Рішення № 27269392, 02.11.2012, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 0502/2662/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

02 листопада 2012 року Амвросіївский районний суд Донецької області

в складі: головуючого -судді Пічкур С.Д.

при секретарі: Безверхній В.К.

за участю: позивача - ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Амвросіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна", третьої особа на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про стягнення страхової виплати, пені та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ „Страхова компанія „Універсальна" третя особа на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «РайфайзенБанк Аваль», про стягнення страхової виплати в сумі 15980,0 грн., пені за прострочення страхової виплати в сумі 6104,36 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,0 грн. та судових витрат у розмірі 340,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 15.01.2007 року між ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з одного боку та ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" з другого боку був укладений договір іпотеки, за яким син позивача ОСОБА_5 отримав кредит в розмірі 10000 доларів США та в забезпечення виконання умов цього договору іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно у вигляді двох квартир.

15.01.2010 року між відповідачем та сином позивача ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання №1513/250/000449, в якому визначені страхові випадки, в тому числі й смерть страхувальника. Вигодонабувачем за цим договром призначено ВАТ „Райффайзен Банк Аваль".

Страховий випадок настав 21.02.2010 року, коли його син ОСОБА_5 помер в наслідок нещасного випадку від гострого отруєння оксидом вуглецю. Після смерті сина позивач як спадкоємець першої черги за законом звертався до відповідача з заявою про здійснення страхової виплати. Однак, 10.06.2010 року отримав відповідь про те, що відповідачем відповідно з п.п.2.3, 7.1.8 Договору №1513/250/000449 прийнято рішення відмовити йому у виплаті, оскільки випадок з його сином не є страховим. Потім позивач ще двічі звертався з аналогічними заявами до відповідача і обидва рази отримував відмову. Хоча при цьому, як зауважує позивач, він додавав до заяви лист прокуратури Київського району м.Донецька за №3083 від 06.10.2010 року, в якому чітко акцентовано увагу на те, що у смерті ОСОБА_5 має місце нещасний випадок. Позивач вважає, що відповідачем незаконно відмовлено йому у страховій виплаті. Тому позивач вважає, що відповідно до п.5.1.3 договору №1513/250/000449 відповідач повинен сплатити йому пеню у розмірі 0,1% від прострочення платежу за кожен день прострочення, що за 382 дні прострочення станом на 07.04.2011 року складає 6104,36 грн. Просить суд стягнути з відповідача на його користь страхову виплату в сумі 15980,0 грн., пеню за прострочення страхової виплати в сумі 6104,36 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,0 грн. та судові витрати у розмірі 340,84 грн., сплачені ним при зверненні до суду.

В судовому засіданні позивач і його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

ПАТ «РайфайзенБанк Аваль»позовні вимоги ОСОБА_1 визнано повністю, згідно письмової заяви банку, останній не заперечує проти отримання страхового відшкодування позивачем, позовні вимоги підтримують.

Відповідач позовні вимоги не визнав, письмово заперечував проти позову посилаючись на те, що померлий ОСОБА_5 свідомо наразив себе на невиправданий ризик та небезпеку, будь-які докази непереборної сили відсутні, позивачем не надано доказів прийняття спадщини, нарахування пені є безпідставним а виплата моральної шкоди не передбачена законодавством як вид відповідальності страхової компанії.

Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 09 грудня 2011 року позовні вимоги позивача задоволено повністю.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2012 року рішення суду першої інстанції скасоване повністю, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову оскільки вигодонабувачем страхового відшкодування є ПАТ «РайфайзенБанк Аваль», який до участі у справі залучений не був.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 липня 2012 року вказані судові рішення скасовані, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, суд касаційної інстанції вказує, що в порушення вимог ст. 33 ЦПК України суд першої інстанції не роз'яснив позивачу право звертатися до суду з відповідним клопотанням та не залучив до участі у справі ПАТ «РайфайзенБанк Аваль», що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, самостійно спір по суті не вирішив.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи суд виходить з наступного.

15.01.2010 року між відповідачем та сином позивача ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання №1513/250/000449 (для позичальників роздрібного бізнесу ВАТ „Райффайзен Банк Аваль"). Страхова сума за цим Договором складає 15980,0 грн.

Згідно з п.2.1.1 укладеного Договору страховим випадком є зокрема смерть страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку та захворювання (виникнення або загострення захворювання), що настали в період дії Договору.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що нещасним випадком також вважається випадкове отруєння газами.

Відповідно до п.5.3.1 Договору страховик зобов?язаний за несвоєчасне здійснення страхової виплати у строк, передбачений Розділом 6 Договору сплатити пеню у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 25% від суми страхової виплати, тобто не більше 3995 грн. (15980 х 25%).

Згідно з п.6.9.1 Договору Страховик у разі смерті страхувальника (Застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку або захворювання здійснює виплату 100% страхової суми.

Страховий випадок настав 21.02.2010 року, коли син позивача -страхувальник ОСОБА_5 помер внаслідок нещасного випадку від гострого отруєння оксидом вуглецю, що підтверджується листом Донецького областного бюро СМЕ за №73 від 16.03.2010 року (а.с.20), Свідоцтвом про смерть за НОМЕР_2 від 22.02.2010 року (а.с.21), Актом №492 судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5, 1983 року народження, та листом прокурора Київського району м.Донецька Софієва С.О. за №3083 від 06.10.2010 року.

Позивач є спадкоємцем прав та обов'язків ОСОБА_5 першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 Більше того, після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 сплачує зобов'язання за кредитним договором, володіє частиною спадкового майна померлого (автомобілем), що свідчить також про фактичне прийняття спадщини.

З матеріалів перевірки за фактом смерті ОСОБА_5 вбачається, що труп останнього без слідів насильницької смерті було знайдено 21.02.2010 року в салоні автомобіля ВАЗ-2106, що знаходився в гаражі АДРЕСА_1. Гараж, який було зачинено з внутрішньої сторони, зачиняеється і відмикається як з зовнішньої так і з внутрішної сторони. З протоколу огляду місця події та фотовідбитків видно, що труп був розташований у лежачому положенні на правому пасажирському сидінні, спинка якого була відкинута назад, був вкритий ковдрою та курткою. Будь яких тілесних ушкоджень, окрім подряпини на зовнішній поверхні верхньої третини правого передпліччя, не знайдено.

В поясненнях осіб, що буди присутніми при огляді місця події, нічого не говориться про наявність угарного газу в гаражі та в якому положенні знаходився ключ у замку запалювання автомобіля. Тобто, не відомо, було на момент огляду увімкнено замок запалювання на автомобілі чи ні.

Згідно з висновком судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5, смерть останнього сталася внаслідок гострого отруєння оксидом вуглецю за 20-22 години до огляду трупа (23 год. 15 хв. 21.02.2010 року). Тобто, приблизно о першій-третій годині ночі 21.02.2010 року.

Фактів вчинення протиправних дій, спрямованих на позбавлення ОСОБА_5 життя, за результатами дослідчої перевірки, в тому числі й додаткової, не встановолено. Тому за результатами перевірок в порушенні кримінальної справи 24.02.2010 року та 08.07.2010 року було відмовлено.

В листі прокуратури Київського району м.Донецька за № 3083 від 06.10.2010 року, адресовано головному менеджеру Департаменту медичного страхування ПАТ „СК „Універсальна", зазначено, що вивченням матеріалів перевірки № 701 (2010р.) за фактом смерті ОСОБА_5, не встановлено, що ОСОБА_5 мав наміри покінчити життя самогубством, нікому це не висловлював, посмертну записку не писав. У смерті ОСОБА_5 має місце нещасний випадок, що може дати відповідні підстави для визначення його страховим випадком.

Після смерті свого сина ОСОБА_5, позивач, як спадкоємець першої черги за законом, 09.03.2010 року звернувся до відповідача з заявою про виплату страхової суми згідно з умовами, викладеними у Розділі 6 Договору («Порядок та умови здійснення страхової виплати») та надав всi необхiднi документи.

10.06.2010 року позивач отримав вiдповiдь вiдповідача за № 986/18-012 від 02.06.2010 року про те, що вiдповiдно п.п.2.3., 7.1.8 Договору № 1513/250/000449 вiд 15.01.2010 року страховою компанiєю прийнято рiшення про вiдмову у виплаті за тієї обставини, що випадок з його сином не є страховим.

22.07.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перегляду прийнятого рішення про відмову у страховій виплаті. Однак, 04.09.2010 року отримав листа за № 1474/18-012 від ПАТ Страхова компанія „Універсальна", в якому йому знову відмовили в страховій виплаті, оскільки компетентними органами не була надана правова оцінка.

30.10.2010 року позивач знову отримав листа від ПАТ „Страхова компанія „Універсальна" від 22.10.2010 р. за № 1742/18-012, в якому йому втретє було відмовлено в страховій виплаті за тієї обставини, що на погляд відповідача ОСОБА_5 сам створив умови для свого отруєння. При цьому відповідач, як у відповіді про відмову у страховій виплаті за № 1742/18-012 від 22.10.2010 року, так і в запереченні проти позову посилається на п.п.6.5.7 та 7.1.4 Договору страхування від 15.01.2010 року, згідно з якими однією з підстав для страхової виплати є матеріали слідчих або судових органів і що не визнаються страховими випадками події, які настали внаслідок нараження Страхувальника (Застраховану особу) на невиправданий ризик, свідому небезпеку (за винятком рятування життя іншої особи). Також у відповіді відповідач вказує на те, що ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»прийшла до висновку, що застрахований ОСОБА_5 своїми навмисними діями перевищив рамки звичайного ризику, наразив себе на невиправданий ризик, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з нещасним випадком, що і призвело до настання його смерті.

Натомість, п.6.5.7 Договору застосовується при встановленні первинної інвалідності 1, 2 групи внаслідок нещасного випадку або захворювання, а в даному випадку має місце смерть страхувальника.

Згідно з п.6.5.16 Договору при смерті Страхувальника (Застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку або захворювання (виникнення або загострення) здійснення страхової виплати Страховиком проводиться на підставі матеріалів слідчих або судових органів.

Як зазналось вище, згідно листа прокурора Київського району м. Донецька Софієва С.О. за № 3083 від 06.10.2010 року. відповідач отримав роз'яснення щодо обставин справи, які викладені у Постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.07.2010 року, де чітко зазначено, що: „не встановлено, що ОСОБА_5 мав намір покінчити життя самогубством, нікому це не висловлював, посмертну записку не писав. Також зазначено, що у смерті ОСОБА_5 має місце нещасний випадок, що може дати відповідні підстави для визначення його страховим випадком".

Тому суд не приймає посилання відповідача на п.7.1.4 Договору через відсутність доказів тому, що ОСОБА_5 своїми навмисними діями перевищив рамки звичайного ризику. Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів, в діях ОСОБА_5 умисел на позбавлення себе життя відсутній, оскільки дослідчою перевіркою не встановлено те, що в даному конкретному випадку мало місце самогубство. Я вбачається з матеріалів справи і дослідчої перевірки за фактом смерті ОСОБА_5 -це був нещасний випадок внаслідок випадкового отруєння газами, що у відповідності з п.п.2.1, 2.2 Договору №1513/250/000449 від 15.01.2010 року вважається страховим випадком.

Також суд зазначає, що формулювання п.7.1.4 Договору страхування не може бути застосовано страховиком при відмові у страховій виплаті у даному випадку, оскільки формулювання звучить як «нараження Страхувальника (Застраховану особу)»на невиправданий ризик, свідому небезпеку" з боку іншої особи, а не як нараження Страхувальником (Застрахованої особи) самого себе на невиправданий ризик. Отже в п.7.1.4 не зазначено те, що наражування повинно виходити від самого Страхувальника.

Отже, відповідач не мав підстав для застосування п.7.1.4 Договору страхування, оскільки зі змісту цього пункту зрозуміло, що нараження на невиправданий ризик та свідому небезпеку повинно виходити від когось, а не від самого страхувальника.

Перелічене свідчить про намагання відповідача уникнути виконання своїх обов?язків за Договором страхування від 15.01.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.1229 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкується на загальних підставах.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача страхової виплати в сумі 15980,0 грн. є обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі згідно з п.6.9.1 Договору від 15.01.2010 року.

Листом від 10 вересня 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»підтвердив згоду на виплату страхового відшкодування саме ОСОБА_1 як спадкоємцю померлого, що відповідає п. 6.8. укладеного договору срахування.

Заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення в сумі 6104,36 грн. (за станом на 07.04.2011 року) підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.5.3.1 Договору страховик зобов?язаний за несвоєчасне здійснення страхової виплати у строк, передбачений Розділом 6 Договору сплатити пеню у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 25% від суми страхової виплати.

Оскільки розмір страхової суми складає 15980,0 грн., то відповідач повинен сплатити за Договором позивачеві лише 3995,0 грн. (15980 грн. х 25% = 3995,00 грн.) Цю суму пені також визнав і сам відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву.

Згідно вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Позивач висуває вимогу про відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 5000,0 грн. На обгрунтування цієї вимоги позивач зазначає, що тривале затягування зі страховою виплатою і висновки ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»про те, що його померлий син ОСОБА_1 нібито самостійно створив умови для свого отруєння -фактично натякаючи на те, що його син самогубець - були для нього шокуючими та негативно відобразилися на стані його здоров'я. Йому неодноразово доводилося звертатися в Амвросіївську ЦРЛ за медичною допомогою, оскільки після листів Страхової компанії у позивача почалися проблеми з серцевою діяльністю. Все це призвело до порушення його життєвого спокою, до виникнення переживань та моральних страждань, а також значного погіршення стану здоров'я, докладанні в зв'язку з цим додаткових сил для організації свого життя.

Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач посилається на ст. 992 ЦК України, згідно з якою у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Як зазначає у запереченнях представник відповідача, зазначеною статтею визначено відповідальність Страховика, та договором укладеним між сторонами відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Суд не приймає заперечення представника відповідача в цій частині з наступних підстав. Положення ст.992 ЦК України стосуються лише п.5.3.1 Договору, згідно з яким страховик зобов?язаний за несвоєчасне здійснення страхової виплати у строк, передбачений Розділом 6 Договору сплатити пеню у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 25% від суми страхової виплати. Договірні відносини дійсно не передбачають відшкодування моральної шкоди. Однак, у договірних відносинах з відповідачем за договором №1513/250/000449 від 15.01.2010 року перебував не позивач, а його померлий син ОСОБА_5 Позивач же внаслідок незаконних дій відповідача щодо невиплати належних йому коштів, зазнав моральних страждань.

З урахуванням принципів розумності і справедливості, враховуючи глибину душевних страждань позивача саме внаслідок не виплати йому страхового відшкодування відповідачем, суд оцінює заподіяну позивачу моральну шкоду в розмірі 3000 грн. (три тисячі грн.), що буде достатнім розміром в даному випадку для компенсації заподіяних моральних збитків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача є порушеними і тому підлягають захисту, оскільки відмова відповідача від здійснення страхової виплати є безпідставною.

Судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню пропорційно задоволених позовних вимог, які задоволено в обсязі 85% від заявлених (22975 х 100% / 27084,36 = 0,848). Судовий збір та ІТЗ складає 340,54 х85% = 289,46 грн., сума до стягнення.

На підставі ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 979, 988, 990, 991, 992, 1229, 1230, 1261, 1262 ЦК України, ст.18, 20, 26 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 208-210, 212, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна", третьої особа на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про стягнення страхової виплати, пені та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48А, код ЄДРПОУ 35509011) на користь ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1 ) суму страхової виплати в розмірі 15980 (П?ятнадцять тисяч дев?ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, пеню за прострочення страхової виплати в розмірі 3995 (Три тисячи дев?ятсот дев??яность п?ять) гривень 00 копійок, 3000 (Три тисячі) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати в сумі 289 грн. 46 коп., сплачені позивачем при зверненні до суду, а всього 23 264 грн. (Двадцять три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 46 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем та третьою особою з дня отримання копії рішення.

СуддяС.Д. Пічкур