Постанова № 27283978, 31.10.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/5671/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М. при секретарі Бориславській К.В. за участі:представника позивача: Загребельного В.В. представника відповідача: Мельника О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" до Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Укренергомонтаж" звернулося з позовом до Нетішинського відділення Славутської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000142300 від 02.04.2012 року.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Буд-Перспектива" за період 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складений акт № 203/23/35642925 від 15.03.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000142300 від 02.04.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133 926,25 грн., з яких 107 141 грн. основного платежу та 26 785,25 грн. штрафних санкцій.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 107 141 грн.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується та вказує, що між ним та ТОВ "Буд-Перспектива" укладались договори субпідряду, згідно умов яких вказаний контрагент зобов'язується надати послуги (виконати монтажні роботи) а позивач прийняти та оплатити їх. Вказує, що ним отримано та оплачено надані контрагентом послуги, які в подальшому оприбутковані та використані у його господарській діяльності. Факт здійснення фінансових операцій, вчинених на виконання умов укладених договорів, а також факт проведення даних операцій по бухгалтерському та податковому обліку підтверджується відповідними податковими накладними та актами виконаних робіт. Просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що при дослідженні взаємовідносин позивача з контрагентом встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період. Зазначає, що в зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували приймання-передачу робіт (послуг), відсутністю у ТОВ "Буд-Перспектива" трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме в частині надання послуг, відсутністю власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, податковим органом зроблено висновок про те, що операції по зазначених вище договорах фактично не виконувались в межах господарської діяльності підприємства, а відтак останні укладались без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000142300 від 02.04.2012 року правомірним та просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками Нетішинського відділення Славутської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Буд-Перспектива" за період 01.08.2011 року по 31.08.2011 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 107 141 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 203/23/35642925 від 15.03.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000142300 від 02.04.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133 926,25 грн., з яких 107 141 грн. основного платежу та 26 785,25 грн. штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору субпідряду № 07/07/11 від 07.07.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Буд-Перспектива", останній зобов'язується на власний ризик якісно виконати роботи по монтажу технологічних трубопроводів на об'єкті Генпідрядника а позивач прийняти та оплатити роботи. На виконання умов договору ТОВ "Буд-Перспектива" виписано податкову накладну № 289 від 30.08.2011 року на суму 260 071,20 грн., в т.ч. ПДВ 43 345,20 грн.

Згідно договору субпідряду № 04/07/11 від 04.07.2011 року ТОВ "Буд-Перспектива" зобов'язується на власний ризик якісно виконати монтажні роботи по вапняковому відділенні на об'єкті Замовника а позивач прийняти та оплатити їх. На виконання умов договору ТОВ "Буд-Перспектива" виписано податкову накладну № 311 від 31.08.2011 року на суму 82 740 грн., в т.ч. ПДВ 13 790 грн.

Згідно договору субпідряду № 06/07/11 від 06.07.2011 року ТОВ "Буд-Перспектива" зобов'язується на власний ризик якісно виконати монтажні роботи на об'єкті Генпідрядника а позивач прийняти та оплатити їх. На виконання умов договору ТОВ "Буд-Перспектива" виписано податкову накладну № 288 від 30.08.2011 року на суму 300 037,20 грн., в т.ч. ПДВ 50 006,20 грн.

Факт виконання робіт (надання послуг), їх прийняття та оплати підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року № 3С-08/2011 на суму 300 037,20 грн., в т.ч. ПДВ 50 006,20 грн., № 4С-08/2011 на суму 82 740 грн., в т.ч. ПДВ 13 790 грн., № 2С-08/2011 на суму 260 071,20 грн., в т.ч. ПДВ 43 345,20 грн, а також податковими накладними.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Податковий кодекс України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

З приводу посилань відповідача на нікчемність укладених договорів, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 656 ЦК України обумовлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений(придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема частину першу статті 203 викладено у новій редакції та доповнено частиною третьою статтю 228. Так, із набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

За таких умов, органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів, які, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності укладених договорів, оскільки це не є предметом розгляду справи щодо визначення податковим органом сум податкових зобов'язань.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення № 0000142300 від 02.04.2012 року щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133 926,25 грн. не відповідає дійсним обставинам справи та прийняте з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" задоволити.

Податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000142300 від 02.04.2012 року визнати протиправним та скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2012 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап