Ухвала суду № 27272277, 24.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 151610/11 /9104

Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Большакової О.О. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. у справі за позовом виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

12.10.2011 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0002042302 від 30.09.2011року та № 0002052302 від 30.09.2011 року. Стягнути з державного бюджету суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень 2011року на користь Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Авто» в загальному розмірі 2 186 696 (два мільйона сто вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень.

В обґрунтування вимог зазначає, що Луцькою ОДП було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року. За результатами перевірки складено Акт від 15.09.2011 року №7177/23-3/30473709 яким встановлено факт порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ВКФ «Віт Авто» у формі ТзОВ заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року на суму 2 186 696 грн., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ВКФ «Віт Авто» у формі ТзОВ завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на суму 518 654 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ за червень 2011 року на суму 518 564 грн. та в порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2011 року на суму 2 186 696 грн..

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 30.09.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002042302, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 518 654 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002052302 від 30.09.2011 року згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2 186 696 грн..

Оскаржуваною постановою адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцьк об'єднаної державної податкової інспекції від 30.09.2011 року № 0002042302 та № 0002052302.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 (два мільйони сто вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто шість) грн..

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 1706 (одну тисячу сімсот шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. витрат по сплаті судового збору.

З даною постановою суду не погодився відповідач. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що перевіркою встановлено, що на порушення вимог абз «а» п.200.4 статті 200 Податкового кодексу від 02.12.2010 року №2755-VI ВКФ «Віта-Авто» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року на 2186696 гривень. Порушення виникло в результаті того, що до бюджетного відшкодування червня 2011 року ВКФ «Віта-Авто» включено вартість придбаних транспортних засобів у лізинг.

Транспортні засоби, придбані ВКФ «Віта-Авто» згідно договорів фінансового лізингу у травні 2011 року обліковуються на рах.105 «Транспортні засоби», про що свідчать дані бухгалтерського обліку.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Як видно з матеріалів справи ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ є суб'єктом господарювання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 02820133 є платником податку на додану вартість з 26.05.2004 року.

З 06.09.2011 року по 14.09.2011 року головним державним податковим ревізором інспектором Луцької ОДПІ Дацюком А. П. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 15.09.2011 року № 7177/23-3/30473709, у висновках якого зазначено порушення підприємством п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 518654 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на 518654 грн., а також порушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2011 року на 2186696 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки Луцькою ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 0002042302 про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 518654 грн. та № 0002052302 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 грн.

Зокрема перевіркою встановлено, що згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ включено до податкового кредиту податкову накладну від 30.06.2011 року № 2023 від контрагента ТзОВ «Золотий екватор» на суму 3111923,71 грн., в тому числі ПДВ 518653,95 грн. При звірці наявності факту реєстрації платником податку - продавцем ТзОВ «Золотий екватор» в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено відсутність податкової накладної від 30.06.2011 року № 2023, внаслідок чого відповідно до вимог п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ не має права на включення суми ПДВ 518653,95 грн. до податкового кредиту у червні 2011 року.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі податкової накладної від 29.06.2011 року № 8597 та податкової накладної від 30.06.2011 року № 2023 ТзОВ «Золотий екватор» поставило ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ паливно-мастильні матеріали на суму 1473584,56 грн. та 1638339,15 грн. відповідно. Загальна суму поставки - 3111923,71 грн., у тому числі ПДВ 518653,95 грн..

При поданні підприємством податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року в Луцьку ОДПІ позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних зазначено лише податкову накладну від 30.06.2011 року № 2023, видану ТзОВ «Золотий екватор», та зазначено загальну суму поставки від даного контрагента - 3111923,71 грн., у тому числі ПДВ 518653,95 грн..

У зв'язку з допущенням у реєстрі помилки ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ 05.09.2011 року подало до Луцької ОДПІ заяву, в якій просило вважати недійсним реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року та надати дозвіл на подання нового реєстру.

Також судом було встановлено, що при перевірці посадовими особами підприємства було надано податкові накладні від 29.06.2011 року № 8597 та від 30.06.2011 року № 2023, видані ТзОВ «Золотий екватор».

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленої пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема це може бути або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України є видача платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач мав право віднести до складу податкового кредиту у червні 2011 року суми ПДВ згідно податкових накладних від 29.06.2011 року № 8597 у розмірі 245597,42 грн. та від 30.06.2011 року № 2023 у розмірі 273056,53 грн., а твердження відповідача про відсутність підстав для формування податкового кредиту на суму 518653,95 грн. лише з тих підстав, що податкова накладна на таку суму не зареєстрована продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковими.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність позовних вимог ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30.11.2011 № 0002042302.

Щодо включення до податкового кредиту травня 2011 року суми податку на додану вартість по операціях з придбання транспортних засобів у лізинг, колегія суддів зазначає наступне. У акті перевірки від 15.09.2011 року № 7177/23-3/30473709 встановлено, що на виконання умов договорів фінансового лізингу, згідно яких позивачем придбано у ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» транспортні засоби, ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ сплачувало лізингові платежі, 2186696 грн. податку на додану вартість з яких включило до бюджетного відшкодування за червень 2011 року.

З акту перевірки вбачається, що ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки порушено вимоги п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, яким встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, а тому, на думку податкового органу, вартість придбаних у лізинг транспортних засобів має бути в подальшому включена до вартості послуг по перевезенню даними транспортними засобами або при подальшій реалізації на митній території України.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 14.1.97 ст. 14 Податкового кодексу України лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Пунктом 14.1.202 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що в матеріалах справи є договори фінансового лізингу,специфікації до них, акти прийому передачі транспортних засобів, платіжні доручення про сплату лізингових платежів. Фінансовий лізинг (оренда) господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із Податковим кодексом України, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

У відповідності до стаття 185.1. Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Колегія суддів погоджується, що дані первинні документи підтверджують правомірність формування податкового кредиту внаслідок придбання позивачем транспортних засобів у лізинг.

Пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (далі- ПК України) встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання , включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Що стосується порядку повернення сум бюджетного відшкодування, суд апеляційної інстанції зазначає, що даний порядок встановлений пунктами 200.7-200.13 статті 200 ПК України, якими встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції що матеріалами справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених внаслідок придбання товарів у фінансовий лізинг, і в подальшому віднесення цих сум до бюджетного відшкодування, а відтак вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30.09.2011 року № 0002052302 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується задоволення вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 (два мільйони сто вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. суд апеляційної інстанції вважає, що така не підлягає до задоволення та зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З врахуванням наведених вище положень, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, щодо стягнення бюджетного відшкодування в супереч порядку визначеному нормами податкового законодавства, в тому числі перебравши на себе повноваження податкового органу до кола повноважень якого входить повернення сум бюджетних відшкодувань.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області задоволити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. у справі № 2а/0370/2772/11 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 2186696 (два мільйони сто вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. скасувати.

В решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. у справі № 2а/0370/2772/11 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді О.О. Большакова

В.В. Гуляк