Постанова № 27282346, 31.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11979/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

за участю

представника позивача Помяловій Я.О.

представника відповідача Поляковій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 серпня 2012 за № 0002372340 та № 0013141740,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Красноармійський машинобудівний завод" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 серпня 2012 року №№ 0002352340, 0002362340, 0002372340, 0002382340, 0000652344, 0000642344, 0013141740.

Ухвалою суду від 20 серпня 2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/0570/10779/2012.

10 вересня 2012 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду було роз'єднано у самостійні провадження заявлені в адміністративній справі №2а/0570/10779/2012 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Красноармійський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 серпня 2012 року №№ 0002352340, 0002362340, 0002372340, 0002382340, 0000652344, 0000642344, 0013141740.

За наслідком здійсненого автоматизованого розподілу адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Красноармійський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 8 серпня 2012 року № 0002372340, № 0002382340, № 0000652344, № 0000642344, № 0013141740 присвоєний номер 2а/0570/11979/2012.

Ухвалою від 14 вересня 2012 року справу прийнято до провадження суддею Стойка В.В.

03 жовтня 2012 року ухвалою суду клопотання представника позивача було задоволено та залишено без розгляду адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Красноармійський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 8 серпня 2012 року № 0002382340, № 0000652344, № 0000642344.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з 01 червня 2012 року по 17 липня 2012 року відповідачем проводилася планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої було складено акт та встановлено порушення на загальну суму 6 189 060,21грн., а саме: не утримано податок з суми грошового відшкодування витрат робітника без наданих підтверджуючих документів у 2010-2011 р.р.; занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 3 435,20грн. Позивач вважає, що прийняті спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки підприємство не зазначено в переліку власників відходів, яким необхідно одержувати ліміти на утворення та розміщення відходів, відповідно п.10 Постанови кабінету Міністрів України №1218 від 03 серпня 1998 року та ст.20 Закону України «Про відходи» №187/98-ВР від 05 березня 1998 року. Крім того, зазначає, що суб*єкти господарювання можуть видати товарні чеки довільної форми.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення, надав суду письмове заперечення /а.с. 161-162/, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Красноармійський машинобудівний завод" є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №04719432.

Відповідач, - Державна податкова інспекція в Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ в Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

ДПІ в Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області ДПС проводила планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої було складено акт № 263/22-2/04719432 від 24 липня 2012 року /а.с. 41-102/ (далі - акт перевірки) та встановлено порушення в т.ч.:

- п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України №889-ІV від 22 травня 2003р. «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 926,2 грн., п.п 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VІ зі змінами - не утримано податок з суми грошового відшкодування витрат робітника без наданих підтверджуючих документів у 2010-2011 р.р.;

- ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, п.2, п.4, п.9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року №303 (із змінами та доповненнями), п.п.6.4 п.6 та п.п.7.1 п.7 Інструкції про порядок числення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекобезпеки. ДПАУ від 19 липня 1999р. №162 (зі змінами та доповненнями) у частині заниження збору у сумі 3 435,20грн.

08 серпня 2012 року ДПІ в Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0013141740 згідно з п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу та відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України, на підставі акта перевірки №263/22-2/04719432 від 24 липня 2012 року, яким ПАТ "Красноармійський машинобудівний завод" за платежем податок з доходів найманих працівників нараховано за основним платежем - 926,2грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 231,55грн.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень з огляду на такі обставини.

Як вбачається з акта перевірки відповідачем було встановлено, що до авансових звітів підзвітних осіб не прикладені документи які б підтвердили оплату готівковими коштами в оригіналі витрати вказані у звіті підзвітної особи, а це могли б бути прибуткові касові ордери, розрахункові квитанції встановлено форми, пронумеровані друкарським способом, утримуючі необхідні реквізити і зареєстровані в ДПІ, або касові чеки. Донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 926,2грн.

При цьому, відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення посилається на п.п.4.29 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на з доходів фізичних осіб» та п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, оскільки на його думку позивачем у 2010-2011 р. не утримано податок з суми грошового відшкодування витрат робітника без наданих підтверджуваних документів.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України №889-ІV від 22 травня 2003р. дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням - будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом;

д) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Підпункт 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VІ зі змінами визначає дохід отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом III цього Кодексу, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Як було зазначено представником позивача грошові кошти видавались робітникам підприємства для придбання запчастин та інших необхідних товарно-матеріальних цінностей для використання в роботі підприємства. Зазначене твердження представника позивача підтверджується матеріалами справи, а саме звітами про використання коштів та товарними чеками, які досліджувались в ході перевірки відповідачем.

З огляду на означене суд дійшов висновку, що надані позивачем грошові кошти робітникам не можна вважати доходом, як додатковим благом у розумінні п.п.4.29 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на з доходів фізичних осіб» та п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, оскільки надання та витрачання коштів для закупівлі запчастин та інших товарно-матеріальних цінностей було пов'язано з виконанням трудової функції робітників, що узгоджується з приписами вищезазначених норм.

Також, ДПІ в Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002372340 від 08 серпня 2012 року згідно з п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу та відповідно до п. 123.1 ст.123 розд.2 ПК України, на підставі акта перевірки №263/22-2/04719432 від 24 липня 2012 року, яким ПАТ "Красноармійський машинобудівний завод" збільшено суму грошового зобов*язання за платежем інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишньої природи за основним платежем - 3435,20грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 858,80грн.

Згідно зі ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ ліміти скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва, а також інші види шкідливого впливу в цілому на території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:

у разі якщо це призводить до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

в інших випадках - у порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до п.2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 (втратив чинність) збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється в тому числі за розміщення відходів;

З огляду на п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем перебування платників збору на податковому обліку коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2.

Зокрема, п.9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору встановлює, що базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби:

1) за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів;

2) за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів;

3) за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення;

31) за місцем перебування платника збору на податковому обліку - в разі утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасового зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Більш того, п. 10 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1218 встановлює, що місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, Приватне акціонерне товариство «Красноармійський машинобудівний завод» не зазначено в переліку власників відходів, яким необхідно одержувати ліміти на утворення та розміщення відходів.

Підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення податковим органом стало не включення позивачем до розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища надзвичайно небезпечних відходів 1 класу небезпечності - лампи ДРЛ у кількості 6 штук. Як зазначено в акті перевірки зазначені лампи ДРЛ в кількості 6 штук списані за матеріальним звітом по матеріально відповідальним особам у 3 кварталі 2010, тимчасово розміщені до передачі на утилізацію спеціалізованому підприємству ТОВ «Микитртуть», згідно укладеного договору № Л-913 від 29.09.2010 і фактично передані 08.08.2011. /а.49 акта перевірки/.

Як вбачається з пояснень представника позивача та з матеріалів справи відповідно до накладної № 62431/05 від 09.12.2009 та рахунку про сплату № 55971/05 від 08.12.2009 позивачем були придбані у ВАТ «Донецькелектрооптторг» лампи ДРЛ 1000 вт Е40 в кількості 6 штук. вартістю 702,72 грн.

За вимогою № 132 від 25.09.2010 зазначені лампи були списані з матеріально відповідальної особи Ожуженко С.Г., де знаходились на зберіганні та передані матеріально відповідальній особі Кукса Л.Ф. для використання їх у роботі за призначенням. Згідно картки -рахунку: МЦ місце зберігання Ожуженко С.Г. лампи ДРЛ 1000 вт Е40: партії: ПН-00364 за 3 квартал 2010 року 27.10.2010 були введені в експлуатацію.

Відповідно до оборотно-сальдовій відомості зазначені лампи рахувались за матеріально-відповідальною особою Кукса Л.Ф. з 01.04.2010 по 31.03.2012.

Згідно з актом списання № СпТ-000078 від 15.08.2011 лампи ДРЛ 1000 вт Е40: в кількості 6 штук. були списані комісію підприємства та передані ТОВ «Микитртуть» для утилізації, що підтверджується актом -прийняття відходів № 686 від 15.08.2011.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що обставини, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про зберігання позивачем ртуть-вміщуваних ламп ДРЛ в період 01.04.2010 по 31.12.2010 не знайшли свого підтвердження.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України №889-ІV від 22 травня 2003р. «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 926,2 грн., п.п 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VІ зі змінами, ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, п.2, п.4, п.9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року №303 (із змінами та доповненнями), п.п.6.4 п.6, п.п.7.1 п.7 Інструкції про порядок числення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекобезпеки. ДПАУ від 19 липня 1999р. №162 (зі змінами та доповненнями) є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованими податкові повідомлення-рішення якими ПАТ "Красноармійський машинобудівний завод" за платежем податок з доходів найманих працівників нараховано за основним платежем - 926,2грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 231,55грн., а також за платежем інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишньої природи за основним платежем - 3435,20грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 858,80грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб*єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком визнання нечинним або недійсним рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про визнання нечинним або недійсним рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадки співпадають.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд не задовольняє позовні вимоги про визнання недійсних податкових повідомлень-рішень.

Суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція в Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби не довела у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 08 серпня 2012 року за №0002372340 та №0013141740.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 серпня 2012 року за №0002372340 та № 0013141740 - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 08 серпня 2012 року за № 0002372340 та № 0013141740.

Врешті позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 31 жовтня 2012 у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 02 листопада 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.