Рішення № 27266741, 12.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/11854-2012 12.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Манго-Трейд»

До Приватного підприємства «Ремагродеталь»

Про стягнення 76 614,42 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Ковирєв А.В. -представник (дов. б/н від 10.09.2012)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Манго-Трейд»до Приватного підприємства «Ремагродеталь»про стягнення 76 614,42 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки нафтопродуктів № 241/03-12 від 01.03.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 241/03-12 від 01.03.2012 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 302 352,88 грн. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, так на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 240 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками. Таким чином, відповідач заборгував перед позивачем 62 352,88 грн. за поставлений товар. Крім того, позивач просить стягнути 7 159,12 грн. пені, 5 670,59 грн. штрафу, 1 431,83 грн. -3 % річних.

Ухвалою суду від 13.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-12/11854-2012 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2012.

В судове засідання 12.09.2012 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 13.08.2012 виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02094 м. Київ, бульв. Верховної Ради, 22, на яку було відправлено ухвалу суду від 13.08.2012, підтверджується матеріалами справи, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.09.2012, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки нафтопродуктів № 241/03-12 від 01.03.2012 року, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується у погодженій сторонами кількості та в строки, передати у власність покупця (відповідача) нафтопродукти (дизельне паливо, пічне паливо, паливо судове, бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95 та інше, далі -Товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору кількість, асортимент та ціна товару погоджується сторонами у видаткових накладних на товар. Наявність підписів уповноважених представників сторін на видаткових накладних свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими сторонами. За цим договором, видаткова накладна на товар є для сторін специфікацією у розумінні статті 266 ГК України.

Відповідно до п. 2.2.3 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений постачальником товар, а також витрати, пов'язані з транспортуванням товару.

Пунктами 5.1, 5.2. договору встановлено, що покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачене додатковою угодою до договору. Постачальник має право відвантажити покупцю товар без передплати та складання відповідної додаткової угоди з погодженням нових строків оплати. У такому випадку сторони домовились, що покупець зобов'язується сплатити за поставлений товар на підставі договору протягом 3-х банківських діб з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 9.1 договору строк дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 241/03-12 від 01.03.2012 позивачем було поставлено відповідачеві товар (дизельне паливо) на загальну суму 302 352,88 грн., про що сторонами було оформлено, підписано та скріплено печатками видаткову накладну: № РН-0000646 від 23.03.2012.

Товар був отриманий особисто директором відповідача, який діє від імені підприємства без довіреностей на підставі статуту..

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на суму 240 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особовим рахункам позивача за період з 01.03.2012 по 09.09.2012 про надходження на поточний рахунок позивача коштів від відповідача за вказаний період

Отже станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 62352,88 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 ст. 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 62 352,88 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 159,12 грн. пені та 5670,59 грн. штрафу за прострочення оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Стаття 231 ГК України також встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого товару та штраф у розмірі 1 % вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком суми пені та штрафу, що наведений позивачем у позовній заяві, враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню пеня від простроченої суми платежу та штраф у розмірах, заявлених позивачем.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення трьох відсотків річних в сумі 1 431,83 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 29.03.2012 року по 06.08.2012 року.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних в розмірі 1 431,83 грн., а відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Ремагродеталь»(02094 м. Київ, бульв. Верховної Ради, 22, ідентифікаційний код 34425753) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манго-Трейд»(03151 м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72, ідентифікаційний код 37817103) основну заборгованість в сумі 62 352 (шістдесят дві тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 88 коп., три проценти річних в сумі 1431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 83 коп., пеню в сумі 7 159 (сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп., штраф в розмірі 5 670 (п'ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 59 коп., судовий збір в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко