Рішення № 27293475, 06.11.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 436/6969/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"06" листопада 2012 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Кушнірчука Р.О.,

при секретарі: Ковтун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно -експлуатаційного підприємства Красногвардійського району м. Дніпропетровська про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

21 вересня 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що згідно наказу № 23-к/1 від 09.04.2012 року він був прийнятий на роботу пічником в Комунальне виробниче житлове ремотно - експлуатаційне підприємство Красногвардійського району м. Дніпропетровська. Звільнився він з роботи за власним бажанням згідно наказу від 29.08.2012 року у зв'язку з невиплатою відповідачем заробітної плати. За весь час роботи у відповідача він отримав в рахунок виплати заробітної плати 1400 гривень, хоча згідно розрахункових листів повинен був отримати за період з квітня 2012 року по серпень 2012 року заробітну плату у розмірі 8718,24 гривень. Незаконними діями відповідача йому була спричинена також моральна шкода, оскільки він не мав можливості купувати продукти харчування, одяг, предмети особистої гігієни, а його сім'я перебувала і перебуває до цього часу в важкому матеріальному становищі, в сім'ї постійно виникали сварки з причини неможливості з його боку забезпечувати сім'ю. Вказані обставини стали причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому він, з урахуванням останніх уточнень, просить суд стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в сумі 7318,24 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5070,03 гривень, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду даної цивільної справи повідомлялася судом неодноразово. Про поважні причини неявки до суду відповідач не повідомив, а отже відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу у його відсутність та на підставі ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що на підставі наказу № 23-к/1 від 09.04.2012 року, позивач був прийнятий на роботу пічником в Комунальне виробниче житлове ремотно - експлуатаційне підприємство Красно гвардійського району м. Дніпропетровська.

29 серпня 2012 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням, згідно наказу № 67-к від 29.08.2012 року.

Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки (а.с.3).

Згідно розрахункових листів, які видавалися позивачу щомісячно, за час його роботи була нарахована заробітна плата : в квітні - 1471,87 грн. (до виплати 1271,80 грн.), в травні - 2113,11 грн. (до виплати 1710,35 грн.); в червні - 2006,79 грн. ( до виплати 1624,30 грн); в липні - 2339,04 грн. (до виплати 1893,22 грн.); за серпень - 2725,57 грн. (до виплати 2218,57 грн.), а всього нараховано 10656,38 грн , до виплати 8718,24 грн. (а.с.5).

У відповідності до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

В судовому засіданні позивач пояснив, що за весь час роботи у відповідача він отримав в рахунок виплати заробітної плати 1400 гривень.

Таким чином відповідачем не виплачено позивачу заробітну плату в сумі (8718,24- 1400) = 7318,24 гривень.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач повернув позивачу трудову книжку, але не провів повний розрахунок з позивачем в день звільнення.

Заборгованість по заробітній платі в сумі 7318,24 гривень залишається не виплаченою на день розгляду справи судом, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом п. 8 розділу 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком.

Як було встановлено в судовому засіданні, зокрема з розрахункових листів, середня заробітна плата позивача за останні 2 повних робочих місяці (червень, липень) склала ( 2 006,79 + 3339,04 ) 4 345, 83 грн. Середньоденний заробіток складає ( 4345,83 :42) 103, 47 грн.

Таким чином, за період з 30.08.2012 року по 06.11.2012 року підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за 49 робочих дні в сумі ( 103,47 х 49) 5070,03 гривень.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За змістом ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вказаної норми закону, підлягають частковому задоволенню вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди, оскільки внаслідок порушення відповідачем законних прав позивача щодо строків виплати заробітної плати та строків розрахунку при звільненні, йому заподіяні моральні страждання, які полягають в тому, що внаслідок затримки розрахунку погіршився його матеріальний стан, був порушений звичайний образ його життя, через неотримання заробітної плати він не мав можливості купувати продукти харчування, одяг, предмети особистої гігієни, а його родина вимушена була перебувати у важкому матеріальному становищі, з приводу чого постійно виникали сварки з причини неможливості з його боку забезпечувати сім'ю. Крім того, це вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, витрати власного часу на неодноразові звернення до адміністрації підприємства з проханнями виплатити належну йому заробітну плату.

При цьому суд, виходячи з характеру, глибини та тривалості заподіяних позивачеві моральних страждань, вимог розумності і справедливості, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 1000 гривень.

Враховуючи зміст наведених вище норм права та встановлених в судовому засіданні фактичних обставини справи, суд приходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у заявлений позивачем спосіб.

Керуючись ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 -60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 -215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно -експлуатаційного підприємства Красногвардійського району м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 03341240) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 7318,24 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5070,03 гривень, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно -експлуатаційного підприємства Красногвардійського району м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 03341240) на користь держави судовий збір в сумі 214,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук