Рішення № 27295750, 14.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/420

14.03.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Яричів”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд”

про розірвання договору, стягнення 552 600,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Філіппова –за довіреністю б/н від 13.03.12

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Яричів” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” про розірвання договору № 01-28/07 від 28.07.2010 р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Яричів” та товариством з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” та стягнення 552 600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 р. порушено провадження по справі № 56/420.

Ухвалою суду від 16.02.2011 року провадження у справі зупинено до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 43/439 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд”.

Розпорядження в.о. голови господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року справу 56/420 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Яричів” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” про стягнення 552 600,00грн., передано уповноваженій особі для здійснення автоматичного розподілу, за результатами проведення якого справа передана на розгляд судді Гончарову С.А.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2012 року у справі № 43/439 припинено провадження у справі № 43/439 про банкрутство ТОВ «Ласуня Трейд», та на підставі наведеної обставини, ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року провадження у справі № 56/420 поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем в повному обсязі зобов’язань щодо поставки товару, взятих ним на себе за договором № 01-28/07 від 28.07.2010 року. Так, позивач стверджує, що відповідачем було здійснено поставку продукції на загальну суму 137400,00 грн., у той час коли позивачем було здійснено оплату за продукцію в сумі 690000,00 грн. Невиконання відповідачем належним чином господарського зобов’язання за договором поставки спричинило, за твердженням позивача, істотне порушення умов договору, що є підставою для його розірвання за рішенням суду.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву від 02.02.2011 року проти позовних вимог заперечував з тих підстав, що 22.11.2010 року у відношенні ТОВ «Ласуня Трейд»було порушено справу про банкрутство, а позивач у встановлені законом строки звернувся до суду з заявою про визнання його кредитором на суму 552600,00 грн., яка включає до себе і суму боргу, заявлену у даній справі. Відповідачем було наведено, що вимоги позивача, заявлені в межах справи про банкрутство, визнаються відповідачем в повному обсязі та будуть включені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідач про день та час розгляду справи, що відбулось 14.03.2012 року, був повідомлений належним чином, але не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив, заперечень щодо суті позовних вимог не навів.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з’явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

28.07.2010 року між ТОВ «Яричів»(надалі за договором - покупець) та ТОВ «Ласуня Трейд»(надалі за договором - продавець) було укладено договір № 01-28/07 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується постачати і передавати у власність покупця молоко сухе цільне знежирене, в подальшому –продукція, а покупець зобов’язується приймати і своєчасно оплачувати вартість продукції.

Загальна вартість договору складається з вартості окремих партій продукції, що постачаються продавцем покупцю відповідно до умов даного договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що асортимент, кількість та ціна одиниці продукції, що постачається за даним договором, визначається в замовленнях на поставку у відповідності до специфікації до договору.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3. договору асортимент, кількість та дата поставки кожної партії продукції визначаються Замовленнями на поставку покупця, які є невід’ємними частинами цього договору; замовлення направляється продавцю не пізніше ніж за 7 днів до бажаної дати отримання продукції, продавець протягом однієї доби з моменту отримання замовлення має підтвердити всі умови часткової поставки шляхом направлення підписаного Замовлення по факту або письмово узгодити із Покупцем зміни в умовах поставки за відповідним замовленням, допустимі відхилення по кількості продукції складають не більше +/- 5% від кількості продукції за окремим Замовленням Покупця, постачальник зобов’язаний оперативно інформувати покупця про будь-які зміни умов погоджених поставок.

Пунктом 4.3. договору передбачено також, що у разі, якщо постачальник порушує умови Замовлень на поставку по термінах поставки чи кількості без погодження зі сторони покупця, Покупець залишає за собою право відмовитись від договору або вимагати компенсації за порушення умов договору.

Згідно пункту 8.1. договору оплата за поставлену продукцію здійснюється в безготівковому порядку шляхом попереднього перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Продавця на умовах, передбачених специфікацією.

Специфікацією № 1 від 28.07.2010 року сторонами договору визначено, що продавець постачає покупцю продукцію в асортименті, кількості та по цінам: молоко сухе цільне у кількості 10 тонн на загальну суму 390000 грн., молоко сухе знежирене у кількості 10 тонн на загальну суму 300000 грн.; загальна вартість поставки – 690000 грн.

Пунктом 2 специфікації № 1 визначено порядок оплати продукції – передоплата 100% на підставі виставленого продавцем рахунку на протязі 2-х банківських днів з моменту його виставлення.

Поставки продукції розпочинаються з 01.10.2010 року (п. 5 специфікації № 1).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок, позивачем було здійснено оплату продукції згідно договору № 01-28/07 від 28.07.2010 року в сумі 690000,00 грн.

Так, згідно виписки АТ Укрексімбанку в м. Луцьку за 04.08.2010 року позивачем сплачено на користь відповідача згідно рахунку № БХ-ЛТ-00135 від 02.08.2010 року суму в розмірі 190000,00 грн. Згідно виписки ПАТ «Оксі банк»за 04.08.2010 року позивачем сплачено на користь відповідача згідно рахунку № БХ-ЛТ-00135 від 02.08.2010 року суму в розмірі 500001,00 грн.

Проте, відповідачем свої зобов’язання за договором № 01-28/07 від 28.07.2010 року було виконано лише частково та поставлено продукцію на загальну суму 137400,00 грн. згідно: видаткової накладної № БХ-ЛТ-00234 від 19.09.2010 року на суму 23400,00 грн., видаткової накладної № БХ-ЛТ-00238 від 28.09.2010 року на суму 45000,00 грн., видаткової накладної № БХ-ЛТ-00242 від 10.10.2010 року на суму 69000,00 грн.

На іншу частину суми, сплаченої позивачем на виконання умов договору № 01-28/07 від 28.07.2010 року, що складає 552600,00 грн., відповідачем поставку продукції здійснено не було.

Відповідачем було здійснено Замовлення на поставку № 1 від 28.01.2011 року, відповідно до якого визначено асортимент, кількість та ціну продукції, що постачається за договором № 01-28/07 від 28.07.2010 року Наведеним Замовленням передбачалось здійснення поставки на суму 552600,00 грн. Проте, наведене Замовлення було залишено відповідачем без належного реагування.

Листом від 19.10.2010 року № 19/10-02 позивач звертався до відповідача з вимогою відвантажити продукцію на адресу позивача.

Листом від 02.11.2010 року № 162 відповідачем повідомлено позивача про те, що припинення поставки зумовили тимчасові фінансові труднощі відповідача.

З огляду на викладене, з матеріалів справи вбачається неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 01-28/07 від 28.07.2010 року щодо поставки продукції позивачу.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою, зокрема, про розірвання договору № 01-28/07 від 28.07.2010 р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Яричів” та товариством з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд”.

Заперечення відповідача щодо позовних вимог стосуються лише наявністю справи про його банкрутство. Такі заперечення суд не приймає до уваги, оскільки Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2012 року у справі № 43/439 провадження у справі № 43/439 про банкрутство ТОВ «Ласуня Трейд»припинено.

Інших заперечень, зокрема, щодо суті позовних вимог, відповідачем не наведено.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 цього ж кодексу визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимоги однієї із сторін у разу істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, відповідачем не виконано зобов’язання щодо поставки позивачу продукції, прийняті на себе за договором № 01-28/07 від 28.07.2010 р.

При цьому, відповідно до п. 3 Специфікації № 1 право власності на продукцію переходить до покупця з моменту повної оплати вартості продукції.

Згідно акту приймання-передачі продукції на зберігання від 04.08.2010 року, відповідач прийняв на відповідальне зберігання належну позивачу продукцію на суму 690000,00 грн.

Позивачем пояснено суду, що, укладаючи спірний договір, він розраховував на те, що з моменту здійснення повної передоплати на зберігання у відповідача гарантованого перебуватиме зарезервована для позивача продукція, яка постачатиметься в міру необхідності для потреб виробництва, при цьому поставка продукції жодною мірою не залежатиме від подальших цінових коливань на ринку та господарської діяльності безпосередніх виробників продукції.

Таким чином, порушення відповідачем зобов’язання щодо поставки позивачу продукції за договором № 01-28/07 від 28.07.2010 р., є підставою для розірвання договору, а договір підлягає розірванню.

Враховуючи викладене, зважаючи на істотне порушення відповідачем умов спірного договору, позовні вимоги про розірвання договору № 01-28/07 від 28.07.2010 р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Яричів” та товариством з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до суду вимогу про стягнення суми у розмірі 552600,00 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 01-28/07 від 28.07.2010 р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначалось та встановлено судом, позивачем було здійснено передоплату за договором № 01-28/07 від 28.07.2010 року в сумі 690000,00 грн. Натомість, відповідачем свої зобов’язання за договором № 01-28/07 від 28.07.2010 року було виконано лише частково та поставлено продукцію на загальну суму 137400,00 грн.

На іншу частину суми, сплаченої позивачем на виконання умов договору № 01-28/07 від 28.07.2010 року, що складає 552600,00 грн., відповідачем поставку продукції здійснено не було.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 552600,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на таке, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Яричів” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 599, 610, 611, 623, 629, 651, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Яричів” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” про розірвання договору № 01-28/07 від 28.07.2010 р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Яричів” та товариством з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” та стягнення 552 600,00 грн. –задовольнити.

Розірвати договір № 01-28/07 від 28.07.2010 р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Яричів” та товариством з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня Трейд” (01103, м. Київ, вул. Михайла Драгоманова, 4-А, офіс 122, ЄДРПОУ 30376556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Яричів” (80463, Львівська область, Кам’янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул.. Заводська, 1, ЄДРПОУ 34928161) суму в розмірі 552600,00 грн., витрати зі сплати державного мита в сумі 5526,00 грн., витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ в розмірі 236,00 грн.

Суддя С.А. Гончаров

Згідно з оригіналом

Рішення складено в повному обсязі

та підписане 19.03.2012р.В судовому засіданні 14.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.