Рішення № 27269286, 31.10.2012, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

31.10.2012

2/0514/1874/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Коверченкової М.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська про відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 04.10.2005 р. по 29.01.2010 р. він перебував у трудових відносинах з ТДВ Шахта Білозерська.

27 травня 2007 р. о 06.30 годині під час виконання трудових обовязків з ним стався нещасний випадок, в наслідок якого ним була отримана травма, що підтверджується актом форми Н-1 від 27.05.2007 р. та актом форми Н-5. 25.09.2007 р. висновком МСЕК йому було встановлено 20 % втрати професійної працездатності.

18 грудня 2008 р. о 23.30 годині під час виконання трудових обовязків з ним стався нещасний випадок, в наслідок якого ним була отримана травма, що підтверджується актом № 40 форми Н-1 від 19.12.2008 р. У звязку з отриманою травмою він тривалий час перебував на лікуванні.

Висновком МСЕК від 14.12.2010 р. йому встановлено за сукупністю 40 % втрати професійної працездатності (10 % - по травмі 27.05.2007 р., 30 % - по травмі 18.12.2008 р.) та визнано інвалідом 3 групи.

Внаслідок спричинених на виробництві травм йому спричиненні не тільки фізичний біль, а і душевні страждання. Ушкодження здоровя призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоровя, на безпечну працю. З моменту отримання травми цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він неодноразово проходив лікування амбулаторно та стаціонарно. Стан мого здоровя ніколи не відновиться до стану, який він мав до виробничих травм. Що позбавило його можливості належним чином піклуватися про свою родину. Це дезорганізує його життя та негативно впливає на нервову систему, що відображається також і на його близьких та рідних.

Вважає, що внаслідок професійного захворювання йому спричиненні серйозні порушення здоровя зі стійким розладом функцій організму, обумовленим наслідками професійного захворювання, які призвели до обмеження життєдіяльності, втрати нормальних життєвих звязків, моральних страждань. Заподіяну моральну шкоду оцінює у 40000,00 грн.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача: ТДВ Шахта Білозерська, ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав. Просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22.11.1995 р., яким затверджено Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності, обовязок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повязаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідках МСЕК відносно позивача йому встановлена втрата професійної, але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вказано у трудовій книжці, позивач з 04.10.2005 р. по 29.01.2010 р. працював у підземних умовах на Товариство з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська: прийнятий на роботу на ВП Шахта Білозерська ДП Добропіллявугілля, яке Наказом МВП від 26.11.2008 р. реорганізовано у ТДВ Шахта Білозерська (а.с.5-9).

Актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 18 форми Н-1 від 27 травня 2007 р., вказано, що ОСОБА_1 26.05.2007 р. о 06.30 на ВП Шахта Білозерська ДП Добропіллявугілля отримав травму: під час перевантаження металевого кріплення, сегментом кріплення, що зсунувся, були травмовані лівий гомілково-ступневий суглоб та права стопа (а.с.35).

Актом розслідування нещасного випадку форми Н-5, встановлено, що 26.05.2007 р. на ВП Шахта Білозерська ДП Добропіллявугілля ОСОБА_1 отримав: забій лівого гомілково-ступневого суглоба та правої стопи, перелом переднього відділу головки пятої плеснової кістки правої стопи, під час перевантаження металевого кріплення, сегментом кріплення, що зсунувся. Висновком комісії встановлено, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом (а.с.36-37).

Випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії ДОН-04 № 026063 від 25.09.07 р. ОСОБА_1 встановлено первино 20 % втрати професійної працездатності за виробничу травму 26.05.07 р. (а.с.39).

Актом про нещасний випадок на виробництві № 40 форми Н-1 від 19.12.2008 р. встановлено, що ОСОБА_1 18.12.2008 р. о 23.30 годині на ВП Шахта Білозерська ДП Добропіллявугілля отримав травмування вантажною площадкою. Діагноз: відкритий перелом 4,5 плесневих кісток лівої стопи (а.с.10-11).

Актом розслідування нещасного випадку за формою Н-5 встановлено, що 18.12.2008р. о 23.30 годині на ВП Шахта Білозерська ДП Добропіллявугілля нещасний випадок з ОСОБА_1 вважається повязаним з виробництвом (а.с.12).

Наказом ТДВ Шахта Білозерськавід 21.12.2009 р. затверджений протокол комісії № 26 від 21.12.2009 р., яким вважати вину ОСОБА_1 у нещасному випадку у розмірі 5% (а.с.28).

Випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії ДОН-04 № 079807 від 15.12.09 р. ОСОБА_1 встановлено за сукупністю 40 % втрати професійної працездатності: первино 30 % - за виробничу травму 18.12.2008 р., повторно 10 % - за виробничу травму 26.05.2007 р. (а.с.38).

Довідкою МСЕК серії 10 ААА № 035918 від 14.12.2008 р. ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності та повторно встановлено за сукупністю 40 % втрати професійної працездатності: первино 30 % - за виробничу травму 18.12.2008 р., повторно 10 % - за виробничу травму 26.05.2007 р. (а.с.13).

Висновком з Донецького опікового центру ДУ Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. Гусака АМНУ від 27.03 2009 р. ОСОБА_1 встановлений діагноз: посттравматична трофічна рана лівої стопи, лімфостаз лівої голені і стопи. Травма виробнича 18.12.2008 р. (а.с.14-16).

Виписним епікризом із історії хвороби № 1313 та № 164 КЛПЗ Білозерська міська лікарня підтверджується знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 19.12.08 р. по 09.02.2009 р. та з 17.02.2009 р. по 10.03.2009 р. (а.с.17, 19).

Виписним епікризом № 659 ДУ Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. Гусака АМНУ підтверджується, що ОСОБА_1 був прооперований 10.02.2009 р. (а.с.18, 26).

Виписним епікризом № 2945 від 17.03.2009 р. ДУ Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. Гусака АМНУ підтверджується, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 10.03.2009 р. по 17.03.2009 р. (а.с.20, 27).

Виписним епікризом № 12867 Донецького ДМУ ім.М.Горького Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії підтверджується, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 25.05.2009 р. по 09.06.2009 р. (а.с.21).

Випискою із історії хвороби № 2153/473; № 2034; № 613 КЛПЗ Донецька обласна лікарня відновного лікування підтверджується, що хворий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 25.08.09 р. по 11.09.09 р.; з 09.08.10 р. по 27.08.10 р.; з 03.03.11 р. по 22.03.11 р. (а.с.22, 23).

Виписним епікризом із історії хвороби № 72361 Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні підтверджується, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 08.11.10 р. по 24.11.2010 р. (а.с.24).

Таким чином судом встановлено, що умови праці позивача на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що знайшло підтвердження у акт розслідування професійного захворювання.

Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача, яке у ОСОБА_1 вперше виявлено висновком МСЕК від 25.09.2007 р. А також висновком МСЕК від 14.12.2010 р., яким ОСОБА_1ІФ. встановлено первинно, повторно за сукупністю 40 % втрати професійної працездатності (10 % - по травмі 27.05.2007 р., 30 % - по травмі 18.12.2008 р.) безстроково та визнано інвалідом 3 групи.

Пошкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманим захворюванням позивач дійсно вимушений змінити звичайний образ життя, потребує постійного медичного лікування наслідків профзахворювання.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська про відшкодування моральної шкоди, тому що внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 18000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 40000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоровя не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська, ЄДРПОУ 36028628, юридична адреса: Донецька область, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, р/р 26006000100633, МФО 394523, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 виданий Добропільським МРВУМВС України в Донецькій області 29.03.2001 р., що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2, в рахунок відшкодування моральної шкоди 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська, ЄДРПОУ 36028628, юридична адреса: Донецька область, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, р/р 26006000100633, МФО 394523, судовий збір на користь держави в розмірі 107,30грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

В решті позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2012 року.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй

31.10.2012