Рішення № 27266604, 06.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/8711-2012 06.08.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Іванові О.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд", м. Київ

про стягнення 179 011,75 грн.

за участю представників:

від позивача : Півень Д.О. -представник за довіреністю № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012 р.від відповідача :Ткаченко Н.П. -представник за довіреністю № 08/543 від 25.11.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 179 011,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 690422 від 01.08.2001 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" утворилась заборгованість в сумі 179 011,75 грн. за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2012 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 162 054,11 грн., інфляційну складову боргу в сумі 8 320,40 грн., 3% річних в сумі 5 339,05 грн. за період з 01.12.2009 р. по 01.06.2012 р. та пеню в розмірі 3 298,19 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.06.2012 р., а всього -179 011,75 грн.

У судовому засіданні 06.08.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, також відмовився від поданого через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

01.08.2001 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як постачальником, та відповідачем - Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд", як споживачем, було укладено договір № 690422 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно п 1.1 договору постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.

Умовами договору № 690422 від 01.08.2001 р. сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленим споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1 (п.2.2.1), споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2 (п.2.3.1), споживач зобов'язався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями ( 2.3.5).

Також сторонами договору № 690422 від 01.08.2001 р. було погоджено :

-обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);

-тарифи та порядок розрахунків (додаток № 2), відповідно до яких сторонами визначено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця оплачує вартість теплової енергії,яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком;

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2012 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 162 054,11 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію у гарячій воді згідно договору № 690422 від 01.08.2001 р.

Наявність заборгованості відповідача підтверджується обліковими картками, табуляграмами та довідками про надходження коштів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" наявна заборгованість по сплаті за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 162 054,11 грн., яка підлягає стягненню.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 690422 від 01.08.2001 р. за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2012 р. в сумі 162 054,11 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 162 054,11 грн. основного боргу за договором № 690422 від 01.08.2001 р. за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2012 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 8 320,40 грн., 3% річних в сумі 5 339,05 грн. за період з 01.12.2009 р. по 01.06.2012 р. та пеню в розмірі 3 298,19 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.06.2012 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно п. 6 додатку № 4А до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 8 320,40 грн., 3% річних в сумі 5 339,05 грн. за період з 01.12.2009 р. по 01.06.2012 р. та пеня в розмірі 3 298,19 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.06.2012 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 179 011,75 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 162 054 (сто шістдесят дві тисячі п'ятдесят чотири) грн. 11 коп., інфляційну складову боргу в сумі 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) грн. 40 коп., 3% річних в сумі 5 339 (п'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 05 коп. та пеню в сумі 3 298 (три тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 19 коп.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 584 (три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 27 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 06 серпня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 13 серпня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна