Ухвала суду № 27290384, 17.10.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/4824/2012 Провадження № 22-ц/2590/3352/2012 Головуючий у I інстанції - Литвиненко І. В.Категорія - цивільна Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М., суддів:Бобрової І.О., Скрипки А.А., при секретарі:Руденко О.М.за участю:ОСОБА_5, його представника адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про зменшення розміру аліментів ,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення як незаконне в зв"язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги зменшивши розмір аліментів до 400 грн.

Вказує на те, що судом в рішенні зазначено, проте зовсім не враховано, що на даний час у нього взагалі немає доходу, та крім сплати аліментів йому ще потрібно сплачувати пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 30000 грн. Судом також не враховано, що він(апелянт), знаходиться в скрутному матеріальному становищі, тому і звернувся до суду з позовом, про зменшення розміру стягуваних з нього аліментів до 400 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_5, у задоволенні позову.

Посилається апелянт, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не надання належної оцінки поданим нею доказам та надання переваги доводам відповідача.

Вказує, що всупереч вимог чинного законодавства, низький матеріальний стан позивача не підтверджений належними конкретними доказами, крім того на час ухвалення рішення позивачем так і не надано доказів про припинення ним підприємницької діяльності, що свідчить про те, що ним як велась, так і ведеться підприємницька діяльність по виготовленню меблів. Про вказане також свідчить довідка ТОВ „Фірма „БЮС-гарантія" від 09.07.2012 року, з якої вбачається про отримання позивачем матеріалів для меблів. Також зазначає, що в рішенні не обґрунтовані підстави зменшення розміру аліментів. Вважає, що судом не дано належної оцінки тим фактам, що вона( ОСОБА_7) не працює, і ніякого доходу не отримує, що їх син має проблеми зі здоров'ям, навчається у навчальному закладі в м. Києві на платній основі, що потребує значних витрат.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про зменшення розміру аліментів задоволені частково, зменшено розмір аліментів, що стягнуті з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 600 грн., щомісячно до досягнення ним повноліття. Виконавчий лист, що виданий на підставі рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 11.03.2009 року відізваний та приєднаний до справи.

. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5 та його представника, ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного .

У відповідності із ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішення суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно до рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 11 березня 2009 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.

Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 липня 2012 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_8 в розмірі 30000 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що неповнолітній ОСОБА_8 проживає разом з матір'ю ОСОБА_7, яка фактично утримує дитину, не працює. Позивач ОСОБА_5 є фізичною особою підприємцем, проте ним подана заява до Державної податкової Інспекції в м. Чернігові про припинення ним підприємницької діяльності. Відповідно до довідки Державної податкової інспекції в м. Чернігові від 26.06.2012 року № 1040/17/НОМЕР_1 інспекцією виконана перевірка з питань дотримання податкового законодавства фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 за період з 01.04.2009 р. по 26.06.2012 року, з якої вбачається що обсяг виторгу позивача від приватної підприємницької діяльності за період з 2011 року по 2012 рік складає нуль.

Частково задовольняючи позовні вимоги про зменшення розміру аліментів з 1000 грн. на місяць до 600 грн. суд першої інстанції обґрунтовано врахував зміну матеріального становища позивача протягом існування аліментного зобов"язання, оскільки обсяг виторгу ОСОБА_5 від його приватної підприємницької діяльності за період 2011 -2012 роки відсутній, та що ним була подана заява про припинення підприємницької діяльності, і таким чином істотно погіршилось матеріальне становища позивача, як платника аліментів і тому розмір аліментів визначений за рішенням суду підлягає зменшенню.

З таким висновком суду першої інстанції повністю погоджується апеляційний суд.

Згідно з положеннями ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Апеляційний суд вважає, що при вирішенні даної справи про зменшення розміру аліментів, судом першої інстанції враховані обставини визначені ч.1 зазначеної статті.

Апеляційний суд не може погодитись із доводами ОСОБА_5 про те, що він погоджується сплачувати аліменти на утримання сина в сумі тільки по 400 грн. на місяць, оскільки керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, що передбачено ч.9 ст. 7 СК України, сума аліментів у 600 грн. на місяць, є реальною і дає змогу забезпечити основні мінімальні потреби дитини. Матеріальне становище позивача дозволяє йому утримувати сина саме у визначеному судом розмірі, і відсутні підстави для зменшення розміру визначених йому судом аліментів до 400 грн.

Доводи апелянта ОСОБА_7 про необхідність додаткових коштів в зв"язку з навчанням сина та поганим станом його здоров'я також не заслуговують на увагу, оскільки з вимогою про стягнення додаткових витрат, як це передбачено ст. 185 СК України, відповідач до суду не зверталась.

Виходячи з предмету доказування у справі, надана ОСОБА_7, довідка ТОВ" Фірма „БЮС- гарантія" щодо реалізації товарів за готівковий і безготівковий рахунок, також підтверджує твердження ОСОБА_5 про припинення ним підприємницької діяльності, оскільки як відмічено в зазначеній довідці, у 2012 році з останнім товариство ніяких розрахунків не проводило, послуги не надавалися. Посилання ОСОБА_7 на те, що у суду першої інстанції не було правових підстав для зміни розміру аліментів є безпідставними, оскільки нею не спростовано належними доказами той факт, що матеріальне становище ОСОБА_5, який зобов"язаний надавати дитині утримання змінився, в бік його погіршення.

Апеляційний суд розглядаючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_7. враховує також і положення СК України, у відповідності із яким, правове зобов"язання по утриманню неповнолітньої дитини покладено в рівній мірі на її батьків.

Посилання апелянтів на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є безпідставними, оскільки суд відповідно до статей 10,60 ЦПК вжив передбачених законом заходів до всебічного, повного й об"єктивного з"ясування обставин справи, дослідив усі передбачені нормою матеріального права доказові факти, наявність чи відсутність яких впливає на остаточний результат справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду, яке ухвалене з додержаннями норм матеріального і процесуального права залишити без зміни, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_7 -відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: