Рішення № 27298788, 26.10.2012, Селидівський міський суд Донецької області

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №543/3176/12 2/543/1108/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2012 року м. Селидово

Селидівський міський суд Донецької області у складі

головуючий суддя Жарова Ю.І.

при секретарі Костенко К.О.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Попової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в особі ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені Н.С. Сургая»про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання,

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені Н.С. Сургая»про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання, в якому зазначив, що він в період часу з 10.11.1999 р. перебував у трудових відносинах з підприємством ДП Донецька енергетична компанія ВП «шахта «Південнодонбаська № 3 ім.Н.С. Сургая», працюючи за професією гірноробочий очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

07.08.2007 р. його звільнено з підприємства за станом здоров»я за п.2 ст.40 КЗпП України.

Загальний стаж його роботи в шкідливих умовах складає 23 роки 04 місяці.

Внаслідок впливу шкідливих умов гірничого виробництва у нього виникло професійне захворювання.

При обстеженні в КЛПУ Донецька обласна клінічна лікарня профзахворювань, яке проводилось в період часу з 19.06.2007 р. по 06.07.2007 р. йому встановлено діагноз: «Первинно. Хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, помірне лікування. Легенева недостатність першо-другої міри. Захворювання професійне".

07.08.2007 р. при огляді обласного МСЕК № 4 м.Донецька його визнано інвалідом третьої групи та встановлено факт втрати професійної працездатності в результаті профзахворювання в розмірі 40 відсотків.

Висновком МСЕК від 12.08.2009 р., ОСОБА_1 підтверджено третю групу інвалідності та втрату професійної працездатності внаслідок профзахворювання в розмірі 40 відсотків безстроково.

Професійне захворювання, що виникло в нього в результаті професійної діяльності й обумовлене винятково впливом шкідливих умов праці, заподіяло значну моральну (немайнову) шкоду, що виражається у фізичних і моральних стражданнях, а саме:

в результаті встановленого в нього професійного захворювання, він визнаний інвалідом третьої

групи;

- в результаті професійного захворювання втратив професійну працездатність в розмірі 40%;

- у зв'язку з хворобою відчуває задишку не тільки під час незначних фізичних навантажень, але й в стані покою, його турбує постійний кашель, відчуття нестачі повітря. Крім цього, турбує біль в грудній клітині, головний біль; він відчуває загальну слабкість та підвищене стомлювання;

- вперше діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів, був встановлений у нього в березні 2007 року, починаючи з цього періоду він практично постійно проходить курси лікування для того, щоб якимось чином підтримати стан свого здоров'я;

- незважаючи на тривале, неодноразове лікування в умовах пульмонологічного відділення, а також в ОКЛПЗ М.Донецька, його стан здоров'я не поліпшується;

У зв'язку з профзахворюванням його життя перетворилось на постійну залежність від медичних препаратів, в тому числі він користується інгаляторами, зокрема, «Сальбутамолом»для полегшення дихання, а також іншими препаратами, без яких не може обходитися. Йому не під силу фізичні навантаження, навіть незначні, отже не може здійснювати звичайну чоловічу роботу. В зв'язку з чим, весь тягар биту лягає на його дружину, що викликає в його відчуття переживання.

Його переживання обумовлені також тим, що виявлене в нього профзахворювання вимагає тривалих реабілітаційних і адаптаційних заходів, динамічного спостереження й періодичного проходження курсів лікування;

- професійне захворювання призвело до порушення звичайних зв»язків з оточенням через відсутність можливості вести активне життя;

- моральні страждання викликає усвідомлення, що він був здоровою людиною, мав роботу, виконання якої винагороджувалось доброю заробітною платнею, мав можливість забезпечити собі і своїй родині достатній рівень життя, міг подбати про родину, був упевнений у своїх силах.

Зараз він є хворою людиною, інвалідом, який не може реалізувати право на право за вільним вибором, в зв»язку з медичними протипоказаннями, втратив можливість забезпечити себе та свою родину достатнім рівнем доходу.

Моральну шкоду, заподіяну йому ушкодженням здоров»я він оцінює в 30000 гривень.

Просить суд, стягнути з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбасська № 3 імені Н.С. Сургая»на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я внаслідок шкідливих умов виробництва 30000 гривень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що позивач не надав доказів того, що він переніс моральні страждання. Крім того, згідно з довідкою МСЕК встановлено втрату працездатності позивача на 40% за практичною ВСУ на кожні 10% втрати працездатності присуджують не більше 3000 грн.

Тому вважає, що позовні вимоги не тільки не обґрунтовані та безпідставно завищені. Просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа -представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Вугледарі в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Приписами статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 тривалий час (з 10.11.1999 року по 07.08.2007 рік) працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме: ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта «Південнодонбасська № 3 імені Н.С. Сургая».

На підприємстві вугільної промисловості позивач працював у особливо шкідливих і небезпечних умовах та під час виконання своїх трудових обов'язків отримав професійне захворювання -хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, помірне лікування. Легенева недостатність першо-другої міри., про що свідчить акт розслідування хронічного професійного захворювання від 19 липня 2007 року.

Згідно висновку лікувально-експертної комісії № 2323 від 06.07.3007 р. при обстеженні ОСОБА_1, яке проводилось в період часу з 19.06.2007 р. по 06.07.2007 р. йому встановлено діагноз: «Первинно. Хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, помірне лікування. Легенева недостатність першо-другої міри. Захворювання професійне".

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 19.07.2007 року, захворювання ОСОБА_1 хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології виявлено на час звернення в ЦМЛ м.Гірник. Професійне захворювання виникло у зв»язку з недосконалістю технологічних процесів неефективність засобів боротьби з пилом.

Згідно довідки МСЕК № 080949, 07.08.2007 р. при первинному огляді обласного МСЕК м.Донецька ОСОБА_1 визнано інвалідом третьої групи та протипоказана робота в підземних умовах, у контакті з пилом, токсичними газами, токсичними речовинами, важка фізична праця. Рекомендовано лікування у лікаря пульмонолога.

Згідно висновку лікарсько-експертної комісії № 2179 від 10.07.2008 р. ОСОБА_1 був обстежений з 30.05.2008 р. по 11.06.2008 р., встановлено діагноз: повт. Хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, помірне лікування. Легенева недостатність першо-другої міри. Захворювання професійне", протипоказана робота в підземних умовах, у контакті з пилом, токсичними газами, токсичними речовинами, важка фізична праця. Рекомендовано лікування у лікарів пульмонолога, трамвомотолога. Санаторно-курортне лікування.

Згідно виписки з Акту огляду МСЕК № 043454 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, при первинному, повторному огляді ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності та визнано 50% втрати працездатності, 10% повторно, 40% первинно.

Згідно довідки МСЕК № 037650 від 12.08.2009 р., ОСОБА_1 підтверджено третю групу інвалідності та втрату професійної працездатності внаслідок профзахворювання в розмірі 40 відсотків безстроково.

Приписами статті 153 Кодексу законів про працю України та статті 13 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці»визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень статей 153, 171 Кодексу законів про працю України та статті 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці»забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, в установах, організаціях покладається на власника або уповноважений ним орган.

Роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об'єднанням профспілок.

На виконання вимог закону постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах» затверджено відповідний Порядок НПАОП 0.00-6.02-04 (далі - Порядок), яким визначена процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності.

Пунктами 42, 46, 51 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, передбачено, що з'ясування обставин і причин нещасного випадку, встановлення кола осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, складання акта розслідування нещасного випадку форми Н-5, а також акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1, належить до компетенції спеціальної комісії.

Отже, порядок установлення факту професійного захворювання на виробництві визначено законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 визнано, що зазначеними законодавчими змінами право цієї категорії громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Обґрунтовуючи вимоги про наявність факту спричинення та розміру компенсації моральної шкоди, позивач у судовому засіданні зазначив, що в результаті отримання професійного захворювання у зв'язку з погіршенням стану здоров'я його звільнено з роботи. Він визнаний інвалідом третьої групи і частково (40%) втратив професійну працездатність. За станом здоров'я він обмежений у побуті, у зв'язку з отриманим захворюванням він знаходиться під наглядом лікарів, проходить систематичні курси стаціонарного і амбулаторного лікування у медичних закладах. Унаслідок цього порушені його звичайні соціальні зв'язки, він знаходиться у постійній нервовій напруженості, що негативно впливає на його психологічний стан. Компенсація моральної шкоди оцінюється позивачем у розмірі 30000 грн.

Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, питання визначення спричинення моральної шкоди працівникам при отримання професійного захворювання не входить до прав і обов'язків комісії (пункт 11).

Крім того, у пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання ОСОБА_1 професійного захворювання на виробництві, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності 40%, визнання його інвалідом третьої групи, необхідність постійного лікування, суд визнає, що професійне захворювання зумовило порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилося на його фізичному та психічному стані, змусили змінити спосіб життя, і таким чином, ОСОБА_1 завдана моральна шкода.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги конкретні обставини захворювання, ступінь його тяжкості, характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль, та, виходячи із суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, встановлює суму відшкодування у розмірі 12000 грн.

Моральна шкода, як наголошується в частині 4 статті 23 ЦК України, відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Правилами частини першої статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення помісячних платежів. Позивач наполягає на її одноразовій виплаті.

Позивачем при зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати не понесені. Приймаючи до уваги, що позивач, на користь якого постановлене рішення, звільнений від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.

Згідно зі ст. 88 ч.2 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 153, 237-1 Кодексу законів України про працю, статтями 23, 1168 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в особі ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені Н.С. Сургая»про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в особі ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені Н.С. Сургая»на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання, одноразово 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в особі ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені Н.С. Сургая» судовий збір в доход держави у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) -37791274, МФО -834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя