Рішення № 27275569, 16.10.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/9022/2012 Провадження № 22-ц/2590/3312/2012 Головуючий у I інстанції - Цибенко І. В.Категорія - цивільна Доповідач - Зінченко С. П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЗінченко С.П.суддів:Іваненко Л.В., Харечко Л.К., при секретарі:Биховець Н.М. за участю: позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_7, представника ДВС Дмитрієва С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину автомобіля та зняття арешту,-

в с т а н о в и в:

13 липня 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину автомобіля та зняття арешту з автомобіля.

Під час розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та остаточно просила встановити факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, однією сім"єю без реєстрації шлюбу в період з квітня 2003 року по липень 2012 року та визнати право власності на 1\2 автомобіля марки BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1.

12.09.2012 року позивачка в доповнення до цієї позовної заяви заявила клопотання про зняття арешту з 1\2 частини спірного автомобіля, що накладений згідно акту опису та арешту Центрального відділу ДВС ЧМУЮ від 11.05.2012 року.

Позивачка зазначала, що в період з 2003 року по липень 2012 року вона проживала однією сім"єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 Вони були зареєстровані за однією адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_6 з серпня 2001 року, позивачка з червня 2003 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 року у них народився син ОСОБА_10 В квітні 2008 року за спільні кошти вони придбали автомобіль марки BMW модель 5231, легковий седан, номер шасі НОМЕР_2 колір чорний, 2006 року випуску.

З урахуванням викладеного та ст.ст.74 СК, 366, 368, 371 ЦК України просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Новозаводського районного суду від 12 вересня 2012 року позов задоволено.

Встановлено факт спільного проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з квітня 2003 року по 12 липня 2012 року.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1\2 частину автомобіля марки BMW модель 5231, легковий седан, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір чорний, 2006 року випуску.

Знято арешт з 1\2 частини автомобіля марки BMW модель 5231, легковий седан, номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір чорний, 2006 року випуску, накладений згідно акту опису та арешту Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 11.05.2012 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 просять скасувати рішення Новозаводського районного суду від 12 вересня 2012 року та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд задовольняючи позовні вимоги в частині зняття арешту з 1\2 частини спірного автомобіля, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачка уточнюючи 25.07.2012 року позовні вимоги, весла зміни до предмету позову та фактично відмовилась від цієї позовної вимоги. Далі зазначав, що суд не звернув увагу на те, що арешт на спірний автомобіль було накладено декілька раз, а саме: під час розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 в скоєні злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України та під час примусового виконання вироку Деснянського районного суду від 21.11.2011 року відносно цивільного позову. Далі зазначає, що постанови заступника начальника Центрального ВДВС Чернігівського МУЮ від 24.02.2012 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника сторонами виконавчого провадження та заінтересованими особами не оскаржувалися і є чинними на цей час.

Крім того зазначає, що суд помилково задовольнив вимоги позивачки в частині встановлення факту спільного проживання однією сім"єю ОСОБА_5 та ОСОБА_11, оскільки під час судового розгляду кримінальної справи, ОСОБА_6 суду пояснював, що разом з ОСОБА_5 не проживає і на його утриманні є лише одна дитина-донька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 року. А також вказує, що суд неправильно застосував норми матеріального права, оскільки встановивши факт спільного проживання з 2003 року застосував норму права, яка діє з 01.01.2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що надані позивачкою докази підтверджують той факт, що з квітня 2003 року по липень 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали разом, оскільки вони були зареєстровані за однією адресою, мали спільну дитину сина ІНФОРМАЦІЯ_3, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, а тому майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, а на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому , поширюються положення глави 8 цього СК України. Посилаючись на зазначене, суд прийшов до висновку, що автомобіль придбано сторонами в період проживання однією сім'єю, він є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а тому наявні підстави для визнання права власності за ОСОБА_5 на 1\2 частину спірного автомобіля та зняття арешту з вказаної частини автомобіля.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх, порушивши вимоги ст.ст.212, 213 ЦПК України, без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов"язків сторін у цих правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів, з порушенням норм матеріального права.

Згідно ч.2 ст.21 СК України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка не є підставою для виникнення у них прав та обов"язків подружжя.

За положеннями ч.1 ст.36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов"язків подружжя

Разом з тим, ст.74 СК України передбачає, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Стаття 3 СК України визначає сім'ю як первинний та основний осередок суспільства і вказує на такі її ознаки, як спільне проживання осіб, котрі пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки.

З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про визнання права власності на майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна і з'ясувати час та джерела його придбання, а вирішаючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти спільного проживання однією сім'єю, спільний побут, взаємні права та обов'язки (ст.3, 74 СК України) .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 з 2001 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 за цією же адресою з 2003 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 року у них народилася дитина ОСОБА_10.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що ОСОБА_6 21.04.2008 року зареєстрував придбаний ним автомобіль BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З змісту вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.11.2011 року вбачається, що частково задоволено цивільний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_7, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 182585 грн.03 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 192585 грн.03 коп., стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 2439 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 27439 грн.

З вступної частини цього вироку вбачається, що на утриманні у ОСОБА_6 є лише одна дитина донька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Згідно із ч.3 ст.10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, матеріали справи не містять будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження факту проживання однією сім"єю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на квітень 2008 року, тобто на час придбання спірного автомобіля , також позивачем не надано жодного доказу, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного, також не надано доказів про спільний бюджет та спільне господарство.

Апеляційний суд не може погодитися з висновком суду, що реєстрація ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за однією адресою та народження у них дитини у 2003 році свідчать про факт їх проживання однією сім'єю та придбання спільного майна, оскільки сам факт реєстрації за однією адресою та народження дитини, не вказує на такі ознаки сім"ї, що передбачені ст.ст.3,74 СК, а саме: як спільне проживання осіб, котрі пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки.

Також не надано ОСОБА_5 жодних доказів, що у придбання ОСОБА_6 автомобіля були вкладені їх спільні кошти.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем та зазначених і доведених ним обставин.

Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.11.2011 року в частині задоволених вимог по цивільному позову ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 182585 грн.03 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 192585 грн.03 коп. та на користь ОСОБА_9 2439 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 27439 грн.

Постановою про арешт майна боржника від 24.02.2012 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №1\2506/132/11 від 23.02.2012 року накладено арешт на автомобіль марки BMW реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6

25.07.2012 року ОСОБА_5 звернулась з уточненою позовною заявою, із змісту якої не вбачається, що позивачка заявляла вимоги щодо зняття арешту з спірного автомобіля. Її клопотання від 12.09.2012 року про зняття арешту з автомобіля не може бути підставою для розгляду цих вимог.

Отже, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в цій частині вийшов за межі позовних вимог.

Виходячи з наведеного, висновок суду про те, що на ці правовідносини розповсюджується дія ст.74 СК України є помилковим навіть за наявності реєстрації ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за однією адресою та народженої дитини.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності та обгрунтованності, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.74 СК України, ч.1 п.4 ст. 256, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 вересня 2012 року скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину автомобіля та зняття арешту відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: