Рішення № 27293150, 24.10.2012, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

24.10.2012

2029/5844/12 2/2029/1651/12

РІШЕННЯ

іменем України

24 жовтня 2012 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Полікарпової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

20.06.2012 року ОСОБА_1 подала в суду позовну заяву, в якій просила стягнути з ОСОБА_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 9358 грн. 78 коп. та 100000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди.

В обґрунтування вимог позивач посилалася на те, що 20 червня 2009 року, близько 19 години 30 хвилин, на 36-му кілометрі автошляху Чугуїв-Великий Бурлук у Печенізькому районі Харківської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1, пасажиром якого була вона, та ОСОБА_2, який керував автомобілем «Mitsubishi Padgero Wagon», д. н. НОМЕР_2. Внаслідок зіткнення автомобілів водій ОСОБА_3 загинув, а їй були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, на лікування яких були витрачені кошти в сумі 9358 грн. 78 коп.

Крім того, позивач зазначала, що в результаті ушкодженням здоров'я та фізичного болю, якого вона зазнала при спричиненні тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, їй була завдана моральна шкода, яка полягала в душевних та фізичних стражданнях.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, посилався на відсутність вини ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої була травмована ОСОБА_1

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується копією постанови від 25 травня 2012 року про закриття кримінальної справи у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 Не оспорювалася участь водія автомобілю «Mitsubishi Padgero Wagon», д. н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, яка трапилася 20 червня 2009 року на 36-му кілометрі + 300 метрів автошляху Чугуїв-Великий Бурлук у Печенізькому районі Харківської області, і його представником.

Спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується копією виписки з історії хвороби позивача, яка була видана Чугуївською центральною районною лікарнею 26.06.2009 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 була доставлена в лікарню 20.06.2009 року о 21 годині 35 хвилин, де їй був встановлений наступний заключний клінічний діагноз: закрита тупа травма живота у вигляді розриву селезінки, розриву перистальної черевини в області верхнього полюсу лівої нирки, зачеревинної гематоми, що супроводжувалась крововиливом у черевинну порожнину, гостра черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забій грудної клітини, кінцівок, пошкодження зв'язок обох колінних суглобів та правого ліктевого суглобу, травматичний шок 3-го ступеню, рвано-забійні рани голови.

Проходження ОСОБА_1 тривалого лікування в зв'язку з отриманими травмами, а саме: з 20.06.2009 року по 26.06.2009 року - в Чугуївській центральній районній лікарні, з 26.06.2009 року по 17.07.2009 року - в обласній клінічній лікарні № 1 м. Харкова, з 30.07.2009 року по 07.08.2009 року - в міській дитячій лікарні № 5 м. Харкова, з 25.08.2009 року по 05.11.2009 року по 17.11.2009 року та з 25.08.2010 року по 30.08.2010 року - в Міському центрі лікування перитонітів і кишкової непрохідності Харківської міської клінічної лікарні швидкої невідкладної і медичної допомоги ім. проф. Мєщанінова, з 18.02.2011 року по 05.03.2011 року - в Харківській міській студентській лікарні, з 18.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 08.06.2011 року по 17.06.2011 року та з 28.04.2012 року по 12.05.2012 року - в Харківській міській клінічній лікарні № 2 - підтверджується відповідними виписками з історій хвороби позивача та довідками, які надані до позовної заяви. З 05.07.2011 року по 18.07.2012 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності.

Витрати, які позивач понесла на придбання ліків за весь час лікування, в загальній сумі 9358 грн. 78 коп., підтверджуються копіями відповідних чеків та квитанцій, які додані до справи.

Викладені вище обставини представником відповідача не оспорювались.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9358 грн. 78 коп. в якості компенсації матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31.03.1995 року, особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Саме такою спеціальною нормою законодавства є пункт перший частини другої статті 1167 УК України, який встановлює безумовну відповідальність заподіювача моральної шкоди, якщо таку шкоду було завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Отже вимоги позивача щодо відшкодування за рахунок позивача моральної шкоди є правомірними, оскільки вони ґрунтуються на нормах закону та підтверджені фактом отримання ОСОБА_1 численних тілесних ушкоджень при зіткненні автомобілів, одним з яких керував ОСОБА_2, що безумовно супроводжувалось больовими відчуттями, тривалим лікуванням і, як наслідок травмування, встановленням потерпілій в молодому віці третьої групи інвалідності, що в сукупності змінило звичайний уклад життя позивача та негативно вплинуло на її емоційний стан.

Поряд з цим, визначаючи грошовий еквівалент компенсації моральної шкоди, суд приймає до уваги вимоги принципу розумності та справедливості і вважає за правомірне визначити розмір компенсації моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Посилання представника відповідача на не доведеність вини ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, яка стала причиною ушкодження здоров'я позивача, як на підставу відмови в позові, спростовуються нормами чинного законодавства і встановленими обставинами справи.

Судові витрати у справі суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 22, 23, 1167, 1188 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9358 грн. 78 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 214 грн. 60 коп. судового збору.

В решті вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 80000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя С.В. Шевченко