грн. 78 коп.

Згідно з п. З ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, як­що позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідач ОСОБА_1 прохав суд повернути йому оригінал квитанції про сплату заборго­ваності за використану електричну енергію, а долучити до матеріалів справи її ксерокопію

Згідно ст. 138 ЦПК України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням за­конної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шко­ди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу. Виходячи з викладеного, суд задовольняє клопотання позивача в цій частині.

В своїх письмових поясненнях (а.с.326) відповідач ОСОБА_1 прохав покласти на нього судові витрати, оскільки саме з ним було укладено договір з АК «Харківобленерго» (а.с.№9-10), крім того, відповідач ОСОБА_2 не працює, і перебуває у відпустці по догляду за дити­ною.

З огляду на матеріали справи, дійсно вбачається, що договір про користування електричною енергією, укледено між АК «Харківобленерго» та ОСОБА_1. Уклавши даний договір, саме ОСОБА_1 взяв на себе певні зобов»язання за ним.

Згідно ст. 1 Договору НОМЕР_1 про користування електричною енергією (а.с. № 9-Ю), укла­деного між АК "Харківобленерго" та відповідачем, Енергопостачальник (позивач по справі) бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві (відповідачу по справі) електричну енергію у необхідних його обсягах, а споживач бере на себе зобов'язання оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у термін, передбачений цим договором. Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами че­рез приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаче­ного договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергети­чного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 11 даного Договору (а.с.9-10), Споживач електричної енергії зо­бов'язується : вносити плату за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору. Згідно до п. 20 даного Договору, встановлено, що - Споживач несе відповідальність за про­строчення внесення платежів за електричну енергію.

Уклавши даний договір (а.с№9-10) сторони взяли на себе певні права та зобов'язання. Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, вико­нати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відпо­відно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У статті 16 Договору вказано, що розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. По факту отримання платіжного документа, виписаного Енергопостачальником, оплата здійснюється у термін, обумовлений у платіжному документі. У разі не отримання платіжного документа, пла­та за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно ч.1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне виключити з кола відповідачів по справі ОСОБА_2.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розпо­ділити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та ви­трат пов'язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивачем заявлено про стягнення на його користь з відповідачів витрат на ін­формаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 30 грн. 00 коп., судового збору за подання позову до суду на суму в 51 грн. 00 коп..

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільно Процесуального Кодек­су України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і роз-

міри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в ЗО грн. 00 коп., що під­тверджується платіжним дорученням № 308 (а.с.№2), судовий збір на суму 51 грн. 00 коп. -платіжне доручення № 300 (а.с.№1).

Судом встановлено, що відповідач виконав свій обов'язок по сплаті за користування електрич­ною енергією, вже після звернення позивачем до суду з даним позовом. Тому відповідно до ст. 89 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх по­несених ним у справі витрат з відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд стягує на користь АК «Харківобленерго» з ОСОБА_1, - судовий збір в розмірі 51 гривні 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень 00 коп..

Керуючись ст. ст. 38, 44, 79, 88, 89, 130, 174, п. З ч. 1 ст. 205, ч. З ст. 206, 209, 210, 212-215,218 ЦПК України; ст. 509, 526, 610, 714 ЦК України; Частиною 5 Розділу Прикінцевий та перехід­них положень Цивільно Процесуального Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" доОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення оплати за договором купів-лі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат - закрити, у зв'язку з відмовою по­зивача від позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» (р/р 260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Харків МФО 350589 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. 00 коп. та витра­ти по сплаті судового збору в сумі 51 грн. 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 квитанцію про сплату заборгованості за використа­ну електричну енергію на суму в 170 грн. 78 коп.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської облас­ті шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскар­ження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеля­ційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі по­дання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після роз­гляду справи апеляційним судом.