Ухвала суду № 27276011, 19.10.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/9406/2012 Провадження № 22-ц/2590/3131/2012 Головуючий у I інстанції - Деркач О.Г.Категорія - цивільна Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П.,суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М.,при секретарі:Руденко О.М.,за участю:відповідача ОСОБА_5, її представника - адвоката ОСОБА_6, представника позивача - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 серпня 2012 року позов задоволено; усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_8 права користування та розпорядження АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_5 надати ОСОБА_8 ключі від вказаної квартири; ОСОБА_8 вселений в квартиру АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

За доводами апеляційної скарги, при ухваленні зазначеного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, позивачем не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи; судом також порушені норми процесуального права.

Апелянт зазначає, що з мотивувальної частини рішення не зрозуміло, на підставі яких доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що вона чинить перешкоди в користуванні квартирою ОСОБА_8 На думку апелянта, суд безпідставно послався на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.07.2012 року, оскільки вона стосується звернення ОСОБА_9 щодо перешкоджання йому, а не ОСОБА_8 зайти в спірну квартиру. ОСОБА_8 є громадянином Росії і там постійно проживає, він ніколи не казав про те, що має намір постійно проживати в спірній квартирі або продати її. Крім того, апелянт звертає увагу, що ОСОБА_8 є власником лише ѕ частин квартири, тоді як суд вирішив усунути перешкоди в користуванні всією квартирою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_5, її представника - адвоката ОСОБА_6, представника позивача - адвоката ОСОБА_7, перевіривши та дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а вже саме по собі не врегулювання даного спору сторонами у справі за час її перебування в провадженні суду та безумовне не визнання позовних вимог під час судового розгляду з боку відповідача свідчить про наявність обставин, що створюють позивачу перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні, належним йому на праві спільної часткової власності вищезгаданим спірним нерухомим майном.

По справі встановлено, що ОСОБА_8 на праві приватної власності належить 3/4 частини квартири, а ОСОБА_5 - 1/4 частини АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно КП „Чернігівське МБТІ", технічним паспортом на квартиру від 11.01.2010 року (а.с.4-7). Квартира складається з двох кімнат, загальна площа 45 кв.м., жила площа - 31,3 кв.м. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_8 зазначав, що ОСОБА_5 одноособово володіє та користується спірною квартирою, ключі від квартири не надає, чим позбавляє його права на користування та розпорядження частиною квартири, що належить йому на праві приватної власності.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За таких обставин доводи апелянта стосовно того, що позивач є громадянином Росії і там постійно проживає, не заслуговують на увагу, оскільки дана обставина, в силу ст. 317 ЦК України, не впливає на зміст права власності ОСОБА_8 відносно спірної квартири.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 намагався скористатись своїми правами щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном через уповноважену ним особу - ОСОБА_9, якому надав належним чином засвідчені довіреності, але відповідач ОСОБА_5 чинила перешкоди ОСОБА_9, до квартири його не впускала, що підтверджується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, поясненнями відповідачки в засіданні апеляційного суду.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_8 є законними та обґрунтованими, а тому суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що такі вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: