Ухвала суду № 27272066, 25.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р. Справа № 152324/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Концерн Хлібпром» звернулося 17.06.2011 року в суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2011 року №0000270801/11273.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі акту перевірки від 06.06.2011 року № 618/08-01/05511001 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року № 0000270801/11273, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 128 065,89 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1 грн. Оскільки висновки, що були зроблені податковим органом в ході перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року про заниження податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 128 065,89 грн. є безпідставними, не ґрунтуються на фактичних обставинах та не відповідають нормам чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що знайшов своє підтвердження в матеріалах справи факт укладення між позивачем та ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» господарських договорів, виконання яких підтверджується належними та допустимими доказами, відтак позивач правомірно відобразив отримані від контрагента податкові накладні у податковому обліку.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на те, що оскільки позивачем при перевірці не доведено використання товарів та послуг у власній господарській діяльності, відповідно відсутня підстава для включення податкових накладних, що виписані ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» та надано до перевірки акти приймання-передачі, в яких неможливо ідентифікувати особу, що взяла участь у здійсненні господарської операції, а тому вважає, що СДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року № 0000270801/11273.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу СДПІ ВПП у м. Львові від 25.05.2011 року № 194 проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ «Концерн Хлібпром» по питанню проведення взаєморозрахунків з ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» за період січень 2011 року, ПП «ОККО-бізнес» за період січень-лютий 2011 року.

Перевіркою зроблено висновок, що товариством за період січень-лютий 2011 року порушено п.п.14.1.181, п.14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 128 065,89 грн.

Разом з тим, не погодившись з висновками акту перевірки ПАТ «Концерн Хлібпром» на адресу відповідача надіслано заперечення на акт перевірки від 06.06.2011 року № 618/08-01/05511001. Однак, 07.06.2011 року за № 000270801/11273 СДПІ ВПП винесено податкове повідомлення-рішення, яким товариству донараховано суму податку на додану вартість разом із штрафними санкціями в розмірі 128 066,89 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Концерн Хлібпром» та ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» укладено договір № Л0064К від 01.06.2010 року. Згідно даного договору ДП «Укравтогаз» (Продавець) здійснює реалізацію стисненого природного газу (метану), пред'явнику пластикової картки, а ПАТ «Концерн Хлібпром» (Покупець) зобов'язується сплачувати вартість продукції на умовах, визначених цим договором. Відповідно до даного договору продукція відпускається у такому порядку: довіреною особою Покупця пред'являється ПК оператору АГНКС; на Р08-терміналі перевіряється пред'явлена ПК на розмір залишку Добового ліміту та відсутність заборгованості; проводиться заправка автомобіля Покупця в межах залишку добового ліміту; на Р08-терміналі та касовому апараті проводиться реєстрація відпущеної продукції та надаються відповідні чеки. Сторони на підтвердження обсягів відпущеної продукції щомісячно підписують акт приймання-передачі продукції.

Згідно договору про надання послуг № Л0064П від 01.06.2010 року ДП «Укравтогаз» є «Продавцем», ПАТ «Концерн Хлібпром» є «Покупцем». Згідно даного договору Продавець надає Покупцю послуги, пов'язані з відпуском Продукції на АГНКС за допомогою ПК згідно : договором № Л0064К від 01.06.2010 року купівлі-продажу стисненого природного газу, і Покупець сплачує вартість Послуг на умовах договору.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення суми податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з тим, листом СДПІ ВПП від 25.05.2011 року № 10271/08-01/1968 надано запит Товариству щодо надання документів, що підтверджують взаєморозрахунки з ДП «Укравтогаз» ПАК «Нафтогаз України» за період січень 2011 року. У відповідь на запитувану інформацію до перевірки товариством представлено договір № Л0064К купівлі-продажу стисненого газу від 01.06.2010 року з додатком, додаткову угоду, акт приймання - передачі послуг за договором та платіжні доручення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Нормами п.п.2.1 п.2 Положення встановлено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка і брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Так, як вбачається з долучених до матеріалів справи актів приймання-передачі, такі складені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Слід зазначити, що згідно заперечення на акт перевірки вбачається, що Товариство зазначає, що має у наявності всі чеки на придбання стисненого природного газу, на підтвердження чого надіслано податковій інспекції реєстр чеків, проте при винесенні податкового повідомлення-рішення такі документи відповідачем не взято до уваги.

Так, до матеріалів справи позивачем долучено копії чеків на придбання стисненого природного газу. Оскільки, згідно чеків, товариство набуло право власності на придбаний товар, що був використаний автомобільним транспортом для розвезення власної хлібопродукції, що є господарською діяльністю ПАТ «Концерн Хлібпром», а тому вбачається, що такий товар використаний Товариством у господарській діяльності.

Відтак, слід погодитися із висновками суду першої інстанції, що між позивачем та ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», укладено господарські договори, факт виконання яких підтверджується належними та допустимими доказами, а тому позивач правомірно відобразив отримані від контрагента податкові накладні у податковому обліку.

Враховуючи вищевикладене, випливає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року по справі № 2а-7024/11/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик