Постанова № 27283799, 30.10.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3608/12

"30" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі

головуючого судді Жука А.В.,

при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.

за участю сторін:

представника позивача - Купельської С.Д.;

представника відповідача - Білого В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Козівський цукровий завод»

до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби

про визнання протиправним і скасування наказу та визнання протиправними дій відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Козівський цукровий завод»(далі по тексту ТОВ «Козівський цукровий завод»або позивач) з адміністративним позовом до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі по тексту Козівська МДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача «Про проведення фактичної перевірки»№353 від 04.10.2012 та про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Козівський цукровий завод».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві, пояснила, що у Козівської МДПІ не було підстав, визначених Податковим кодексом України, для видання наказу про проведення фактичної перевірки, копія наказу, яка була вручена керівництву позивача посадовими особами Козівської МДПІ не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України, а тому просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з мотивів викладених в письмових запереченнях проти позову, пояснив, що фактична перевірка ТОВ «Козівський цукровий завод»була призначена у відповідності до ст. 80 Податкового кодексу України на підставі листа управління економіки Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області №01/95-01-17 від 26.09.2012, а тому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

04 жовтня 2012 року Козівською МДПІ винесено наказ №353 «Про проведення фактичної перевірки». Як вбачається із змісту даного наказу, у відповідності п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України наказано організувати проведення фактичної перевірки ТОВ «Козівський цукровий завод»щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) терміном 10 діб, яку розпочати з 08.10.2012. Здійснення перевірки доручено Бойку А.В. -СДПРІ відділу податкового контролю Козівської МДПІ, Скакуну О.Я. - начальнику відділу податкового контролю Козівської МДПІ (а.с. 9).

На підставі наказу №353 від 04.10.2012 було видано направлення на проведення фактичної перевірки СДПРІ відділу податкового контролю Козівської МДПІ Бойку А.І. №21/22-3 від 04.10.2012 та начальнику відділу податкового контролю Козівської МДПІ Скакуну О.Я. №22/22-3 від 04.10.2012.

08 жовтня 2012 року посадовими особами Козівської МДПІ було складено Акт відсутності посадових осіб (його законних (уповноважених) представників) платника податків за місцезнаходженням.

09 жовтня 2012 року посадові особи Козіської МДПІ склали Акт відмови у допуску до проведення фактичної перевірки №3-22/37822726, в якому зазначено, що посадові особи ТОВ «Козівський цукровий завод»відмовились від проведення фактичної перевірки та відмовились від ознайомлення з направленнями на перевірку та вручення копії наказу №353 від 04.10.2012 «Про проведення фактичної перевірки».

09 жовтня 2012 року ТОВ «Козівський цукровий завод»направили на адресу Козівської МДПІ лист «Про проведення фактичної перевірки»№378 (зареєстровано в Козівській МДПІ 09.10.2012 за вх. №745/10), в якому висловили свої заперечення щодо наказу Козівської МДПІ №353 від 04.10.2012.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення фактичної перевірки безпосередньо приводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення податкового контролю в Україні, зокрема і шляхом проведення перевірок, врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст. 80 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо:

- здійснення платниками податків розрахункових операцій,

- ведення касових операцій,

- наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби,

- виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, виходячи з правового аналізу зазначеної норми законодавства, головною передумовою проведення фактичної перевірки на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, відповідно до п. 81.1 якої посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Разом з тим, як вбачається із змісту оскаржуваного наказу та встановлено в судовому засіданні, в тексті наказу не зазначено фактичних підстав для проведення фактичної перевірки, зокрема: джерело отриманої інформації, яка саме інформація отримана податковим органом та про які можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, з боку ТОВ «Козівський цукровий завод» йдеться в такій інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача покликається на ту обставину, що підставою для винесення наказу «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Козівський цукровий завод»№353 від 04.10.2012 слугував Лист управління економіки Козівської РДА №01/95-01-17 від 26.09.2012 (а.с. 30).

Як вбачається із змісту вказаного листа в ньому управління економіки Козівської РДА «просить сприяння Козівської МДПІ щодо вивчення питання діяльності ТОВ «Козівський цукровий завод»в рамках Програми соціально-економічного та культурного розвитку району на 2012 рік, з метою виконання програмних показників та виявлення можливих порушень платниками податків (учасників бурякоцукрового комплексу) законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, шляхом здійснення контролю діяльності ТОВ «Козівський цукровий завод»та бурякопунктів упродовж сезону цукроваріння 20012 року».

Таким чином, в листі управління економіки Козівської РДА не міститься інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а отже даний лист не може бути підставою для винесення наказу про проведення фактичної перевірки в розумінні п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Жодних інших доказів, які б свідчили про наявність у податкового органу підстав для винесення оскаржуваного наказу про проведення фактичної перевірки ТОВ «Козівський цукровий завод»Козівською МДПІ суду не представлено.

За наведених обставин суд приходить до переконання, що наказ Козівської МДПІ «Про проведення фактичної перевірки» №353 від 04.10.2012 було винесено за відсутності підстав для проведення фактичної перевірки, визначених Податковим кодексом України, а тому оскаржуваний наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає до задоволення.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Козівський цукровий завод», суд звертає увагу на наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджено наявними у справі доказами, ТОВ «Козівський цукровий завод»не допустило посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки, про що складено відповідний акт (а.с. 29).

Як слідує з наведеного та з аналізу ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи Козівської МДПІ не приступили до проведення фактичної перевірки ТОВ «Козівський цукровий завод», а отже і не вчиняли ніяких дій щодо проведення фактичної перевірки позивача.

Посилання позивача на пред'явлення посадовими особами Козівської МДПІ неналежним чином засвідченої копії наказу «Про проведення фактичної перевірки» №353 від 04.10.2012, як на підставу неправомірності дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Козівський цукровий завод», судом оцінюються критично, оскільки такі дії посадовими особами відповідача вчинялись до допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, а отже до початку проведення фактичної перевірки ТОВ «Козівський цукровий завод».

За наведених обставин суд приходить до переконання, що позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивачем, з огляду на що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби «Про проведення фактичної перевірки»№353 від 04.10.2012.

3. В решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

(постанова виготовлена в повному обсязі 05.11.2012)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.