Постанова № 27297024, 30.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р.Справа № 5024/1130/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Мацюри П.Ф.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 30.10.2012 року № 870)

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гук О.С., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від 16 серпня 2012 року

по справі № 5024/1130/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аско - Експедиція", м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 10 700, 00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Аско - Експедиція" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 11 529,80 грн. заборгованості, а саме 10 700,00 грн. основної заборгованості, 746,06 пені, 147,74 грн. 3% річних, посилаючись на невиконання останнім зобов'язання щодо розрахунку за договором транспортно - експедиційного обслуговування. Відповідно до клопотання позивача про зменшення позовних вимог в частині суми пені на 3% річних ціна позову склала 10 700,00 грн., в межах якої розглядався спір.

Відповідач проти позову заперечував відповідно до відзиву на позов від 08.09.2012 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16 серпня 2012 року по справі № 5024/1130/2012 (суддя Грицай О.С.) позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 16 серпня 2012 року по справі № 5024/1130/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

18.09.2012 року до апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

29.10.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про розгляд апеляційної скарги за відсутністю його представника, яке було задоволено судовою колегією, оскільки матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представників сторін, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 03.09.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги, а представник відповідача та відповідач надали всі необхідні пояснення в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 20.09.2012 року.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 06.12.2011року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Аско - Експедиція" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір на надання послуг з транспортно - експедиційного обслуговування №РУ-3583, відповідно до якого експедитор (відповідач) доручає, а експедитор-2 (позивач) приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення поставки вантажів автомобільним транспортом по території України, згідно заявок експедитора та товарно-транспортного документу.

Пунктом 1.1 зазначеного договору сторони узгодили, що номенклатура, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі умови та інші умови виконання послуг обумовлюються в заявках-замовленнях, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунки за організацію перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно вартості послуги, яка зазначена в заявці-замовлення, на підставі рахунка експедитора-2, отриманого експедитором.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачено, що відповідач сплачує рахунки позивача на умовах відстрочки платежу -10 банківських днів з дати подання позивачем оригіналів належним чином оформлених усіх наступних документів: акту виконаних робіт; рахунку та товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки).

Розділом "умови оплати" заявок РУ-11314 від 08.12.2011 року та РУ-11557 від 22.12.2011 року сторони також зазначили, що оплата вартості послуг здійснюється на протязі 5 банківських днів після отримання оригіналів наступних документів: акту виконаних робіт; податкової накладної; рахунку-фактури; товарно-транспортної накладної з відміткою про вивантаження під №3 та №4; договору-заявки, засвідчених печаткою; основного договору РУ-3583 від 06.12.2011 року (а.с. 18; 23).

Позивачем було надано суду супровідні листи від 27.12.2011 року Вих. №2909, від 30.12.2011 року Вих. №2922 у яких зазначено про відправку фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 оригіналів наступних документів: актів виконаних робіт №ЗФ13/9013 від 12.12.2011 року, №ЗФ13/9229 від 23.12.2011 року, рахунки фактури "ЗФ13/9013 від 12.12.2011 року, №ЗФ13/9229 від 23.12.2011 року, податкові накладні №179 від 12.12.2011 року та №404 від 23.12.2011 року, договори -заявки №РУ-11314 від 08.12.2011 року та №РУ-11557 від 22.12.2011 року, товарно -транспортні накладні №550770 від 09.12.2011 року та №КлН 00023462 від 22.12.2011 року, основний договір №РЦУ-3583 від 06.12.2011 року. На підтвердження отримання відповідачем вищезазначених документів надані поштові повідомлення, які були отримані уповноваженою особою відповідача ОСОБА_3 04.01.2012 року та квитанції про відправку вищезазначених супровідних листів від 28.12.2011 року та від 31.12.2011 року з відмітками пошти.

Також, представник позивача надав супровідний лист від 20.01.2012 року Вих. №69 щодо направлення відповідачу оригіналів товарно -транспортних накладних №550770 від 09.12.2011 року, №КлН00023462 від 22.12.2011 року, №541201 від 06.12.2011 року які були отримані представником відповідача ОСОБА_3 25.01.2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та квитанція від 20.01.2012 року. Тобто на протязі 20 днів пошту приймала одна і теж особа, саме ОСОБА_3 . Тому довідка приватного підприємця ОСОБА_2 про відсутність в нього найманих працівників у штаті за період з 01.09.2011 р. по 01.09.12 р. та неможливість прийняти пошту не заслуговує на увагу, а свідчить про стійке небажання розрахуватися за отримані понад 10 місяців тому назад послуги. Крім того уповноважена на отриманні поштової кореспонденції особа не обов'язково має бути у штаті приватного підприємця.

Представником позивача надані копії видаткових накладних №404, №179 на виконання договору про надання послуг від 06.12.2011 року на суми 4 500,00 грн. та 6 200,00 грн. на підтвердження виконання умов договору.

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, укладений між сторонами від 06.12.2011 року №РУ-3583 є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Термін оплати вартості наданих послуг закінчився 01.02.2012 року, оскільки 20.01.2012 року передбачені договором та заявкою документи, які є підставою оплати послуг, ним були надіслані відповідачу поштою. З наданих документів позивача вбачається, що він направляв на адресу відповідача пакет документів передбачений п. 3.2 договору.

Колегія суддів зазначає, що представник відповідача у судовому засіданні не заперечував сам факт доставки вантажів, питання полягало лише в належному поданні оригіналів всіх документів. Відсутність описи вкладення цінного листа не може свідчить про невиконання позивачем обов'язку подання оригіналів документів, оскільки сам договір про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування не передбачає обов'язкового подання документів поштою з описом вкладення.

Матеріали справи містять акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору РУ-3583 від 06.12.2011 року №ЗФ-13/9013 та №ЗФ-13/9229, які підписані сторонами спору та мають печатки, недійсність підпису чи печаток жодною стороною не заперечувалось, таким чином, відповідач, фактично визнав загальну вартість робіт, яка була надана позивачем. Оригіналі цих актів витребувались судом, однак, жодною зі сторін надані не були. (а.с. 21, 26).

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що наявність певних недоліків у заповненні товарно-транспортних накладних при умові повного виконання умов договору доставки вантажів не може бути підставою для відмови у стягненні коштів за договором доставки вантажів. Матеріали справи містять підписані сторонами акти надання послуг, докази відправлення відповідачу документів, передбачених пунктом 3.2 договору про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування від 06.12.2011 року, тому є усі підстави вважати, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка і була стягнута господарським судом .

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 16 серпня 2012 року по справі № 5024/1130/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 05 листопада 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: П.Ф. Мацюра