Рішення № 272858, 14.11.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р. Справа № 419/3-06

за позовом Київського обласного комунального підприємства "Регіональний фонд",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світле", с. Польове

про стягнення 44 553,61 грн.

Суддя Коротун О.М.

Представники:

позивача Трухан В.М. –представник за довіреністю від 13.02.2006р.;

відповідача Монахова Н.В. – представник за довіреністю від 14.11.2006р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 14.11.2006 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське обласне комунальне підприємство "Регіональний фонд" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світле" про стягнення 44 553,61 грн.

Позов обґрунтовано нездійсненими розрахунками за отриманий товар у розмірі 44 553,61 грн. та просив покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2006р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов’язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 14.11.2006р. поважних представників.

В судовому засіданні 14.11.2006р. представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти суму позову визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між Київським обласним комунальним підприємством "Регіональний фонд" (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світле" (далі –відповідач) був укладений договір № 42 від 25.03.2004р. на поставку матеріально-технічних ресурсів (далі –Договір).

Згідно п.1. Договору предмет договору є надання матеріально-технічних ресурсів сільськогосподарським товаровиробникам та переробним обслуговуючим підприємствам області, закуплених позивачем за рахунок коштів обласного бюджету у 2004 році, що проводиться згідно з Порядком використання бюджетної позички відповідно до рішення сесії обласної ради XXIV скликання від 19.02.2004р. затвердженого рішенням № 153-12-.XXIV.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору позивач зобов’язувався відпустити відповідачу наступні матеріально-технічні ресурси (далі –товар): 20 тон ярої пшениці за ціною 1 872 грн. за одиницю товару з ПДВ та 3,6 тони дизельного пального за ціною 1 976 грн. за одиницю товару з ПДВ. Вартість належних до відпуску товару становить 37 128,01 грн., ПДВ –7 425,60 грн., загальна сума з ПДВ 44 553,61 грн.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору позивач зобов’язувався видати відповідачу накладні, податкові накладні та інші документи, передбачені законодавством України.

Фактично, позивач передав, а відповідач одержав товар, що підтверджується: видатковою накладною № РТ-0000068 від 25.03.2004р. на суму 37 440 грн. (пшениця яра); наряд-заказ № РТ-0000067 від 25.03.2004р. на суму 7 113,61 грн. (дизельне паливо) та довіреністю серії НАЯ № 085354 від 25.03.2004р.

Пунктом 2.2.2. Договору відповідач зобов’язується своєчасно провести розрахунок з позивачем в термін до 1 жовтня 2004 року грошовими коштами, продовольчим зерном або, як виняток, продуктами харчування.

Статтею 265 ГК України встановлений обов’язок постачальника передати товар покупцю, та обов’язок покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Докази сплати заборгованості відсутні, що не заперечив відповідач у відзиві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів здійснення розрахунків відповідачем не надав.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України господарський суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світле" (Київська область, Миронівський район, с. Польове, вул. Леніна, 11; р/р 2600000200217 в АКБ „Правекс-Банк” м. Києва, МФО 321983, код ЄДРПОУ 31823415) на користь Київського обласного комунального підприємства "Регіональний фонд" (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13; р/р 26008000991001 в філії ВАТ КБ „Надра” КРУ, МФО 320564, код ЄДРПОУ 32412281) 44 553,61 грн. (Сорок чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят три грн. 61 коп.) основного боргу, 445,54 грн. (Чотириста сорок п’ять грн. 54 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оформлення відповідно до статті 86 ГПК України.

17.11.2006р.

Суддя Коротун О.М.