Рішення № 27299533, 19.10.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2-2957/11

Провадження 2-412-1948/12

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2012 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого -судді Черновського Г.В.

при секретарі -Савченко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у вересні 2009 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 в якому з уточненням позовних вимог просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 219 042 грн. 01 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та стягнути з ТОВ «УФА «Верус»200 грн. відповідно до умов договору №470 від 15 січня 2009 року.

До Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання по справі не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідачі вважаються повідомленими про день та час судового засідання і такими, що відсутні без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

ОСОБА_1 з 22 березня 2008 року знаходилася в трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк»на посаді спеціаліста з іпотечного кредитування Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанку».

Згідно кредитного договору №HMIWGA00000017 від 16 травня 2008 року, Ізяславським відділенням Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_2 був оформлений та виданий кредит за програмою «Житло в кредит»у розмірі 129 500 грн. 06 коп. строком на 15 років, зі сплатою відсотків у розмірі 1, 67 % щомісячно, строком погашення до 15 травня 2023 року. Оформленням кредиту займався спеціаліст іпотечного кредитування Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк»- ОСОБА_1

Судом встановлено, що забезпеченням за вищезазначеним кредитним договором була нерухомість, а саме житловий будинок загальною площею -50,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що в провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької області знаходилась цивільна справа №2-8/2010 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове повернення кредиту.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2010 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»були задоволенні частково, стягнуто з ОСОБА_2 (позичальника) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»114 236,19 грн. У солідарному стягнення з поручителя банку відмовлено через встановлення факту не підписання ОСОБА_3 договору поручительства. Тобто, є рішення суду, яке набрало законної сили, і яке встановило факт здійснення неправомірних дій при оформленні договору поручительства. (А.С. 65). Судом встановлено, що на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором складає 219 242 грн. 01 коп.

Судом встановлено, що згідно висновків управління безпеки Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк»від 26 березня 2009 року про результати службових розслідувань, у відповідача були виявлені порушення кредитних процедур.

Судом встановлено, що сформований відповідачем пакет документів був підставою для видачі кредитних засобів банку, а враховуючи те, що відповідач сформував пакет документів, що містить недостовірну інформацію про позичальника, фактично видані кредитні кошти залишилися незабезпеченими. У даній ситуації у банка немає правових підстав для стягнення виданих засобів з поручителя по кредитному договору, а також враховуючи неправдивість інформації внесеної в комплекси банку кредит залишився незабезпеченим. Наявність рішення суду не вплинуло на погашення заборгованості за кредитним договором перед банком.

Відповідно до ст.ст.553, 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 219 042 грн. 01 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Оцінюючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»до ТОВ «УФА «Верус» суд вважає їх безпідставними та вважає можливим у задоволенні їх відмовити, оскільки суд не знаходить правових підстав щодо стягнення 200 грн. з такого відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1323 грн. 27 коп. в рахунок відшкодування оплати судового збору та 252 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ, а всього 1575 грн. 27 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство про стягнення заборгованості -відмовити.

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»збитки у розмірі 219 042 грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»судові витрати у розмірі 1575 грн. 27 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Г.В.Черновськой