Постанова № 27283383, 29.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 р. м. Львів № 2а-6927/12/1370

16 год. 26 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Балюєв С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Львівської міської ради до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними дій та скасування постанови,

встановив:

Виконавчий комітет Львівської міської ради звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області з вимогами:

визнати незаконними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Шестак О.В.;

скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2012 року ВП № 33542656 виданого Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Шестак О.В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2012 року ВП № 33542656 одержана позивачем 27.07.2012 року. В п.2 даної постанови вказаний добровільний строк для виконання рішення до 27.07.2012 року. Позивач зазначає, що у даному випадку у добровільному порядку постанова виконана бути не могла. Виходячи із зазначеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 20.07.2012 року Шестак О.В. винесена з порушенням ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідач 1 та відповідач 2 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення. У судовому засіданні 29.10.2012 року, на яке представники відповідачів не з'явилися, суд, зваживши на дозволені законом строки розгляду справи, ухвалив на підставі ст. ст. 71, 128 КАС України розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне:

Львівським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист 28.12.2011 року за № 2а-2343/10/1370 про стягнення з виконавчого комітету Львівської міської ради на користь Львівського обласного центру зайнятості штраф в сумі 120 614,73 грн. на рахунок Львівського міського центру зайнятості 37178975900002, банк одержувача-Головне управління державного казначейства у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ -25555035, надходження від застосування штрафних санкцій, код платежу 50040500.

Керуючись ст.ст. 17-22, 25 Закону України «Про виконавче провадження»головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 28.12.2011 року № 2а-2343/10/1370, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2012 року ВП № 33542656 та надано строк для самостійного виконання рішення суду до 27.07.2012 року (а.с.6).

23.07.2012 року листом за № 09.01-45/405/В3-10058 копія постанови від 20.07.2012 року була скерована позивачу та Львівському обласному центру зайнятості.

На адресу виконавчого комітету Львівської міської ради за вх. № 14-3673 27.07.2012 року надійшов лист начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 23.07.2012 року з постановою про відкриття виконавчого провадження № 33542656 від 20.07.2012 року.

Спір виник стосовно правомірності дій Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестак О.В. та невчасно відправленої постанови про відкриття виконавчого провадження № 33542656.

Позивач не погоджуючись з діями відповідачів та оспорюванню постановою, оскаржив їх у судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 XIV (у редакції, що діє з 05 липня 2012 року) (далі - Закон № 606 XIV).

Так, відповідно до ст. 1 Закону № 606 XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону № 606 XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 606 XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Стаття 25 Закону № 606 XIV передбачає, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Суд вважає помилковим твердження позивача про те, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2012 року ВП № 33542656 підлягає скасуванню зв'язку з тим, що постанова отримана позивачем 27.07.2012 року. Оскільки за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ст. 35 Закону № 606 XIV).

У матеріалах справи відсутня така заява позивача (боржника), яка підтверджувала бажання позивача добровільно виконати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2012 року.

Позивач зазначає, що постанова про відкриття провадження від 20.07.2012 року підлягає скасуванню ще й з тих підстав, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.02.2012 року № К/9991/94698/11 відкрито провадження за скаргою виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного окружного від 22.11.201 року у справі за позовом Львівського обласного центру зайнятості до виконавчого комітету Львівської міської ради про стягнення штрафних санкцій в розмірі 120614,73 грн. Суд з даного приводу зазначає наступне:

З ст.254 КАС України вбачається, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, то суд розцінює дії Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо оскарження постанови від 20.07.2012 року не інакше, як ухилення від виконання судового рішення про стягнення з виконавчого комітету Львівської міської ради на користь Львівського обласного центру зайнятості штраф в сумі 120614,73 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

В задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 листопада 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.