Рішення № 27266853, 23.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/12060-2012

23.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркос»

До Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш»

Про стягнення 23 835, 88 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркос»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 23 835, 88 грн. заборгованості за Договором № 9/2 від 08.09.2009 року, з яких 19 043, 20 сума основного боргу, 1 517, 36 грн. 3 % річних від суми боргу, 3 275, 22 інфляційні збитки, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 9/2 від 08.09.2009 року в частині оплати за виконані роботи. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 14, 177, 901-903, 525, 526, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/12060-2012, розгляд справи призначено на 23.10.2012 року.

23.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано пояснення по справі.

В судове засідання 23.10.2012 року сторони не з’явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який отримано відповідачем 19.09.2012р., позивачем 11.09.2012 року.

Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, сторони не скористалися своїм процесуальним правом на направлення представників для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2009 року між позивачем (далі за текстом –Виконавець за договором) та відповідачем (далі за текстом - Замовник за договором) було укладено Договір № 9/2 (далі за текстом –договір), відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з експертного обстеження та технічного огляду чотирьох мостових кранів рег. №№ 385, 4890, 97, 17134, двох повітрозбірників Об’єм = 6, 3 кв.м. рег. №№ 177, 178 з видачею експертних висновків та часткового технічного огляду п’яти мостових кранів рег. №№ 911, 5161, 6033, 6034, 98, одного козлового крану рег. № 12373 та одного стрілового самохідного крану рег. № 13773.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт за вказаним договором складає 19 043, 20 грн., які замовник 100 % сплачує впродовж 5-ти банківських днів після підписання акту фактично виконаних робіт (п.2.2. договору).

30.11.2009 року між сторонами був підписаний акт виконаних робіт згідно договору №9/2 від 08.09.2009 року, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи. Відповідно до вказаного акту, виконавцем в повному обсязі були проведені роботи визначені договором.

У строк визначений п. 2.2. договору відповідач свої зобов’язання по оплаті виконаних робіт не виконав. Позивач неодноразово звертався з листами до відповідача з проханням погасити існуючу по договору заборгованість (що доводиться матеріалами справи), проте станом на момент подачі позовної заяви до суду відповідна заборгованість погашена не була.

11.09.2012 року відповідно до Платіжного доручення № 876 відповідач повністю оплатив виконані позивачем роботи згідно договору, в розмірі 19 043, 20 грн. (належним чином завірена копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в частині стягнення основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, а позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних від суми боргу та інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Укладений між сторонами 08 вересня 2009 року Договір № 9/2 є підставою для винекнення між ними взаємних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору виконав замовлені відповідачем за договором роботи на суму 19 043, 20 грн., що підтверджується актом виконаних робіт, наявним в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, належними чином свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав та не оплатив їх в строк, передбачений договором.

Проте, на момент розгляду справи судом, відповідач виконав свої зобов’язання по оплаті вказаних робіт, докази чого містяться в матеріалах справи. Таким чином, на момент винесення рішення по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором в розмірі 19 043, 20 грн. відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Отже, суд припиняє провадження по справі в частині стягнення основного боргу по договору.

Позивач також просить стягнути з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України 1 517, 36 грн. 3 % річних від суми боргу за період з 07.12.2009 року по 01.09.2012 року та 3 275, 22 грн. інфляційних збитків за період з січня 2010 року по липень 2012 року.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних від суми боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних від суми боргу нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків в розмірі 3 275, 22 грн. за період з січня 2010 року по липень 2012 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до Інформаційного листа ВГС України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 року № 62-97р.)

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Таким чином, на підставі викладеного суд вирішив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 3 275, 22 грн. за період з січня 2010 року по липень 2012 року, задовольнити відповідно до наведеного відповідачем розрахунку, тобто в розмірі 2 666, 05 грн., при перевірці якого судом була встановлена його правильність.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 19 043, 20 грн. на момент подання позовної заяви належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати виконаних робіт на момент подання позовної заяви, у відповідності до п. 2.2. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних від суми боргу та інфляційних збитків від суми боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню: 3 % річних - відповідно до розрахунку позивача, інфляційні збитки - відповідно до розрахунку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, в частині стягнення основного боргу провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, інші позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 19 043 (дев’ятнадцяти тисяч сорок трьох) грн. 20 коп.

2. Інші позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; код ЄДРПОУ 14310164; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркос»(30000, Хмельницька область. Славута , провул. Привокзальний, буд. 2; код ЄДРПОУ 21347363) 1 517 (одну тисячу п’ятсот сімнадцять) грн. 36 коп. 3 % річних від суми боргу, 2 666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 05 коп. інфляційних збитків, 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 48 коп. судового збору.

4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко