Рішення № 27266596, 15.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/126/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.12 Справа № 5009/3174/12

м. Запоріжжя

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь -комплекс" (69093, м. Запоріжжя, вул. Академіка Александрова, 9, кв. 95)

до відповідача: публічне акціонерне товариство "Запорізький завод "Перетворювач" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9)

про стягнення 66 816,50 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Соломаху О.О., довіреність від 31.08.2012р. № 121-1/01-1226

від відповідача: Мілютіна Г.В., довіреність від 02.07.2012р. № 35/14

СУТЬ СПОРУ:

22.08.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулося ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь -комплекс" з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" про стягнення з відповідача 66 816,50 грн., з яких: сума основного боргу - 59 640,00 грн., пеня - 4 682,43 грн. втрати від інфляції - 658,97 грн. та 3% річних - 1 835,10 грн.

Ухвалою від 22.08.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/3174/12, судове засідання призначено на 24.08.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою від 24.08.2012р. розгляд справи відкладений на 15.10.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 15.10.2012р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснили, що 16.02.2011 р. між сторонами укладено договір № 11/36-465/11, за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується прийняти участь в пусконаладочних роботах КТЕ-5000/930-0121-00-П21919-УХЛ4, збуджувача КТЕВ-320/230-0011-00-П247-УХЛ4 та системи моніторингу у складі привода скіпового підіймача на об'єкті - ЗАТ «Запорізький ЖРК». Загальна вартість договору складає 59 640,00 грн. 04.08.2011р. сторонами підписано Акт здачі-приймання робіт № 465-1 на суму 59 640,00грн. із зазначенням: «Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має». За умовами договору остаточний розрахунок здійснюється до 11.08.11. включно, однак відповідач за виконані роботи не розрахувався. Отже, сума основного боргу становить 59 640,00 грн. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 4 682,43 грн. пені , а саме: за період з 12.08.2011р. по 31.12.2011р. в сумі 3 596,37 грн. та за період з 01.01.2012р. по 12.02.2012р. -1086,06 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3% річних в сумі 1 835,10 грн. за період з 12.08.2011р. по 20.08.2012р. та 658,97 грн. -інфляції. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 96, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 854 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги в частині суми основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних визнав. Проте, позовні вимоги щодо стягнення пені за порушення строків розрахунків в сумі 4 682,43 грн. не визнав та вважає, що строк позовної давності, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України та ч. 2 ст. 258 ЦК України., щодо стягнення пені за порушення строків розрахунків сплив 12.08.2012р., оскільки Акт здачі-приймання робіт №465-1 був підписаний сторонами 04.08.2012р. Таким чином, остаточний розрахунок мав відбутися 11.08.2011р. У зв'язку з чим, на підставі п. 3 ст.. 267 ЦК України відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Крім того, відповідачем надано клопотання про надання розстрочки виконання рішення строком на три місяці, яке мотивовано скрутним фінансовим становищем підприємства. За твердженням відповідача розстрочення виконання рішення суду на 3 місяці надасть можливість товариству виконати рішення суду у добровільному порядку та уникнути додаткових витрат, а, отже, товариство буде мати можливість здійснювати у нормальному режимі свою господарську діяльність - здійснювати необхідні закупівлі для виробництва власної продукції, реалізовувати її, отримувати кошти для виплати заробітної плати для своїх працівників, інших обов'язкових платежів та, що не менш важливо, розраховуватись із своїми постачальниками, а також сплатити заборгованість за рішенням суду по цій справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-комплекс»(Виконавець) та відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод «Перетворювач»(Замовник) укладений договір № 11/36-465/11, за умовами якого (п. 1.1.) Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується прийняти участь в пусконаладочних роботах КТЕ-5000/930-0121-00-П21919-УХЛ4, збуджувача КТЕВ-320/230-0011-00-П247-УХЛ4 та системи моніторингу у складі привода скіпового підіймача на об'єкті - ЗАТ «Запорізький ЖРК».

Відповідно п.2.1. договору, загальна вартість договору складає 59 640,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - в сумі 9 940,00грн.

Згідно п. 2.2. договору, Замовник виконує 100% оплату робіт на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здачі-прийняття робіт та перерахування грошей основним замовником

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав роботи за договором на загальну суму 59 640,00 грн., що підтверджується актом здачі приймання робіт № 465-1, підписаний сторонами 04.08.2011р. Роботи прийняті відповідачем із зазначенням: «Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має».

24.03.2011р. відповідачу виставлено рахунок № 29 на суму 59 640,00 грн. з ПДВ.

В строк, визначений договором відповідачем не сплачено суму боргу за виконанні роботи, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.07.2012р. № 121-1/02-962 про сплату основного боргу в сумі 59 640,00 грн., 3% річних -1 629,78 грн., інфляції -658,97 грн. та пені в сумі 4 682,43 грн.

На претензію позивача щодо погашення заборгованості за договором, відповідач надав письмову відповідь від 15.08.2012р. № 35/107, щодо неможливості погашення заборгованості у зв'язку з важким фінансовим становищем, просив розглянути можливість погашення заборгованості поетапно по 50 000,00 грн. щомісяця.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, здійснив обумовлені договором роботи, про що оформлений відповідний Акт здачі-приймання робіт, який без зауважень підписаний сторонами та скріплений печатками.

Однак, в порушення умов договору (п. 2.2.), відповідач в установлений термін після підписання цього акту оплату виконаних робіт не здійснив.

За таких обставин, сума основного боргу ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач»перед ТОВ «НВП «Преобразователь-комплекс»за договором № 11/36-465/11 від 16.02.2011р. складає 59 640,00 грн., про що свідчать матеріали справи.

На час розгляду справи в суді відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування заборгованості за договором в сумі 59 640,00 грн. суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 640,00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені.

Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 4 682,43 грн. за період з 12.08.2011р. по 12.02.2012р.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.96 встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, разом з тим пеня задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Відповідно до норм ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строки позовної давності встановлені нормами ст. ст. 257, 258 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як зазначалося вище, положенням п. 2.2. договору № 11/36-465/11 від 16.02.2011р. встановлено, що Замовник (ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач») виконує 100% оплату робіт на протязі 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здачі-прийняття робіт. Встановлено, що Акт здачі-приймання робіт № 465-1 підписаний відповідачем та позивачем 04.08.2011р. без зауважень. Отже, останнім днем належного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором № 11/36-465/11 від 16.02.2011р. є 11.08.2011р. включно - оскільки 11.08.2011р. спливають 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здачі-прийняття робіт.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався з моменту закінчення терміну для оплати відповідачем робіт.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Закон не встановлює якою саме стороною повинна надаватись заява про застосування строку позовної давності, але дана заява повинна бути зроблена під час розгляду справи судом до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав 22.08.2012р., а тому термін спеціальної позовної давності в один рік по стягненню з відповідача по справі пені за договором поставки сплинув.

Позивач не довів поважність причини пропуску строку позовної давності.

Враховуючи наведене вище, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 4 682,43 грн. пені відхиляються в зв'язку зі спливом терміну позовної давності.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 658,97 грн. за період з 12.08.2011р. по 20.08.2011р. та суму 1 835,10 грн. 3% річних за аналогічний період.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення втрат від інфляції в сумі 658,97 грн. та 3% річних в сумі 1 835,10 грн. за вказаний період є обґрунтованими, розрахунок здійснений вірно, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач заявив суду клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 місяці рівними частинами, мотивуючи це складними фінансовим становищем, у зв'язку з чим накопичилась велика кредиторська заборгованість не лише перед позивачем. Відповідачем, станом на сьогоднішній день, належним чином виконуються рішення суду, в яких визначені спосіб та строки їх виконання шляхом розстрочення по вищезазначеним справам. Отже, надання розстрочки є дієвим засобом в погашенні заборгованості.

Розстрочка виконання рішення по даній справі надасть змогу товариству відновлювати свою платоспроможність та здійснювати погашення своєї заборгованості перед позивачем у добровільному порядку. Товариство є роботодавцем для близько 600 працівників. Погіршення ж фінансового становища товариства призведе до вимушеного скорочення штату товариства, що негативно відобразиться на добробуті працівників товариства. При цьому джерелом доходів підприємства є результати його виробничої діяльності і паралізація цієї діяльності призведе до банкрутства підприємства. Враховуючи що відповідач - один із великих заводів міста, банкрутство даного підприємства буде також значною економічною втратою, як важливого суб'єкта господарювання, великого платника податків.

Враховуючи обставини справи, беручи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, матеріальні інтереси сторін, складні об'єктивні суспільні, фінансові та економічні обставини, суд визнав за необхідне розстрочити виконання рішення суду щодо сплати суми основного боргу в розмірі 59 640,00 грн., 658,97 грн. інфляції та 1 835,10 грн. 3% річних, терміном на 3 місяців рівними частинами по 20 711,36 грн. щомісячно починаючи з листопада 2012р. по січень 2013р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 496,71 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9, р/р 26001001000272 ПАТ "Мотор -Банк", МФО 313009, код ЄДРПОУ 05755571) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство" Преобразователь-комплекс" (69093 м. Запоріжжя, вул. Академіка Александрова, 9 кв. 95, а/я 6130, п/р 26001000096195 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 13626132) - 59 640 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 658 (шістсот п'ятдесят вісім) грн. 97коп. втрати від інфляції, 1 835 (одна тисяча вісімсот тридцять п'ять грн.) 10 коп. 3% річних та 1 496 (одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 71 коп. судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 59 640,00 грн., 658,97 грн. інфляції та 1 835,10 грн. 3% річних, строком на 3 місяці рівними частинами по 20 711,36 грн. щомісячно починаючи з листопада 2012р. по січень 2013р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 22.10.2012 р.