Постанова № 27284047, 23.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3676/2012

13 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарі Кулику О.П., Поліщук О.О.,

за участю представника позивача -Бондаренко Н.О. -за довіреністю,

представника відповідача -Овчаренка О.М.- за довіреністю,

представника третьої особи -Потієнко Т.М. -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»до відділу державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції, третя особа приватне підприємство «Канівська транспортно-експедиційна компанія «Катрек» про скасування рішення в частині накладення арешту на майно та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До суду з позовною заявою звернулося публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит», в якій просить скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції від 07.06.2012 в частині накладення арешту на транспортні засоби та зняти арешт з зазначеного майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 грудня 2011 року між приватним підприємством «Канівська транспортно-експедиційна компанія «Катрек»та публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» укладений договір застави транспортних засобів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №3783. Договір забезпечує виконання заставодавцем зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №258ю/2011/05-3142/2-1 від 21 грудня 2011 року, умовами якого передбачено надання 80 000,00 грн. з платою за користування кредитом у розмірі 28 процентів річних, із кінцевим терміном повернення кредиту - 20 грудня 2012 р., з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до п.1.1.1. договору застави, предметом застави є відповідні транспортні засоби.

21 грудня 2011 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесений відповідний запис про приватне обтяження на підставі договору застави транспортного засобу №3783 від 21 грудня 2011 року. Обтяжувачем виступає ПАТ «Банк Національний Кредит». Об'єктами обтяження є предмет застави, зазначений в договорі застави транспортного засобу № 3783 від 21 грудня 2011 року.

11.09.2012 до Банку надійшла заява вих. №23 від керівника ПП «Канівська транспортно-експедиційна компанія Катрек», в якій повідомлялось, що позичальник не має можливості вчасно виконувати свої зобов'язання за кредитним договором та має намір за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави погашати борг. Проте, як повідомив позичальник, на предмет застави накладено арешт постановою про відкриття виконавчого провадження від 07 червня 2012 року, винесену начальником відділу державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції Борщ Н.В. Виконавче провадження відкрито на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2012 про стягнення з позичальника заборгованості в розмірі 240081,53 грн. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який не є заставодержателем майна, на яке накладено арешт.

Позивач зауважує, що відділом державної виконавчої служби порушено права позивача як заставодержателя, оскільки не було взято до уваги ту обставину, що на момент прийняття постанови про накладення арешту на майно заставодавця існувало право застави, крім того, право застави було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 21.12.2011 р., в той час, як постанова про арешт майна боржника прийнята 07.06.2012 р., тобто на момент існування застави; відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу»та ст. 572 ЦК України, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), а тому у зв'язку з тим, що винесено постанову про арешт майна позичальника та оголошення заборони на його відчуження для позивача стало неможливим реалізувати своє переважне перед іншими кредиторами право задоволення кредитних вимог за рахунок заставного майна; перед винесенням постанови, державний виконавець не переконався про належність права власності на арештоване майно, а також наявність будь - яких заборон на відчуження та договорів застави на це майно.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зауважив, що підставою для звернення позивача до суду стало накладення арешту на майно боржника - ПП «Канівська транспортно-експедиційна компанія «КАТРЕК», в ході примусового виконання наказу господарського суду № 02/5026/2795/2011 від 21.05.2012 про стягнення з ПП «Канівська транспортно-експедиційна компанія «КАТРЕК»на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»боргу в сумі 240081,53 грн.

Позивач - ПАТ «Банк Національний кредит», не являється учасником виконавчого провадження чи особою, залученою до проведення виконавчих дій, тому відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України. не має права звертатись до адміністративного суду із позовною заявою щодо рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, зазначений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю.

Крім того, слід врахувати що порушень Закону при накладенні арешту на майно боржника не було: арешт накладено відповідно до заяви стягувача; арешт накладено з метою забезпечення виконання судового рішення, питання звернення стягнення на майно ще не розглядалось. Законодавство не передбачає перед накладенням арешту та встановленням заборони на відчуження майна перевірки наявності інших заборон на відчуження та договорів застави на це майно.

При отриманні заяви про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не може знати про наявність обтяжень щодо майна боржника, тому, відповідно, не міг повідомити інших осіб, в т.ч. ПАТ «Банк Національний кредит», про накладення арешту на майно боржника.

Також слід врахувати, що позивач - ПАТ «Банк Національний кредит», пропустив 10-денний строк звернення до суду та надає суду неправдиву інформацію про те, що дізнався про арешт майна 11.09.2012. 26.06.2012 ПАТ «Банк Національний кредит»вже звертався до Черкаського окружного адміністративного суду із аналогічною заявою, судове засідання проводилось 11.07.2012 по справі № 2а/2370/2343/2012.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та докази, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з договору про надання відновлювальної кредитної лінії №258ю/2011/05-3142/2-1 від 21 грудня 2011 року між ПАТ «Банк Національний кредит» та ПП «Канівська транспортно-експедиційна компанія «Катрек»укладено договір відповідно до якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.3 договору в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з позичальником договір застави транспортних засобів в кількості п'ять одиниць, загальною заставною вартістю 319500 грн. (п. 1.3.1 договору).

На виконання зазначеного договору, 21 грудня 2011 року між сторонами укладений договір застави транспортних засобів, відповідно до якого заставодавець передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання заставодавцем у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту майно, а саме транспортні засоби:

· Транспортний засіб марки DAF модель 45, Тип -фургон-С, шасі (кузова, рами) № XLRAE45CEOL214353, колір -білий, реєстраційний № СА 1498ВС, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки FRUEAUF модель01Y, тип -напівпричіп бортовий- Е, шасі (кузова, рами) № VFKIBPD35W0004767, колір -синій, реєстраційний № СА1983XP, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки RENAULT модель PREMIUM 400, тип -сідловий тягач -Е, шасі (кузова, рами) № VF622GVA0C0028850, колір білий, реєстраційний номер № СА8213ВВ, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки KOGEL, модель SN24, тип -напівпричіп бортовий -Е, шасі (кузова, рами) № WK0SN0024W9791658, колір -чорний, реєстраційний № СА 1984 XP, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки RENAULT модель HR 400, тип -сідловий тягач - Е, шасі (кузова, рами) № VF622GVA000105392, колір -червоний, реєстраційний номер № СА8214ВВ, 2000 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

В судовому засіданні досліджено заяву приватного підприємства «Канівська транспортно-експедиційна компанія «Катрек»до ПАТ «Банк Національний кредит», в якій заявник повідомляє, що не має змоги виконувати свої зобов'язання за договором про надання відновлювальної кредитної лінії, через складне матеріальне становище, та не може виконати вимоги ст. 4 договору застави, шляхом передання транспортних засобів у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження та одночасним накладенням арешту на предмет застави -транспортні засоби ПП «Канівська транспортно-експедиційна компанія «Катрек».

Суд дослідив постанову від 07.06.2012, винесену відділом державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції, відповідно до якої відкрито виконавче провадження, щодо стягнення з ПП «Канівська транспортно-експедиційна компанія «Катрек»на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»боргу по кредиту у сумі 229808 грн. 27 коп., процентів 5565 грн. 77 коп., витрати на сплату судового збору. Крім цього зазначеною постановою накладено арешт на транспортні засоби ПП «Канівська транспортно-експедиційна компанія «Катрек», які є предметом договору застави.

Статтею 1 Закону України «Про заставу»№ 2654-XII від 2 жовтня 1992 року визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 3 Закону України «Про заставу»№ 2654-XII від 2 жовтня 1992 року передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про заставу»№ 2654-XII від 2 жовтня 1992 року визначено, що предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про заставу»№ 2654-XII від 2 жовтня 1992 року право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Частиною 5 ст. 18 Закону України «Про заставу»№ 2654-XII від 2 жовтня 1992 року встановлено, якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу»№ 2654-XII від 2 жовтня 1992 року за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»№ 2654-XII від 2 жовтня 1992 року передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-IV від 18 листопада 2003 року визначено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-IV від 18 листопада 2003 року обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-IV від 18 листопада 2003 року реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 2, 3 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-IV від 18 листопада 2003 року визначено; якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

Згідно ст. 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-IV від 18 листопада 2003 року публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№ 1255-IV від 18 листопада 2003 року визначено, що обтяжувач з вищим пріоритетом вправі відступити свій пріоритет обтяжувачу з нижчим пріоритетом за умови, що цим не завдаються збитки іншому обтяжувачу, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, і відповідна зміна у відомостях про обтяження була зареєстрована протягом п'яти днів із дня відступлення пріоритету.

У відповідності до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року встановлено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Частиною 7 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року встановлено, що спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Суд зауважує, що пунктом 3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, врегульовано питання щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Зокрема відповідно до пп 5.3.1. стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеною у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України "Про заставу".

5.3.2. У разі, якщо коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 6 частини першої статті 40 Закону.

5.3.3. Для підтвердження своїх вимог заставодержатель надає державному виконавцю договір застави, кредитний договір або інший договір, який підтверджує основне зобов'язання, документи, які підтверджують виконання боржником зобов'язань перед заставодержателем (платіжне доручення, квитанція тощо про сплату відповідних сум), розрахунки, які підтверджують вимоги заставодержателя, та інші документи на підтвердження таких вимог.

5.3.4. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено в разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

5.3.5. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

5.3.6. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, установленому пунктом 5.12 цієї Інструкції.

5.3.7. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, компенсуються витрати державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.

5.3.8. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

5.3.9. Відомості про заставу рухомого майна державний виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна".

Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна можна отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 N 31/5 "Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", зареєстрованим в Мін'юсті України 10.06.99 за N 364/3657.

Твердження відповідача щодо пропущення позивачем строків звернення до суду, суд вважає необґрунтованим та зазначає наступне.

Позивач не є стороною виконавчого провадження в розумінні ст. 181 КАС України, а тому строк звернення до суду має обраховуватись відповідно до вимог ст. 99 КАС України, тобто шестимісячний строк.

Проаналізувавши вищевикладені норми законів та положення п. 5.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, суд приходить до висновку, що відповідачем в межах виконання наказу господарського суду та при відкритті виконавчого провадження, не з'ясовано питання щодо перебування в заставі транспортних на які ВДВС накладено арешт.

Суд погоджується з твердженням позивача, що відповідачем порушено права позивача як заставодержателя, оскільки, не було взято до уваги обставину, що на момент прийняття постанови про накладення арешту на майно заставодавця існувало право застави, крім того, право застави було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 21.12.2011, в той час, як постанова про арешт майна боржника винесена 07.06.2012, тобто на момент існування застави; відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу»та ст. 572 ЦК України, застава -це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), а тому у зв'язку з тим, що винесено постанову про арешт майна позичальника та оголошення заборони на його відчуження для позивача стало неможливим реалізувати своє переважне перед іншими кредиторами право задоволення кредитних вимог за рахунок заставного майна; перед винесенням постанови, державний виконавець не переконався про належність права власності на арештоване майно, а також наявність будь - яких заборон на відчуження та договорів застави на це майно.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог Інструкції про проведення виконавчих дій, а тому підлягає скасуванню в частині накладення арешту на заставлене майно.

Щодо позовної вимоги про зняття арешту з заставленого майна, суд зазначає, що задоволення позовної вимоги щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на заставлене майно є правовим наслідком зняття арешту на заставлене майно, тому відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд виходить за межі заявлених позовних вимог, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та вважає за необхідне зобов'язати відповідача вжити заходів по зняттю арешту із заставленого майна.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» задовольнити частково.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2012, винесену начальником відділу державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції Борщ Н.В., в частині накладення арешту на наступне заставлене майно:

· Транспортний засіб марки DAF модель 45, Тип -фургон-С, шасі (кузова, рами) № XLRAE45CEOL214353, колір -білий, реєстраційний № СА 1498ВС, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки FRUEAUF модель01Y, тип -напівпричіп бортовий- Е, шасі (кузова, рами) № VFKIBPD35W0004767, колір -синій, реєстраційний № СА1983XP, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки RENAULT модель PREMIUM 400, тип -сідловий тягач -Е, шасі (кузова, рами) № VF622GVA0C0028850, колір білий, реєстраційний номер № СА8213ВВ, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки KOGEL, модель SN24, тип -напівпричіп бортовий -Е, шасі (кузова, рами) № WK0SN0024W9791658, колір -чорний, реєстраційний № СА 1984 XP, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки RENAULT модель HR 400, тип -сідловий тягач - Е, шасі (кузова, рами) № VF622GVA000105392, колір -червоний, реєстраційний номер № СА8214ВВ, 2000 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

Зобов'язати відповідача -відділ державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції вжити заходи по зняттю арешту із наступного заставленого майна:

· Транспортний засіб марки DAF модель 45, Тип -фургон-С, шасі (кузова, рами) № XLRAE45CEOL214353, колір -білий, реєстраційний № СА 1498ВС, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки FRUEAUF модель01Y, тип -напівпричіп бортовий- Е, шасі (кузова, рами) № VFKIBPD35W0004767, колір -синій, реєстраційний № СА1983XP, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки RENAULT модель PREMIUM 400, тип -сідловий тягач -Е, шасі (кузова, рами) № VF622GVA0C0028850, колір білий, реєстраційний номер № СА8213ВВ, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки KOGEL, модель SN24, тип -напівпричіп бортовий -Е, шасі (кузова, рами) № WK0SN0024W9791658, колір -чорний, реєстраційний № СА 1984 XP, 1999 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1;

· Транспортний засіб марки RENAULT модель HR 400, тип -сідловий тягач - Е, шасі (кузова, рами) № VF622GVA000105392, колір -червоний, реєстраційний номер № СА8214ВВ, 2000 року випуску, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Канів, вулиця Леніна, б. 139/1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»(код ЄДРПОУ 20057663) 16 (шістнадцять) грн. 10 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко