номер провадження справи 27/67/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.12 Справа № 5009/3383/12
За позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; поштова адреса: 71503, Запорізька обл., АДРЕСА_2)
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 3 767,66 грн.
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
Від позивача: Яценко Я.В., дов. № 357 від 03.07.2012р.
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 3 506 грн. 23 коп. заборгованості, 213 грн. 36 коп. пені, 42 грн. 52 коп. 3 % річних, 5 грн. 55 коп. втрат від інфляції.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 06.09.2012р., справу № 5009/3383/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 06.09.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3383/12, присвоєно справі номер провадження 27/67/12 та призначено судове засідання на 03.10.2012р.
Ухвалою суду від 03.10.2012р. розгляд справи відкладався на 29.10.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.
29.10.2012р. продовжено судовий розгляд справи № 5009/3383/12.
29.10.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
У судовому засіданні 29.10.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 3 506 грн. 23 коп. заборгованості, 213 грн. 36 коп. пені, 42 грн. 52 коп. 3 % річних, 5 грн. 55 коп. втрат від інфляції.
Відповідач у судові засідання, відкриті 03.10.2012р. та 29.10.2012 р. не з'явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи -подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Господарським судом встановлено, що 08.12.2010р. між ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО" (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № 1641.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування не жиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно п. 1.5 договору окрім орендної плати, орендар відшкодовує орендодавцю витрати по холодній воді і стокам, витрати за спожиту тепло енергію, витрати по сплаті до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів.
Згідно з п. 5.3 договору орендна плата за кожний місяць оренди встановлюється шляхом коректування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, з подальшим перерахунком при припинені договірних відносин, але не менш орендної плати, вказаної в Протоколі узгодження про орендну плату.
Відповідно до п. 5.4 договору розмір орендної плати, надані послуги з водопостачання і водовідведення відшкодування витрат за спожиту теплоенергію, відшкодування витрат по сплаті до бюджету за спеціальне використання водних ресурсів протягом дії договору може бути змінені у разі зміни цін та тарифів, інших нормативних документів по ціноутворенню, а також при переоцінюванні основних фондів і будь-яких інших поліпшень. При цьому складається додаткова угода та Протокол угоди про орендну плату.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що розрахунки за оренду, надані послуги з водопостачання і водовідведення відшкодування витрат за спожиту теплоенергію, відшкодування витрат по сплаті до бюджету за спеціальне використання водних ресурсів здійснюються грошовими коштами на підставі акту про надання права користування нежилим приміщенням, підписаного в двосторонньому порядку по одному екземпляру для кожної із сторін, які оформляються після закінчення звітного місяця.
Згідно п. 5.8 договору розрахунок витрат за надані послуги з водопостачання і водовідведення по сплаті до бюджету здійснюються на підставі діючих тарифів.
Відповідно до п. 5.9 договору відшкодування витрат за спожиту теплоенергію за розрахунковий період здійснюється по собівартості попереднього місяця.
Згідно п. 5.10 договору розрахунок за оренду нежилого приміщення здійснюється орендарем в наступному порядку:
- авансовий платіж за п'ять днів до початку розрахункового місяця у розмірі 100% від суми, вказаної в Протоколі угоди про орендну плату;
- остаточна оплата з урахуванням авансового платежу протягом 5-ти банківських днів від дати підписання обома сторонами акта про надання права користування нежилим приміщенням.
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, не жиле приміщення було передано орендарю.
Відповідач всупереч розділу 5 договору свої зобов'язання в частині проведення розрахунків за оренду не виконав, в результаті чого заборгованість по орендній платі, надані послуги з водопостачання і водовідведення відшкодування витрат за спожиту теплоенергію, відшкодування витрат по сплаті до бюджету за спеціальне використання водних ресурсів з лютого 2012р. по червень 2012р. складає 3 506 грн. 23 коп.
Позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії від 21.03.2012 № 0746/10, від 20.04.2012 № 1023/10, від 24.05.2012 № 1346/10, від 26.06.2012 № 1718/10 про сплату заборгованості у повному обсязі.
Претензії позивача залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найма.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 506 грн. 23 коп. заборгованості з лютого 2012р. по червень 2012р.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 213 грн. 36 коп. пені.
Статтею ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.
Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Відповідно до п. 8.2.1 договору за прострочення платежів за оренду по п. 5.10 договору, орендар несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,5 % від суми заборгованості кожен день прострочення платежів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, що складає 213 грн. 36 коп.
Нарахування пені відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, тому задовольняється судом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 42 грн. 52 коп. 3 % річних та 5 грн. 55 коп. інфляційних нарахувань.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та інфляційні нарахування.
Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.
Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Факт виконання зобов'язань за договором поставки належним чином відповідач не довів.
Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 42 грн. 52 коп. 3 % річних та 5 грн. 55 коп. інфляційних нарахувань, заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача 3 506 грн. 23 коп. заборгованості, 213 грн. 36 коп. пені, 42 грн. 52 коп. 3 % річних, 5 грн. 55 коп. втрат від інфляції.
На підставі статті 85 ГПК України -29.10.2012року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, розрахункові рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; поштова адреса: 71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 95, код ЄДРПОУ 00130872, р/р 26002300664264 Філія Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк»м. Запоріжжя, МФО 313957) 3 506 (три тисячі п'ятсот шість) грн. 23 коп. заборгованості, 213 (двісті тринадцять) грн. 36 коп. пені, 42 (сорок дві) грн. 52 коп. 3 % річних, 5 (п'ять) грн. 55 коп. втрат від інфляції, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення оформлено та підписано 31.10.2012р.
Згідно з оригіналом
Помічник судді О.М. Камаєва
Судове рішення № 27266606, Господарський суд Запорізької області було прийнято 29.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5009/3383/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: