Ухвала суду № 27275536, 24.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/2596/2012 Провадження № 22-ц/2590/2816/2012 Головуючий у I інстанції - Литвиненко І. В.Категорія - цивільна Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддігубар в.с.,суддів:мамонової о.є., шемець н.в.,при секретарі:Лучик Н.В., Рачовій І.І.за участю:ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_6 про виключення майна з акту опису та арешту, визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано за нею право власності на Ѕ частину приміщення кафе площею 129,9 кв.м та Ѕ частину складу Б-1 площею 19,4 кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1. Знято арешт з належних ОСОБА_5 Ѕ частини приміщення кафе площею 129,9 кв.м та Ѕ частини складу Б-1 площею 19,4 кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1, накладений згідно акту опису та арешту майна від 09.04.2012 року старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_7 В задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, в оскаржуваному рішенні суд безпідставно посилається на ст. 69, 70 СК України, у той час як ОСОБА_5 в позовній заяві посилалась на положення ст. 60 СК та норми ЦК України, де врегульовано загальні питання спільної сумісної власності набутого подружжям за час перебування у шлюбі майна та не вирішуються спірні питання при поділі такого майна.

Апелянт вважає, що рішення в частині зняття арешту зі спірного майна прийнято з порушенням ч. 4 ст. 65 СК України, оскільки в матеріалах справи мається нотаріально засвідчена заява ОСОБА_5 про надання згоди на укладення ОСОБА_6 іпотечного договору. Вказана заява свідчить про те, що позивачка не заперечувала проти укладення кредитного договору відповідачем, кошти, які були отримані ОСОБА_6 за кредитним договором, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому у позивачки виник солідарний обов'язок з ОСОБА_6 перед банком, а в подальшому і перед новим кредитором щодо погашення кредиту, враховуючи положення ст. 541 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 04 червня 1993 року по даний час, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 8).

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_6 є власником приміщення кафе площею 129,9 кв.м та складу Б-1 площею 19,4 кв.м, розташованих в АДРЕСА_1, що підтверджується наявними у справі договорами купівлі-продажу від 26 квітня 2000 року та від 18 грудня 2000 року (а.с.9, 10), свідоцтвом про право власності від 22 серпня 2002 року та довідкою КП Чернігівське МБТІ станом на лютий 2012 року (а.с.71, 75). Як встановлено судом, вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, у якому частки дружини та чоловіка є рівними. Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначені висновки оскаржуваного рішення, які апеляційний суд вважає правильними.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, зазначені об"єкти нерухомості перебувають в іпотеці на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки від 04.09.2008 року (с.62-66), яким забезпечені боргові зобов"язання ОСОБА_6 за кредитними договорами на 80000,00 доларів США та на 235000,00 доларів США (а.с.54-61).У відповідності до ч.3 ст. 65 СК України та згідно до ст. 578 ЦК України на укладання зазначеного договору іпотеки позивачкою надано нотаріально посвідчену згоду (а.с.68).

На виконанні в Деснянському ВДВС Чернігівського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження по примусовому стягненню з ОСОБА_6 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором від 01 березня 2006 року в сумі 43165,12 доларів США та по стягненню з ОСОБА_6, ОСОБА_8 заборгованості за кредитним договором від 04 вересня 2008 року в сумі 245961,34 доларів США та 59833,53 грн. (а.с.67- 67а, 73, 74).

09 квітня 2012 року державним виконавцем Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції складено акт опису й арешту майна - приміщення кафе площею 129,9 кв.м та складу Б-1 площею 19,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 6-7).

Відповідно до п. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Проте, всупереч вищезазначеному, державний виконавець не взяв до уваги, що спірне нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, не звертався до суду з поданням про визначення частки майна ОСОБА_6 у спільній сумісній власності та помилково наклав арешт на все приміщення кафе площею 129,9 кв.м та складу Б-1 площею 19,4 кв.м, розташованих в АДРЕСА_1.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що оскаржуване рішення в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на Ѕ частину нерухомого майна як такого, що придбане подружжям за час шлюбу, є законним і обґрунтованим, оскільки відповідає вимогам ст.ст. 60, 70 СК України.

Ухвалюючи рішення в частині зняття арешту з Ѕ частини належного ОСОБА_5 нерухомого майна, суд першої інстанції правильно виходив з того, що питання про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку Закону України «Про іпотеку» не вирішувалось, рішенням суду стягнута заборгованість за кредитними договорами з ОСОБА_6 та поручителя ОСОБА_8 і позивачка не є боржником за виконавчим провадженням, а отже, зважаючи на положення ч.ч. 1,2 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження" та згідно до ст. 73 СК України, суд дійшов законного і обґрунтованого висновку про звільнення з-під арешту Ѕ частини належного ОСОБА_5 нерухомого майна.

Вирішуючи спір, судом до правовідносин між сторонами правильно застосовані норми матеріального закону - ст.ст. 60,69,70 СК України і доводи апелянта про те, що суд вийшов за межі позовних вимог є хибними, оскільки оскаржуваним рішенням саме в межах заявлених позовних вимог визнано та закріплено право власності одного з подружжя на 1/2 частину нерухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, що придбана під час перебування у шлюбі.

Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу.

Отже, сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: