Постанова № 27283023, 01.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8412/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення податкового боргу в розмірі 37487,83грн.,-

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2012 року об 14 год. 41 хв. до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення податкового боргу в розмірі 37487,83грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та зареєстровано як платник податків в державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку. У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань станом на 31.10.2012 у підприємства виник податковий борг з податку на додану вартість задекларованих по декларації №9063290427 від 16.10.2012 в сумі 26640,00грн., земельному податку згідно декларації №9005789228 від 15.02.2012 в сумі 10847,83грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника на підставі п.95.3 ст..95 Податкового кодексу України.

У Державному реєстрі обтяжень рухомого мана 24.05.2011 внесено запис про реєстрацію податкової застави Державного підприємства «Інституту азотної промисловості продуктів органічного синтезу».

З метою погашення податкового боргу підприємству податковою інспекцією було направлено податкову вимогу №158 від 04.05.2011 з повідомленням про податковий борг.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 37487,83грн. в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 183-3 КАС України встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, митного органу, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.01.2006 за реєстраційним номером 1 383 123 0000 001544 (а.с.5)

Відповідач перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області з 26.01.2006 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 02.03.2010 №28 (а.с.14)

Відповідно до свідоцтва №16633949 Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» є платником податку на додану вартість (а.с.15)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст..14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні судом встановлено, що ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», було самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість шляхом надання до податкової інспекції податкової декларації, а саме:

- податкової декларації №9063290427 від 16 жовтня 2012 року в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті до бюджету за вересень 2012 року в розмірі 26640,00грн. (а.с.17-18) Граничний термін сплати грошового зобов'язання за зазначеною декларацією є 30 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до зворотного боку облікової картки відповідача як платника податків, станом на час розгляду подання останнім не було погашено заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 26640,00грн. яка утворилась внаслідок самостійно узгодженого податкового зобов'язання (а.с.23).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (ст. 288 ПК України).

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.п.286.1. та 286.2 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.п. 287.3, 287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

15 лютого 2012 року ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» було подано до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з земельного податку за 2012 рік, з самостійно визначеною сумою податку що підлягає сплаті до бюджету в загальному розмірі за рік на суму 130173,95грн., щомісячно сума податку яка підлягає сплаті згідно зазначеної декларації становить 10847,83грн. (а.с.19-20)

Таким чином, відповідач узгодив податкове зобов'язання з земельного податку, подавши органу державної податкової служби податкову декларацію.

Судом встановлено, що внаслідок несплати відповідачем за вересень 2012 року узгодженого податкового зобов'язання, за останнім, станом на час розгляду справи, виник податковий борг з земельного податку у розмірі 10847,83грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача як платника податків (а.с.22).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією в м.Сєвєродонецьк Луганської області 04 травня 2011 року було виставлено відповідачу як платнику податків податкову вимогу №158 з повідомленням про податковий борг в розмірі 15687,51грн. Зазначена податкова вимога отримана представником платника податків 16 травня 2011 року, про що свідчить підпис зазначеної особи на корінці податкової вимоги (а.с.16)

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги від 04 травня 2011 року №158 судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається чинною на час розгляду справи.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України)

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства, за таких обставин позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо стягнення з Державного підприємства «Інститут промисловості і продуктів органічного синтезу» податкового боргу в розмірі 37487,83грн., який складається з податкового боргу з податку на додану вартість і розмірі 26640,00грн та з земельного податку в розмірі 10847,83грн., визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення податкового боргу в розмірі 37487,83грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Інститут промисловості і продуктів органічного синтезу» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул..Вілєсова,1, код 33968601) суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 26640,00грн. (двадцять шість тисяч шістсот сорок гривень 00коп.) та з земельного податку в розмірі 10847,83грн. (десять тисяч вісімсот сорок сім гривень 83коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 06 листопада 2012 року..

СуддяА.М. Каюда