Рішення № 27266877, 24.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/73/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.12 Справа № 5009/3353/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв", 69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 53

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про розірвання договору підряду від 22.03.11 та стягнення 51 621,00 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Ростовська Н.В., довіреність від 12.01.11 б/н

від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_2

ОСОБА_3, свідоцтво від 24.12.98 № 861

СУТЬ СПОРУ:

04.09.12 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" (надалі ТОВ "Арсенал-резерв") з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1.) про розірвання договору підряду від 22.03.11 та стягнення з відповідача 51 621,00 грн.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 04.09.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ "Арсенал-резерв" за вих. від 09.08.12 № 119 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 04.09.12 судом порушено провадження у справі № 5009/3353/12 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 17/73/12. Судове засідання призначено на 24.09.12, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

В судових засіданнях 24.09.12, 22.10.12 судом оголошувалась перерва до 22.10.12 та до 24.10.12 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.

Позивачем 23.10.12 на адресу суду до матеріалів справи № 5009/3353/12 надано доповнення до позовної заяви від 23.10.12 в яких ТОВ "Арсенал-резерв" вказує, що заявляючи позовну вимогу "розірвати укладений між ТОВ "Арсенал-резерв" та ФОП ОСОБА_1 договір" позивач вважає, що розірванню підлягає договір підряду від 22.03.11 в редакції додаткової угоди від 24.06.11. зазначене позивач просить суд врахувати при розгляді цієї справи.

При цьому, жодного доказу направлення позивачем такого доповнення від 23.10.12 до позовної заяви на адресу відповідача вказане доповнення до позовної заяви не містить.

Як пояснили в засіданні суду 24.10.12 присутні представник відповідача та сам відповідач, зазначене доповнення до позовної заяви ТОВ "Арсенал-резерв" вони не отримували.

Доповнення від 23.10.12 до позовної заяви позивача, проти яких заперечили представник відповідача та відповідач, судом приєднані до матеріалів справи, але залишені без розгляду на підставі наступного.

Згідно з вимогами ст. 22 ГПК України, (…) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог (…), відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет, або підставу позову шляхом подання письмової заяви (ч. 4 ст. 22).

У п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із послідуючими змінами) визначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише в суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватись із ст. 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у ст. 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 63 ГПК України. Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та ін. учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду ін. клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній ін. осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмету і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутись з новим позовом у загальному порядку.

Як зазначено в Рішенні зборів суддів Вищого господарського суду України від 04.08.10 № 4 "Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів", заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову, подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Згідно із п. 3.10 вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.11 № 18, (…) передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Як свідчить п. 3.11 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.11 № 18, (…) статтею 22 ГПК України не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Документом, наданим суду позивачем під назвою як доповнення до позовної заяви, тобто документом у вигляді не передбаченому ст. 22 ГПК України оскільки вказаною статтею не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог, представник ТОВ "Арсенал-резерв" не збільшує кількісні показники за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, а фактично бажає змінити предмет позову шляхом заявлення додаткової позовної вимоги не майнового характеру у вигляді розірвання Додаткової угоди від 24.06.11 до договору підряду від 22.03.11, про яку не йшлося в первісному позові у цій справі.

У зв'язку з тим (і вказане вбачається із матеріалів справи), що ще в судовому засіданні 24.09.12, в якому були присутні як позивач, так і відповідач, судом було розпочато розгляд справи № 5009/3353/12 по суті спору, про що свідчить протокол судового засідання від 24.09.12, зміна предмета позову на цій стадії судового розгляду є неприпустимою, тому суд розглядає по суті позовні вимоги, викладені в позовній заяві за вих. від 09.08.12 № 119, а саме вимоги про:

- розірвання договору підряду від 22.03.11, укладеного між ТОВ "Арсенал-резерв" та ФОП ОСОБА_1 та

- стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Арсенал-резерв" грошових коштів в розмірі 51 621,00 грн.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 24.10.12, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, у письмових поясненнях від 22.10.12 та у письмових поясненнях від 16.10.12 на відзив відповідача, зазначав наступне. 22.03.11 між сторонами у справі укладено договір підряду б/н, на виконання умов якого позивачем були перераховані грошові кошти в сумі 51 621,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, як стверджує позивач, зобов'язання щодо виконання робіт у передбачений договором строк відповідач належним чином не виконав. Так, при обстеженні газону було встановлено, що газон знаходиться в незадовільному стані, всхожість трави нерівномірна, наявні незасіяні ділянки на великій площі, сорні рослини на газоні. Дані факти підтверджуються актом обстеження облаштування газону від 25.08.11, який був складений між представниками позивача (замовника) та генерального підрядника. Отже, на думку позивача, підрядник роботи не передавав, а замовник роботи не приймав, акт виконаних робіт між сторонами не підписувався. У зв'язку з тим, що роботи належним чином виконані не були, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія від 05.07.12 № 101 з повідомленням про відмову від договору та з вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 51 621 грн. Разом з тим, грошові кошти відповідачем так і не сплачені. На підставі викладеного, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, позивач керуючись ст.ст. 526, 612, 651, 849, 852 Цивільного кодексу України просить суд позов задовольнити, розірвати укладений між сторонами договір підряду від 22.03.11 та стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 51 621,00 грн.

Відповідач у відзиві від 24.09.12 на позовну заяву проти позовних вимог ТОВ "Арсенал-резерв" заперечив повністю, вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду. Так, як пояснює відповідач, ТОВ "Арсенал-резерв" складено позов 09.08.12. Річний же строк подачі позову, на думку відповідача, скінчився 25.07.12. У зв'язку з чим, відповідачем заявлено про застосування судом строку позовної давності та просить суд залишити без задоволення позовні вимоги. Також, відповідач вважає, що позивач порушив порядок звернення до суду оскільки не виконав встановлений законом досудовий порядок врегулювання спору. У зв'язку з чим, на думку відповідача, необхідно припинити провадження у цій справі на підставі ст. 80 ГПК України. Крім того, відповідач зазначає, що господарські зобов'язання за договором підряду від 22.03.11 припинились 25.07.11, тобто в день, коли ТОВ "Арсенал-резерв" здійснило повний розрахунок за виконані роботи за спірним договором. Отже, як вказує відповідач, неможливо розірвати договір, який припинив свою дію і за яким сторони виконали у повному обсязі всі свої зобов'язання. Позивач не обґрунтував, які саме роботи відповідач не виконав належним чином, які пункти договору та додаткової угоди відповідач порушив, чому у липні 2011 р. роботи були прийняті без заперечень та проведено повний розрахунок з ФОП ОСОБА_1 Таким чином, на думку відповідача, позовна заява не містить інформації про істотні порушення ФОП ОСОБА_1 договору підряду від 22.03.11 та додаткової угоди від 24.06.11, про перелік та обсяг завданої таким порушенням шкоди. З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд залишити без задоволення позовні вимоги ТОВ "Арсенал-резерв".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.11 між товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" (Замовник) та приватним підприємством ОСОБА_1 (Підрядник) укладено договір б/н, за умовами якого (п. 1.1. договору) Замовник замовив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати такі роботи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Медична, житлові дома № 3, 4 в житловому комплексі "Бородіно":

- облаштування газону -1 766 квадратних метрів.

Склад робіт з облаштування газону включає наступне:

1. Чистове планування землі.

2. Культивація та вирівнювання землі.

3. Підживлення землі добривами за один раз.

4. Посів, "(дослівно) мульчирование", "укатка" газону.

5. Полив газону протягом 30 днів.

6. Прополка від бур`яну за один раз.

7. "Покос" газону за один раз та "подсев" трави (при необхідності).

8. Передача газону Замовнику за актом приймання-передачі.

Згідно з розділом 2 договору, сума договору складає 46 071,00 грн. (п. 2.1.). Строк виконання робіт до 30.06.11 (п. 2.2.). Замовник сплачує Підряднику аванс на придбання посівного матеріалу в розмірі 14 000 грн. до 15.04.11 (п. 2.3.). Замовник сплачує Підряднику 18 000,00 грн. після проведення посівних робіт по газону в строк до 15.05.11 (п. 2.4.). Замовник сплачує Підряднику 14 071,00 грн. після підписання акту приймання-передачі газону до 30.06.11 (п. 2.5.). В ході виконання робіт за взаємною згодою сторони можуть змінювати умови оплати (п. 2.6.).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. (п. 4.1. договору).

24.06.11 між товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" (Замовник) та приватним підприємством ОСОБА_1 (Підрядник) укладено додаткову угоду до договору від 22.03.11 б/н, якою сторони у зв'язку з поганими погодними умовами, що не дозволяють своєчасно та в повному обсязі виконати роботи, передбачені договором, домовились продовжити строк виконання робіт до договору до 30.07.11 (п. 1 додаткової угоди).

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони у зв'язку із збільшенням об'єму робіт змінили вартість робіт за договором, а саме: п. 2.1. договору виклали у наступній редакції: "Вартість робіт за договором узгоджена сторонами в розмірі 51 621,00 грн.".

Згідно з п. 3 додаткової угоди, пункт 2.5. договору викладено у наступній редакції: Замовник оплачує Підряднику 15 550,00 грн. до 15.07.11. Остаточний розрахунок в розмірі 4 071,00 грн. сплачується Замовником до 30.07.11, але в будь-якому випадку після підписання акту виконаних робіт.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи № 5009/3353/12, на виконання умов спірного договору підряду від 22.03.11, ТОВ "Арсенал-резерв" було перераховано ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 51 621,00 грн. на благоустрій газонів. Даний факт підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах цієї господарської справи, а саме: платіжними дорученнями від 14.04.11 № 12306 на суму 14 000 грн., від 12.05.11 № 12423 на суму 18 000 грн., від 24.06.11 № 8 на суму 3 950,00 грн., від 15.07.11 № 112 на суму 11 600,00 грн. та від 25.07.11 № 140 на суму 4 071,00 грн.

Статтею 846 ЦК України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Умовами пункту 8 розділу 1 договору підряду визначено, що до складу робіт з облаштування газону включається передача газону Замовнику за актом приймання-передачі.

Таким чином, умовами договору підряду від 22.03.11 сторони передбачили, що передання робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актом приймання-передачі.

Матеріали справи свідчать, що в порушення пункту 8 розділу 1 спірного договору підряду, ФОП ОСОБА_1 не передав ТОВ "Арсенал-резерв" роботи з облаштування газону за актом приймання-передачі. Так, акт приймання-передачі виконаних робіт на виконання розділу 1 договору підряду від 22.03.11, між сторонами не складався та не підписувався. В матеріалах справи відсутні докази готовності відповідача до передачі позивачу в строк, визначений у договорі, виконаних підрядних робіт за актом приймання-передачі; докази на підтвердження направлення відповідачем зазначених актів позивачу, а також докази на підтвердження відмови або ж ухилення ТОВ "Арсенал-резерв" від підписання та прийняття виконаної роботи.

25.08.11 комісією у складі виконавчого директора ТОВ "Арсенал-резерв" Калагастова Р.Ю., проектного менеджера ТОВ "Арсенал-резерв" Тоболовського Д.А., голови ОСББ "Бородіно-Сіті" Коляди Ю.Л., представника генерального підрядника ТОВ "Рубікон Трейдінг" Ломейко А.І. проведено обстеження облаштування газону за адресою: м. Запоріжжя, вул. Медична, житлові дома № 3, 4 (будівельний номер) в ж/к "Бородіно", про що складено акт обстеження від 25.08.11. Згідно з вказаним актом, за наслідками обстеження встановлено, що роботи виконані неякісно, що виражається в неякісному стані газону, нерівномірному сходженні трави, наявності незасіяних ділянок ("проплешин") великої площі, наявності сорних рослин. За змістом зазначеного акту, комісія прийшла до висновку, що облаштування газону на об'єкті "м. Запоріжжя, вул. Медична, житлові дома № 3, 4 (будівельний номер) в ж/к "Бородіно" не відповідає нормам та не може бути прийнято за актом приймання-передачі.

Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду від 22.03.11, а саме виконання робіт на умовах і у строк, визначений у договорі (з урахуванням змісту додаткової угоди від 24.06.11 до договору), суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору.

Зміст позовних вимог свідчить, що позивачем заявлено вимогу про розірвання укладеного між ТОВ "Арсенал-резерв" та ФОП ОСОБА_1 договору підряду від 22.03.11 внаслідок істотного порушення відповідачем умов договору.

При цьому, позивачем до матеріалів справи додана претензія ТОВ "Арсенал-резерв" від 05.07.12 № 101, за змістом якої позивач повідомляє ФОП ОСОБА_1 про односторонню відмову від договору підряду з посиланням на норми ч. 3 ст. 849 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Жодних доказів на підтвердження призначення ТОВ "Арсенал-резерв" відповідачу строку для усунення недоліків виконаної роботи, а також невиконання ФОП ОСОБА_1 у визначений позивачем строк робіт з усунення таких недоліків суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про безпідставність зазначення позивачем у вище наведеній претензії про відмову в односторонньому порядку від договору підряду від 22.03.11 з посиланням на приписи ч. 3 ст. 849 ЦК України.

Отже, суд виходить з того, що станом на час розгляду справи № 5009/3353/12 в суді, дія спірного договору підряду від 22.03.11 не припинена, і договір в установленому законом порядку сторонами не розірвано.

Підстави для зміни або розірвання договору врегульовано ст. 651 ЦК України, за змістом якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2).

Факт порушення відповідачем умов договору підряду від 22.03.11 підтверджується матеріалами цієї господарської справи.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів належного виконання прийнятих на себе зобов'язань, суд вважає, що позовна вимога про розірвання підряду від 22.03.11 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Твердження відповідача про передачу 22.07.11 робіт Замовнику (позивачу) у відповідній якості та у відповідності до визначеним у договорі вимогам не підтверджується доданими до матеріалів справи доказами. У зв'язку з чим, визнаються судом безпідставними та не приймаються до уваги.

Також позивачем на підставі ч. 2 ст. 852 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 51 621,00 грн. збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або ін. істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно із ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Частина 2 ст. 623 ЦК України встановлює, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Частина 1 ст. 225 ГК України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналогічна норма права міститься в ст. 22 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

На підставі вище викладених норм чинного законодавства, з урахуванням вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, суд приходить до висновку, що сплачені позивачем на виконання умов спірного договору підряду від 22.03.11 кошти в сумі 51 621,00 грн. не є збитками в розумінні ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України.

За таких обставин, позивачем в ході розгляду справи не доведено за допомогою належних та допустимих доказів відповідний розмір збитків, що є необхідною умовою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків.

Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача збитків відсутні оскільки відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача, яка полягала в неналежному виконанні договірних зобов'язань перед позивачем, та розміром заявлених позивачем до стягнення збитків в сумі 51 621,00 грн. У зв'язку з чим, у задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності у відповідності до норм ст. 863 ЦК України.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Кодексу).

Статтею 863 ЦК України унормовано, що до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Таким чином, в даному випадку норми ст. 863 ЦК України пов'язують початок перебігу строку позовної давності з днем прийняття робіт замовником.

Разом з тим, як встановлено вище матеріалами справи, доказів на підтвердження передачі робіт Підрядником (ФОП ОСОБА_1.) та прийняття їх Замовником (ТОВ "Арсенал-резерв") в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд не вбачає пропуску строку позовної давності в даному випадку. У зв'язку з чим, у задоволенні клопотання відповідача про застосування судом позовної давності судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45,22,33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір підряду від 22.03.11, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 53, код ЄДРПОУ 32977112, р/р 26005056590001 в ЗОФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) - 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 29.10.2012.

Суддя В.Л. Корсун